Постанова № 72741037, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №805/3300/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання – Чернявській К.Г., за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3300/17-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкової вимоги № 5860-17 від 07.08.2017,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07.08.2017 № 5860-17 про сплату самостійно визначеного грошового зобов’язання в сумі 84239,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги податковий орган зазначає, що згідно з відомостями з інтегрованої картки платника податку станом на 30.07.2017 ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» мало заборгованість зі сплати самостійно узгоджених товариством сумземельного податку та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 84239,00 грн за період січень-травень 2016 року та частково червень 2016 року. У зв’язку із цим податковий орган, керуючись нормами Податкового кодексу України, прийняв спірну вимогу. Апелянт також наголошує, що нормами Кодексу не передбачено пільг зі сплати орендної плати за землю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі – позивач, товариство, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») як платник податків перебуває на обліку органів Державної фіскальної служби України.

Посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач, податковий орган, ГУ ДФС) на підставі поданої позивачем податкової звітності та відомостей інтегрованої картки платника податку 07.08.2017 винесено податкову вимогу № 5860-17, якою повідомлено товариство, що станом на 06.08.2017 сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 84239,00 грн.

Вважаючи, що наведене рішення прийнято ГУ ДФС всупереч нормам податкового законодавства, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 08 червня 2016 року.

На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції:

- стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014.

Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у містах Слов’янськ та Святогірськ Донецької області, на території яких розташовані земельні ділянки – об’єкти оподаткування, існувала до 07 червня 2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у статтю 6 Закону № 1669-VII.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач до податкового органу надав податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб:

- № НОМЕР_1 від 17.02.2016, якою задекларовано зобов’язання на суму 4546211,86 грн;

- № НОМЕР_2 від 17.02.2016, якою задекларовано зобов’язання на суму 176870,15 грн;

- № НОМЕР_3 від 15.02.2017, якою задекларовано зобов’язання на суму 176870,15 грн.

У подальшому товариство надало уточнюючі декларації за вказаними платежами № НОМЕР_4 від 28.12.2016, № НОМЕР_5 від 28.12.2016, № НОМЕР_6 від 28.12.2016, якими зменшено суму грошового зобов’язання в загальному розмірі 2066668,92 грн за період січень-частково червень 2016 року.

Посилання апелянта щодо відсутності податкових пільг зі сплати орендної плати з фізичних осіб спростовуються колегією суддів з огляду на те, що Перехідними положеннями Закону № 1669-VII, у чинній у спірний період редакції, визначено дію законів та інших нормативно-правових актів України, у тому числі ПК України, у частині, що не суперечить цьому Закону. Отже регламентована цим Законом податкова пільга діє незалежно від наявності відповідної норми в Податковому кодексі України.

Доводи податкового органу щодо відкликання спірної податкової вимоги на момент постановлення рішення судом першої інстанції спростовуються колегією суддів з огляду на те, що надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд досліджує правомірність рішень суб’єкта владних повноважень на час їх виникнення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваній постанові висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», шляхом скасування податкової вимоги ГУ ДФС від 07.08.2017 № 5860-17.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3300/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкової вимоги № 5860-17 від 07.08.2017 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3300/17-а – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14 березня 2018 року. Повний текст постанови складений 15 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_3

ОСОБА_4