Постанова № 72740811, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №222/941/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Володарського районного суду Донецької області від 18 вересня 2017 року у справі № 222/941/17 (суддя І інстанції – Вайновської О.Є.), складену в повному обсязі 21 вересня 2017 року в смт. Нікольське Донецької області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про:

- визнання неправомірними дії управління по проведенню розрахунку пенсії з використанням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 2,92051;

- зобов’язання управління провести перерахунок пенсії з використанням показників заробітної плати з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року;

- зобов’язання управління виплатити заборгованість по пенсії з моменту призначення пенсії по день перерахунку з урахуванням фактично отриманих сум (а.с. 4-10).

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 18 вересня 2017 року відмовлено у задоволені позову у повному обсязі (а.с. 45-46).

Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Володарського районного суду Донецької області від 18 вересня 2017 року та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що при призначенні пенсії управлінням було використано коефіцієнт середнього заробітку 2,92051, однак вважає, що вигіднішим для розрахунку індивідуальним коефіцієнтом середнього заробітку на момент призначення пенсії є коефіцієнт 3,44, який повинен був розрахований відповідачем по заробітним платам отриманим ним за період часу з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року.

Зазначив, що своїми діями відповідач порушив вимоги ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 48-54).

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

07 березня 2018 року до канцелярії суду від ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області надані заперечення на апеляційну скаргу.

Крім того, 07 березня 2018 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1

перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області з 25 травня 2004 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (а.с. 28).

При призначенні пенсії позивачу враховано стаж 34 роки 0 місяців 16 днів та взята заробітна плата з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року відповідно до довідки, наданої позивачем (а.с. 13) та з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2004 року. Для обчислення пенсії був взятий середній заробіток за минулий рік (2003 рік) в розмірі 372,72 грн. Сума коефіцієнтів заробітної плати склала 274,82600 (до оптимізації). Сума коефіцієнтів заробітної плати склала 205,50510 (після оптимізації). Індивідуальний коефіцієнт для обчислення 2,59270 (до оптимізації), індивідуальний коефіцієнт для обчислення 3,11371 (після оптимізації). Середньомісячний заробіток для обчислення 1160,54 (а.с. 25, 28-30).

Після перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія обчислена з урахуванням заробітної плати за період з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року та по даним персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 травня 2008 року з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за квітень та травень 2008 року, при розрахунку на 10 липня 2008 року індивідуальний коефіцієнт з 01 квітня 2009 року склав 2,92051. Зазначені обставини не спростовані апелянтом.

Не погодившись із встановленням індивідуального коефіцієнту при призначенні пенсії у розмірі 2,92051, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи спірну постанову суд першої інстанції виходив з того, що при призначенні позивачу пенсії, відповідач правильно визначив індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділити на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, після призначенні пенсії, у 2008 році позивачу проводився перерахунок пенсі відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так для обчислення пенсії була взята заробітна плата з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року та по даним персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 травня 2008 року. Середній заробіток за минулий рік (2007 рік) в розмірі 1197,91 грн. Сума коефіцієнтів заробітної плати склав 399,81265 (до оптимізації). Сума коефіцієнтів заробітної плати склала 321,36175 (після оптимізації). Індивідуальний коефіцієнт для обчислення 2,57944 (до оптимізації), індивідуальний коефіцієнт для обчислення 2,92147 (після оптимізації). Середньомісячний заробіток для обчислення склав 3499,66. З 01 квітня 2009 року індивідуальний коефіцієнт склав 2,92051 (а.с. 32-36), який позивачем не був оскаржений, при цьому, в розрахунку була застосована заробітна плата з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року та весь страховий період з 01 липня 2000 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) таї із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003-2006 роки відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2007 рік.

На підставі вищевказаної постанови, позивачу проведено осучаснення та застосована середня заробітна плата за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

Станом на 01 вересня 2017 року загальний трудовий стаж врахований для розрахунку пенсії позивача становить 38 років 0 місяців 24 дня та загальний розмір його пенсії становить 3745,15 грн., а саме: розмір пенсії за віком - 2928,25 грн. (коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,83700*середньомісячний заробіток 3498,51); доплата за понаднормативний стаж - 485,44 (за 37 років); підвищення за ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2011 року - 95,58 грн.; підвищення за ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2012 року - 90,83 грн.; доплата з 01 травня 2012 року за постановою Кабінету Міністрів України № 327 від 23 квітня 2012 року - 100 грн., фіксована індексація - 45,05 грн. (а.с. 32-36)

Як вбачається із вищезазначеного при призначенні та проведенні перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області дотримано вимог вищенаведених нормативних актів та при призначенні пенсії позивачу у 2004 році, так і при її перерахунку розмір пенсії позивача розраховувався із заробітної плати згідно наданої самим же позивачем довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1988 року по 31 грудня 1992 року (5 років) та за даними персоніфікованого обліку за період починаючи з 01 липня 2000 року, що узгоджується з приписами статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при призначенні позивачу пенсії, відповідач правильно визначив індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати коефіцієнт заробітної плати для призначення/перерахунку пенсії, це є повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, проведення перерахунку пенсії з використанням заробітної плати з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року законодавством не передбачено, оскільки відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, що спростовує розрахунки апелянта.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Володарського районного суду Донецької області від 18 вересня 2017 року у справі № 222/941/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 березня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3

ОСОБА_4