Постанова № 72741980, 05.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О.

05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4157/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) від 14.11.2017р. (повний текст рішення складено 20.11.2017р.) по справі №820/4157/17

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 року № НОМЕР_1 у сумі штрафних санкцій - 332745,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до підприємства штрафних санкцій у розмірі 332745,70 грн. винесене з порушенням вимог діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Харківській області від 08.06.2017 року № НОМЕР_1 в частині застосування до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій у сумі 221771,95 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Стягнуто з ГУ ДФС у Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 3582 грн. 21 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку по протиправність визначення позивачу суми штрафних санкцій у сумі 221771,95 грн. Зазначив, що у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Податкового кодексу України (далі – ПК України), відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень. Для визначення факту повторності складання щоразу акту перевірки та прийняття податкових повідомлень- рішень не є обов'язковим.

Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що співробітниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку Філії “Чугуївське ДЕП” ДП “Харківський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2016 р., за результатами якої складений акт від 24.05.2017 року №3959/20-40-14-20-08/03448913.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме, п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168 ст. 168, абз. “а” п.171.2 ст.171 ПК України - несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1091820,66 грн., у тому числі : за серпень 2012 р. на суму 29119,2 грн., вересень 2012 р. на суму 45416,64 грн., жовтень 2012 р., на загальну суму 37628,18 грн., листопад 2012 р. на загальну суму 31396,67 грн., грудні 2012 р. на загальну суму 43946,72 грн., січень 2013 р. на загальну суму 43765,03 грн., лютому 2013 р. на загальну суму 44822,29 грн., березень 2013 р. на загальну суму 46953,95 грн., квітень 2013 р. на загальну суму 57785,54 грн., травні 2013 р. на суму 44770,18 грн., червень 2013 р. на суму 395,78 грн., липень 2013 р. на суму 53101,92 грн., грудень 2013 р. на суму 5864,71 грн., січень 2014 р. на суму 35160,15 грн., лютий 2014 р. на суму 39873,85 грн., березень 2014 р. на суму 10627,38 грн., квітень 2014 р. на суму 1165,96 грн., травень 2014 р. на суму 424,17 грн., листопад 2014 р. на суму 17995,59 грн., грудень 2014 р. на суму 24863,79 грн., січень 2015 р. на суму 39188,2 грн., лютий 2015 р. на суму 35364,2 грн., березень 2015 р. на суму 29944,02 грн., квітень 2015 р. на суму 10765,77 грн., травень 2015 р. на суму 29862,34 грн., червень 2015 р. на суму 24889,69 грн., липень 2015 р. на суму 29828,79 грн., серпень 2015 р. на суму 17542,21 грн., листопад 2015 грн., на суму 8084,83 грн., грудень 2015 р. на суму 41666,52 грн., січень 2016 р. на суму 61283,43 грн., лютий 2016 р. на суму 52800,31 грн., березень 2016 р. на суму 35117,52 грн., квітень 2016 р. на суму 38830,19 грн., травень 2016 р. на суму 21583,94 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем 08.06.2017 року прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 341 895,55 грн., пеня - 16 325,50 грн.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в частині застосування штрафних санкцій у сумі 332745,70 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 221771,95 грн., а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

В іншій частині суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом розгляду по справи є застосування положень п. 127.1 ст. 127 ПК України, а саме одночасного застосування штрафних санкцій у розмірах 25%, 50%, 75%.

Перевіряючи правомірність висновків контролюючого органу, які були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно ч.1 п.127.1 ст.127 ПК України, ненарахування,неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.62.1 ст.62 ПК України).

Згідно пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 ПК України.

Таким чином, застосування штрафу у більшому розмірі можливе виключно у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України у розмірі 10% на загальну суму 9149,85 грн., що узгоджується з висновками ОСОБА_1 перевірки в частині щодо несвоєчасного перерахування податку.

Разом з тим, відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом, на підставі п. 127.1 ст.127 ПК України, за несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб за квітень 2014 р. застосована штрафна санкція у розмірі 25 %, що становить 58,22 грн.; за травень 2014 р. відповідачем одночасно застосована штрафна санкція у розмірі 50 % - 118,22 грн. та 75 % - 140,81 грн. За період з листопада 2014 р. по серпень 2015 р., та з листопада 2015 р., по червень 2016 р. відповідачем також застосовано штрафну санкцію у розмірі 75% загальна сума якої становить 332 428,45 грн.

Таким чином, штрафна санкція у розмірі 25 % становить 58,22 грн.; у розмірі 50 % - 118,22 грн.; у розмірі 75 % - 332 569,26 грн. Всього загальна сума штрафної санкції згідно ст. 127 ПК України становить 332 745,70 грн.

Однак, в даному випадку факт повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було б збільшено суми грошового зобов'язання двічі/тричі протягом року, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом безпідставно застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію по не утриманому і не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб за травень 2014 року у розмірі 50% та 75%, а також за період листопада 2014 р. по серпень 2015 р. та з листопада 2015 р. по червень 2016 р. застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість застосування до підприємства штрафних санкцій у сумі 221771,95 грн., колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вищевказаного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2017р. по справі №820/4157/17 за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 15.03.2018р.