Постанова № 72741072, 13.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10703/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійного фонду "КДМ-Віта" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду "КДМ-Віта" до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И ЛА :

У серпні 2017 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишено без розгляду адміністративний позов.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, зазначає, що ним не пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції вирішено клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке ані позивачем, ані його представником не заявлялось.

До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній підтримує висновок суду першої інстанції щодо порушення позивачем строку на звернення із адміністративним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений КАС України та не доведено поважність причин пропуску строку для звернення до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України ( тут та далів редакції чинній на час звернення позивача із даним позовом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Тобто, для правильного вирішення питання щодо дотримання позивачем положень КАС України, як в редакції на час звернення із даним позовом в суд так і в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали є визначення предмету позову та дата виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка і призвела до порушення прав позивача як вкладника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".

Наразі, апелянт стверджує, що правопорушення, яке полягає у здійсненні протиправної бездіяльності Національним банком України, носить триваючий характер, що виключає пропуск строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу владних повноважень ( його посадової особи), зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

З системного аналізу зазначених правових норми випливає, що під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.

Предметом оскарження можуть бути, зокрема, дії (активна поведінка) або бездіяльність (пасивна поведінка), що впливають на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Колегія суддів звертає увагу, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який відповідачем мало бути вчинено дію або прийнято рішення в порядку визначеному вказаним законом.

Саме з цим днем має бути пов'язано певну подію - день коли особа дізналася ( тобто отримала відомості з офіційного джерела) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про Національний банк України", головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Згідно ст.67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

При цьому, частиною 3 ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», визначено, що Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних.

06.04.2016 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України опубліковано інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик".

Отже, з моменту запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» - 05.04.2016, Національний банк України не здійснює банківський нагляд за зазначеним банком, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку. Тобто, бездіяльність відповідача на яку вказує позивач могла мати місце лише до запровадження тимчасової адміністрації і не є триваючою після 05.04.2016.

Посилання апелянта на дату оприлюднення в Єдиному державному реєстрі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 826/15685/16 як дату, з якої він дізнався про порушене право, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.

Даний адміністративний позов направлений до суду поштою лише 21.08.2017 року, тобто після сплину строку встановленого ст.99 КАС України.

Доказів неможливості звернутися з даним позовом у визначені процесуальним законом строки позивач не надав.

Викладені в апеляційній скарзі позивачем доводи є безпідставними, не підтверджують поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково зазначав про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Наразі, матеріали справи не містять клопотання про поновлення строків звернення до суду та доказів про поважність причин пропуску строку на звернення з даними позовними вимогами.

Відтак, суд першої інстанції вирішив клопотання, яке позивачем не заявлялось.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід змінити шляхом виключення з її резолютивної частини пункту 1.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Благодійного фонду "КДМ-Віта" задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року змінити, виключивши з резолютивної частини пункт 1.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 березня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Бєлова Л.В.