Постанова № 72740910, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №243/7661/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов’янського міського центру зайнятості на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (суддя – Сидоренко І.О.) від 13 грудня 2017 року (повний текст складено 13 грудня 2017 року у м.Слов’янську) по справі №243/7661/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов’янського міського центру зайнятості про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов’янського міського центру зайнятості про визнання протиправними дії щодо припинення з 16.06.2017 року виплат допомоги по безробіттю, припинення з 02.08.2017 року реєстрації безробітного та пред’явлення претензії від 02.08.2017 року за № 06-14/2179, скасування наказу № НТ 170802 від 02.08.2017 року та наказ №7 від 02.08.2017 року «Про повернення коштів особою»; зобов’язання поновити з 16.06.2017 року виплату допомоги по безробіттю, та нарахувати, виплачувати належні суми допомоги по безробіттю у відповідності вимог ст..22,23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та до наказу №НТ170111 від 11.01.2017 року із проведенням компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати такої допомоги.

Постановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії щодо припинення з 16.06.2017 року виплат допомоги по безробіттю, з припинення 02.08.2017 року реєстрації безробітного та пред’явлення претензії від 02.08.2017 року за № 06-14/2179, скасовано наказ № НТ 170802 від 02.08.2017 року та наказ №7 від 02.08.2017 року «Про повернення коштів особою»; зобов’язано з 16.06.2017 року поновити виплату допомоги по безробіттю та здійснити з цього часу нарахування та виплату належних сум допомоги по безробіттю у відповідності до вимог ст.ст. 22,23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та до наказу №НТ170111 від 11.01.2017 року із проведенням компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати такої допомоги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не враховано тих обставин, що ним було встановлено факт подання позивачем недостовірних даних та документів, на підтвердження яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації та відношення її до зайнятого населення. Документом в даному розумінні є трудова книжка позивача, а даними – запис в трудовій книжці, який в подальшому, протягом періоду реєстрації ОСОБА_2 у центрі зайнятості, було з її власної ініціативи визнано недійсним.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач перебувала на обліку в Слов’янському міському центрі зайнятості з 04.01.2017 року по 02.08.2017 року. На підставі ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» 04.01.2017 року їй було надано статус безробітної. Відповідно до ст.ст.22,23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 11.01.2017 року позивачу була призначена допомога по безробіттю та 11.04.2017 року розпочата виплата згідно вимог п.4 ст.23 зазначеного Закону.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року, зобов'язано ГУНП в Донецькій області видати наказ про зміну дати звільнення позивача з 07.10.2016 року на 04.01.2017 року та внести відповідні зміни до її трудової книжки та стягнути з ГУНП в Донецькій області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки з 08.10.2016 року по 04.01.2017 року у розмірі 10404,16 грн.

30.06.2017 року під час прийому в Слов’янському міському центрі зайнятості позивач надала трудову книжку, в якій було змінено дату звільнення з 07.10.2016 року на 04.01.2017 року.

На підставі п.2 та п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової Адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за №232/16248, Слов’янським міським центром зайнятості було проведено перевірку, за результатами якої підтверджено факт зміни дати звільнення з 07.10.2016 року на 04.01.2017 року у трудовій книжці ОСОБА_2, що оформлено актом розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 31.07.2017 року №316.

Відповідно до протоколу №20 від 02.08.2017 року засідання комісії з розслідування страхових випадків та з питань обґрунтованості виплат матеріального забезпечення вирішено припинити реєстрацію позивача з 02.08.2017 року, прийняти рішення про повернення позивачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 04.01.2017 року по 01.08.2017 року в розмірі 10984,84 грн.

Наказом від 02.08.2017 року №НТ170802 відповідачем припинено реєстрацію позивача в якості безробітного з 02.08.2017р. у зв’язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання позивачу статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до абз. 19 п.п.1 п.37 Порядку.

Наказом від 02.08.2017 року №НТ170802 відповідачем припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», п.1 ст.31 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п.1 п.37 Порядку від 20.03.2013 року №198 та у зв’язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення відповідно до п.п.8 п.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», п.п. 8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та п.п.2 п.1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності з 02.08.2017 року.

Наказом №7 від 02.08.2017 року «Про повернення коштів особою» прийнято рішення про повернення позивачем незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 04.01.2017 року по 01.08.2017 року.

02.08.2017 року позивачеві було пред'явлено претензію за №06-14/2179 щодо відшкодування допомоги по безробіттю в сумі 6583,43 грн.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до вимог п.1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може отримати, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Підстави припинення реєстрації безробітного визначені статтею 45 Закону України «Про зайнятість населення», за приписами пункту 1 частини 1 якої реєстрація безробітного припиняється у разі зайнятості особи.

Згідно п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час надання позивачеві статусу безробітної було дотримано процедури, встановленої чинним законодавством, позивач відповідала визначенню «безробітна», оскільки фактично з 07.10.2016 року була звільнена зі служби і не отримувала заробітної плати, але з вини роботодавця не могла вчасно отримати трудову книжку, в зв'язку з чим в подальшому і було змінено дату її звільнення.

Згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2017р. з ГУНП в Донецькій області на користь позивача було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки з 08.10.2016р. по 04.01.2017р.

Відповідачем не доведено подання позивачем при реєстрації її в якості безробітного документів, що містять неправдиві відомості.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що при зверненні до відповідача з заявою про надання статусу безробітного позивач не могла наперед знати, що суд ухвалить рішення на її користь та змінить дату звільнення, а тому позивачем не було порушено п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов’янського міського центру зайнятості на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року по справі №243/7661/17 - залишити без задоволення.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року по справі №243/7661/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 березня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

ОСОБА_1