Ухвала суду № 72740699, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 березня 2018 року справа №805/2900/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. у справі № 805/2900/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Дружківська" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/2900/17-а з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Апеляційна скарга на судове рішення подана 07 березня 2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 13 ч.1 Перехідних положень КАС України, у редакції, що діє з 15.12.2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно ч.2 ст.186 КАС України, у редакції, що діяла до 15.12.2017 року на час ухвалення рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що копія спірної постанови від 13 листопада 2017 року направлена на адресу апелянта та отримана 27.10.2017 року (а.с.234 т.8). Отже, останній день подання скарги 06.11.2017 року.

Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вперше 06 листопада 2017 року (а.с.136, 240 т.8). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху (а.с.244 т.8). 09 січня 2018 року апелянтом надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги та платіжне доручення про сплату судового збору № 3894 від 18.12.2017 року (а.с.256-257 т.8). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 року апеляційна скарга повернута апелянту, у зв’язку несплатою судового збору, оскільки платіжним дорученням про сплату судового збору № 3894 від 18.12.2017 року судовий збір сплачено не на реквізити Донецького апеляційного адміністративного суду (а.с.263 т.8).

26 лютого 2018 року апелянтом вдруге подана апеляційна скарга до суду першої інстанції (а.с.267-273), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв’язку зі сплатою судового збору на помилковий рахунок.

Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 49 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, так і статтею 44 у чинній редакції цього Кодексу, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України. Неухильне виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, визначено, що платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення.

Отже, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 КАС України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав помилкової сплати відповідачем судового збору на інший рахунок, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17)

Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини поважності пропуску строку є неналежними, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску.

Також, відповідно до вимог п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1.5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.(1600 грн.)

За приписами пп.2 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги майнового характеру, а саме позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення на загальну суму 26037794 грн. 50 коп.

Таким чином при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 585850 грн. 38 коп. (26037794 грн. 50 коп.*15%=416689,86*150%). Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв’язку зі сплатою судового збору на помилковий рахунок та вжиття заходів з метою перерахування коштів на вірні рахунки.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 1 ст. 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду. Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік умов за яким суд може звільнити сторону від сплати судового збору або розстрочити його сплату. При цьому, обставини зазначені апелянтом у клопотанні не відповідають підставам визначеним у цій статті.

Також, повернення судового збору здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787. 08.11.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.09.2016 №827 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», яким затверджено Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, яке надається платнику органом, що контролює справляння надходжень бюджету.

Отже, апелянт має право повернути суму судового збору та сплатити судовий збір за належними реквізитами. Проте, апелянтом незважаючи на тривалий час з моменту первинного звернення зі скаргою, належних доказів в підтвердження вказаних у клопотанні обставин, не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ставка за подання апеляційної скарги на час подання апелянтом апеляційної скарги вдруге збільшилась.

Суд не приймає посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини та рішення Європейського суду по правам людини, якими не визнано необхідність сплати судових витрат обмеженням права на доступ до суду, оскільки, зазначені висновки мали місце в інших справах Європейського суду та приймались до інших правовідносин, норми Закону № 3674-VI не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити апелянту у задоволені клопотання.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 585850 грн. 38 коп.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області; код банку отримувача 834016; ОКПО 37944338; розрахунковий рахунок: 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір.

Крім того, відповідно до ст.59 КАС України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до п. 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

За положеннями КАС України, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб’єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документів, що посвідчує такі повноваження. При цьому, вказаний документ повинен подаватися оригіналом або копією засвідченою у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи яка засвідчила копію.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві ОСОБА_1 В підтвердження повноважень до скарги додано документ - копія довіреності, яка засвідчена ОСОБА_1. Отже, вказана копія довіреності завірена самим представником за відсутності відомостей про те, що посадова особа, яка її завірила, наділена таким правом відповідно до своїх службових повноважень. При цьому, матеріали справи не містять оригінал або засвідчену у визначеному законом порядку копію довіреності.

Таким чином, матеріали справи не містять належним чином засвідченого документу підтверджуючого повноваження зазначеної особи діяти від імені апелянта.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до статті 169 КАС України, у разі не усунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, скарга буде повернута.

Керуючись статтями 55, 133, 169, 296, 298, 321, 325 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р. у справі № 805/2900/17-а - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору в сумі 585850 грн. 38 коп., належним чином засвідчений документ, що посвідчує повноваження особи, що підписала апеляційну скаргу, та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами в їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги – десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Роз’яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Г. Казначеєв