Постанова № 72740971, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1532/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Шелест С.Б.,

секретаря: Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Михайлова С.І.,

представника третіх осіб: Фенюка Т.П.,

представника апелянта: Гея В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Департаменту державної виконавчої служби Міністертсва юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ТОВ «Інвестменеджмент», ТОВ «Ріелті менеджмент» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_6 звернувся у суд із позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністертсва юстиції України, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить зупинити дію постанови державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності, заборонити відповідачам та іншим особам вчиняти дії, направлені на реалізацію арештованого майна, зупинити реалізацію цього майна через систему прилюдних (електронних) торгів «Сетам» та зупинити стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення у відповідному зведеному виконавчому провадженні.

В обгрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що на момент звернення з позовом до суду нерухоме майно, правомірність здійснення оцінки якого оскаржується ним, передано на примусову реалізацію, що призведе до його незаконного відчуження (на підставі необґрунтовано та незаконно проведеної оцінки) та в результаті - часткового (не в повному обсязі) погашення боргу за виконавчим провадженням перед стягувачем. Вчинення подальших дій, направлених на реалізацію арештованого майна, зокрема, проведення електронних торгів та як результат відчуження нерухомого майна, фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Рішення суду умотивовано тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача та стягувачу за зведеним виконавчим провадженням через реалізацію нерухомого майна за ринковою вартістю, визначеною державним виконавцем, з якою позивач не погоджується та вважає такою, що проведена всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а звіт про оцінку таким, що підлягає скасуванню. Також, суд дійшов висновку, що вчинення дій з реалізації арештованого майна відповідачами, зокрема проведення торгів, призначених на 05.02.2018, 06.02.2018, 12.02.2018, 16.02.2018, та як результат, відчуження нерухомого майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви, у разі задоволення такої.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ПАТ «СБЕРБАНК», яке є стягувачем у виконавчому провадженні, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції, в порушення вимог ч. 3 ст. 151 КАС України постановлено ухвалу, якою зупинено виконання рішення суду, яке не є предметом даного спору, та яке в установленому законом порядку набуло чинності й підлягає виконанню. Судом не досліджено наявність чи відсутність порушених прав позивача державними службовцями та органами, дії яких ним оскаржуються. Судом не наведено в чому полягає «незаконність відчуження», а також не зазначено які права позивача буде порушено при відчуженні арештованого майна. Окрім того, скаржник звертає увагу на те, що позивач зловживає процесуальними правами, що полягає в одночасному поданні декількох позовів до одного і того ж самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Дослідивши зміст заяви позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позаяк у разі невжиття таких арештоване нерухоме майно може бути реалізоване за вартістю, із якою позивач не погоджується, тобто, може мати місце заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, та для їх відновлення останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, судова колегія ураховує, що позивач є поручителем за виконання зобов'язань ТОВ «Інвестменеджмент» та ТОВ «Ріелті Менеджмент» за договорами про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За договорами про відкриття кредитної лінії у третіх осіб виникла заборгованість перед ПАТ «СБЕРБАНК», що стягується в межах виконавчих проваджень. Тобто, продаж майна для погашення зобов'язань за вказаними договорами має зменшити зобов'язання позивача перед банком. А у разі реалізації майна за заниженою ціною, у позивача фактично буде збільшено розмір цього зобов'язання.

Вищенаведене свідчить про те, що оскаржуваними діями відповідачів порушуються права позивача, відтак, покликання апелянта на відсутність порушених прав останнього, є необґрунтованими.

Окрім того, не заслуговують на увагу покликання скаржника на порушення місцевим судом вимог ч. 3 ст. 151 КАС України, позаяк з урахуванням заявлених позовних вимог місцевим судом не було зупинено дію рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, та заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, з урахуванням того, що предметом апеляційного перегляду є ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами, позаяк такі підлягають перевірці при розгляді позову по суті.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 272, 287, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяС.Б. Шелест (Повний текст постанови складений 14 березня 2018 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Кузьмишина О.М.