Постанова № 72740950, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №227/2099/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області (суддя – Тітова Т.А.) від 11 грудня 2017 року (повний текст складено 18 грудня 2017 року у м.Добропілля) по справі №227/2099/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дії протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дії щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг протиправними; зобов’язання призначити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дати офіційного працевлаштування 04.05.2017 року.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії щодо відмови у призначені та виплаті щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 22 квітня 2017 року; зобов’язано здійснити призначення і виплату щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 22 квітня 2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, вважає, що спірні правовідносини врегульовані пунктом 7 зазначеного Порядку.

Відповідачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 20.04.2017 року №0000184447 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

22 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, вказавши в заяві місце роботи ДНЗ «Білицький професійний ліцей».

Розпорядженням від 08.06.2017 року позивачу було відмовлено в продовженні допомоги внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг пі підставі п.7 Порядку №050, у зв’язку із не працевлаштуванням за період отримання допомоги з 27.10.2014 року по 26.02.2015 року.

У 2014 році позивач перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа у м.Суми та у період часу з 27.10.2014 року по 26.02.2015 року отримувала від Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання у тому числі оплату житлово-комунальних послуг, як працездатна не працююча особа.

08.04.2015 року позивач працевлаштувалась на посаду листоноши «Центру поштового зв”язку УкрПошта ВПЗ Козельне ЦОС №10 смп Недригайлів Сумської області, де працювала по 23.10.2015 року, що підтверджено записом у трудовій книжці.

У квітні місяці 2017 року позивач переїхала до м.Білицьке Донецької області, де працює на посаді інженера з охорони праці Державного навчального закладу «Білицький професійний ліцей», де працює по теперішній час.

Довідкою Державного навчального закладу «Білицький професійний ліцей» №231 від 04.07.2017 підтверджено, що позивач працює на посаді інженер з охорони праці з 04.05.2017 року по теперішній час по теперішній час.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації №03/1804 від 07.09.2017 року позивачу призначалась щомісячна адресна допомога в складі сім’ї чоловіка ОСОБА_3 в період з 28.04.2015 року по 27.10.2015 року.

Як вбачається з дублікату трудової книжки позивача, вона в зазначений період працювала з 08.04.2015 року по 23.10.2015 року в Центрі поштового зв’язку «УкрПошта».

Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

За приписами п.3 Порядку №505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї). Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім’ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім’ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім’ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (п.5 Порядку №505).

Пунктом шостим Порядку №505 передбачені підстави, коли грошова допомога не призначається, а саме: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до п.7 Постанови №505 якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

За приписами п.12 Порядку №505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім’ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім’ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

На підставі аналізу пунктів п. 2-7,12 Порядку №505 колегія суддів дійшла висновку, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7,12 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Слід звернути увагу на те, що Порядком №505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись після працевлаштування з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, пунктом 6 Порядку №505 визначені виключні підстави, коли грошова допомога не призначається, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Враховуючи те, що позивач звернувся 22.04.2017 року до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги з наданням довідки з місця роботи, суд погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача призначити і виплатити щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року по справі №227/2099/17 - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2017 року по справі №227/2099/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 14 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 березня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

ОСОБА_1