Постанова № 72741329, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14991/17 Суддя (судді) першої інстанції: П'ятничук І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю..

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року (повний текст виготовлено 11 січня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила скасувати постанову Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №0695/10100/17 від 27 вересня 2017 року, звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у межах строку, визначеного Митним кодексом України, а обставини, на які посилається позивач, належним чином не доведені.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 12 серпня 2016 року позивач ввезла у митному режимі «транзит» транспортний засіб HONDA CIVIC реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

10 серпня 2017 року головним інспектором ВМО «Виступовичі» Курглян Галиною Василівною складено протокол про порушення митних правил №0695/10100/17.

27 вересня 2017 року заступником начальника Житомирської митниці ДФС Мірошниченко М.І. винесено постанову у справі про порушення митних правил №0695/10100/17, якою позивача визнано винною у порушенні митних правил та накладено на неї адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України у розмірі 8500 грн.

Вважаючи, що її права та законні інтереси порушено, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності мало місце після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, а також те,що відповідачем не враховано всіх обставин вчинення правопорушення.

Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.381 Митного кодексу України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.93 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 Митного кодексу України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 Митного кодексу України. Разом з тим нормами ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України визначено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Так, листом від 22 серпня 2016 року позивач повідомила відповідача про те, що здійснюється ремонт автомобіля, у зв'язку з чим просила відстрочити виїзд транспортного засобу.

На підтвердження вказано обставини позивачем надано: Довідку №25 від 10 серпня 2017 року, видану ФОП ОСОБА_6 про те, що автомобіль марки HONDA CIVIC реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 знаходився на ремонті у період з 20 серпня 2016 року по 10 серпня 2017 року, наряд-замовлення №1197 від 20 серпня 2016 року та Акт виконаних робіт №1197 від 10 серпня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені документи підтверджують факт ремонту транспортного засобу.

Натомість, відповідно до п. 3, 5 розділу VIII наказу Міністерства фінансів № 657 від 31 травня 2012 року «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, відомості щодо надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу не є належними доказами, що підтверджують аварію чи обставини непереборної сили.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не враховано всіх обставин вчинення правопорушення.

Щодо доводів про порушення відповідачем строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Суд першої інстанції зазначив, що вчинене позивачем правопорушення є разовим правопорушенням і не може розглядатися як триваюче.

Так, триваючими визначаються правопорушення, які, розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Буквальний аналіз ч.3 ст.470 Митного кодексу України, дає підстави для висновку про те, що порушення вважається закінченим з моменту спливу строку, передбаченого ст.95 Митного кодексу України. Після спливу зазначеного строку особа, на яку покладається відповідальність за його дотримання, не звільняється від обов'язку в подальшому доставити такі об'єкти до органів доходів і зборів України. Отже, з моменту настання прострочення і до виконання свого обов'язку така особа порушує, визначений нормами Законів України порядок митного транзиту, а відтак кожного дня до вивезення товару з митного транзиту перебуває у непереривному стані порушення, встановленого в України правопорядку.

Отже, таке правопорушення є триваючим і строк накладення стягнення на винних у його вчиненні осіб залежить від дати його виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2016 року транспортний засіб ввезено на митну територію України, правопорушення виявлено 10 серпня 2017 року, а постанову про накладення адміністративного стягнення винесено 27 вересня 2017 року.

Таким чином, відповідачем дотримано строк накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Колегія суддів зазначає, що ст. 531 Митного кодексу України визначено перелік підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про про відсутність передбачених законодавством підстав для скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також необґрунтованість висновків суду .

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року - задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15.03.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.