Постанова № 72742036, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мкельников Р.В.

05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3761/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 (суддя Мельников Р.В.), повний текст складено 26.12.17 по справі № 820/3761/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 року Публічне акціонерне товариство "АТ Науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення по справі за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (далі – позивач) до Публічного акціонерного товариства "АТ Науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року заяву Публічного акціонерного товариства "АТ Науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" було задоволено частково.

Розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 по справі № 820/3761/17 строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати по 172381 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 83 коп. щомісячно з січня 2018 року по серпень 2018 року та по 172381 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 84 коп. з вересня 2018 року по грудень 2018 року.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заявлених вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 29.08.2017 року Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АТ Науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", в якому просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, суму заборгованості з податку на додану вартість загальному розмірі 2068582,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року позов задоволено.

Стягнуто з відповідача податковий борг у розмірі 2068582 (два мільйона шістдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника на користь Державного бюджету в особі Головного управління ДФС у Харківській області.

Судом першої інстанції, задовольнивши частково заяву, застосувавши положення ч. 5 ст. 378 КАС України, зроблено висновок про наявність підстав до розстрочення виконання судового рішення у справі №820/3761/17.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору;

щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім’ї, її матеріальне становище;

стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що вказаною статтею передбачено можливість ухвалення у справі судового рішення щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підтвердження скрутного становища надані наступні документи: довідка про залишки на рахунках відповідача станом на 13.11.2017 року, копія консолідованого звіту про фінансові результати за 9 місяців 2017 р., копія консолідованого балансу станом на 30.09.2017 р., копії договорів про надання послуг, копії договорів про закупівлю товару за державні кошти, довідка про заборгованість із виплати заробітної плати, довідка про середньооблікову чисельність працюючих за консолідованою звітністю, копії платіжних доручень на підтвердження своєчасного виконання ухвал (постанов) Харківського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання у справах: № 820/5578/16; № 820/3223/16; №820/3818/16; № 820/399/17.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає на невірне застосування ст. 100 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про помилковість доводів апеляційної скарги, оскільки вказана норма регулює порядок звернення платника податків з заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу безпосередньо до контролюючого органу.

Щодо висновків суду першої інстанції про розстрочення виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 по справі № 820/3761/17 строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати по 172381 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 83 коп. щомісячно з січня 2018 року по серпень 2018 року та по 172381 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят одна) грн 84 коп. з вересня 2018 року по грудень 2018 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник просить про розстрочення судового рішення датованого 26.09.2017 року, тоді як суд першої інстанції розстрочив судове рішення на період до грудня 2018 року.

Вказане, колегія суддів, вважає порушенням процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає можливим змінити ухвалу суду першої інстанції шляхом викладення другого абзацу у наступній редакції, а саме: «розстрочити виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року по справі № 820/3761/17, шляхом сплати по 229 842, 44 грн. щомісячно, з січня 2018 року по 26 вересня 2018 року».

Судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст. 378 КАС України, тому колегія суддів вважає за можливе змінити ухвалу суду першої інстанції, а апеляційну скаргу – задоволенню частково.

Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 по справі № 820/3761/17 змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції, а саме:

Розстрочити виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року по справі № 820/3761/17, шляхом сплати по 229 842, 44 грн. щомісячно, з січня 2018 року по 26 вересня 2018 року .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 15.03.2018.