Постанова № 72741166, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5828/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю..

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року (повний текст виготовлено 14 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Астейс» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Астейс», звернулись з адміністративним позовом у якому просили :

визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 без прийняття до виконання;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 до виконання та здійснити примусове виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2014 року по справі №826/6981/14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено,з виходом за межі позовних вимог:

визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 без прийняття до виконання;

скасовано повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18 квітня 2017 року за №53783228 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 до виконання.

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, відповідач посилається на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

21 лютого 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останній підтримує правову позицію суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що постановою Окружним адміністративним судом міста Києва 06 серпня 2014 року у справі №826/6981/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 04 листопада 2014 року, зобов'язано Державну виконавчу службу України здійснити примусове виконання рішення Європейського суду з прав людини №27617/06 від 21 лютого 2013 року у справі «ПМП «Фея» та інші проти України», щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Астейс» у частині застосування додаткових заходів індивідуального характеру, а саме: виконати постанову Господарського суду м. Києва від 03 листопада 2005 року у справі №30/11.

10 жовтня 2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі №826/6981/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2016 року у справі №826/6981/14 поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 13 листопада 2017р.

27 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач надіслав на адресу позивача повідомлення від 18 квітня 2017 року, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувану з огляду на те, що не дотримано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (не зазначено прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист).

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що посилання на відсутність повного написання прізвища, ім'я та по батькові посадової особи, яка видала виконавчий лист є формальною підставою для відмови позивачу у виконанні судового рішення.

Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, крім іншого, прізвище, ім'я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» відсутня вимога щодо форми зазначення у виконавчому листі прізвище, ім'я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Натомість, зазначена норма встановлює наявність обов'язкового реквізиту: прізвище, ім'я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Як вбачається з виконавчого листа у справі №826/6981/14, у останньому зазначено таке: Суддя В.М. Данилишин; секретар судових засідань О.Ю. Остапчук).

Таким чином, у зазначеному листі зазначено прізвище, ім'я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала, що дає змогу таких осіб ідентифікувати.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Проте, відповідачем не доведено невідповідність зазначеного виконавчого листа вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо наявності підстав для повернення виконавчого документа без виконання.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 до виконання, колегія суддів зазначає таке.

Приписами ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувану без виконання.

Відповідачем не зазначено будь-якої іншої підстави для повернення виконавчого документу стягувану, крім тієї, що вище спростована судом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що будь-які інші перешкоди для прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача прийняти виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6981/14 до виконання.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Астейс» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15.03.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.