Постанова № 72741309, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/317/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (повний текст виготовлено 18 січня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, викладену у листі від 27 грудня 2017 року за вих. № 4827/03/К-12, щодо відмови у негайному здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських;

зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно з наданою довідкою про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та призначити справу до розгляду. Позивач зазначає, що не звертався до суду з таким позовом та, відповідно, відсутні судові рішення з аналогічного спору між тими ж сторонами.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив про наявність судових рішень, які набрали законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, які є аналогічними тим, що розглядаються у межах даної адміністративної справи.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту зазначеного положення, для застосування вказаної підстави для закриття провадження, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, мають бути винесені за результатами розгляду спору:

1) між тими самими сторонами;

2) що стосується одного й того самого предмету;

3) позов у справі заявлений з тих самих підстав.

Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі у частині, суд першої інстанції вказує, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату його пенсії відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01 січня 2016 року згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Суд першої інстанції не вказує у тексті ухвали єдиний унікальний номер справи, на яку посилається.

Проте, у матеріалах справи наявні копії судових рішень (з Єдиного державного реєстру судових рішень) у справі №750/10134/17, зокрема, постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2017 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.

Отже, за твердженням суду першої інстанції, справа №750/10134/17 розглядалась за позовом ОСОБА_2.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у справі №750/10134/17 є ОСОБА_3.

Крім вказаного, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для звернення до адміністративного суду у справі №750/10134/17 була відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлена листом від 03 жовтня 2017 року № 1640/03/Д-12.

Натомість, у справі, що розглядається, позивач (ОСОБА_2) звернувся до суду внаслідок відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформленої листом від 27 грудня 2017 року №4827/03/К-12.

Таким чином, зазначені справи не є тотожними ні за складом сторін, ні за підставами.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обов'язок суду мотивувати судове рішення спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду: вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його і є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується Європейським судом з прав людини.

Так, суд першої інстанції не перевірив склад сторін та підстави звернення позивача до суду у справі №750/10134/17, на яку послався як на тотожну.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії.

Так, згідно з ст.. 320 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків суду першої інстанції нормам чинного законодавства України та обставинам, які суд вважає встановленими.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 15.03.2018

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.