Постанова № 72740651, 13.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 рокусправа № 808/2984/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнова Д.В.

судді: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» на користь Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області суму заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за червень-серпень 2017 року в розмірі 27817,51 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот сімнадцять грн. 51 коп.).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та прийняти нову постанову по справі, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підприємством в повному обсязі відшкодовані витрати на виплату і доставку пільгових пенсії за період з червня 2017 року по серпень 2017 року. При цьому управління ПФУ не мало права змінювати призначення платежів та зараховувати кошти сплачені на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсії за період з червня 2017 року по серпень 2017 року в рахунок погашення минулої заборгованості, оскільки вказане відшкодування не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку в Пенсійному фонді України.

Колишнім працівникам Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

У листі позивача №2932/06 від 08 червня 2017 року, направленому та отриманому відповідачем, наведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за червень 2017 року. Нарахована сума у червні 2017 року становить по Списку №2 - 33317,51 грн., по

У листі позивача №3418/08-1 від 10 липня 2017 року, направленому та отриманому відповідачем, наведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за липень 2017 року. Нарахована сума у липні 2017 року становить, зокрема, по Списку №2 - 31560,14 грн.

У листі позивача №3746/08-1 від 01 серпня 2017 року, направленому та отриманому відповідачем, наведено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за серпень 2017 року. Нарахована сума у серпні 2017 року становить, зокрема, по Списку №2 - 30023,23 грн.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» платіжним дорученням №13 від 29 червня 2017 року на суму 133245,47 грн., платіжним дорученням №662 від 31 липня 2017 року на суму 31560,14 грн., та платіжним дорученням №926 від 28 серпня 2017 року на суму 30023,23 грн. відшкодувало управлінню ПФУ витрати на виплату і доставку пільгових пенсії за спірні періоди.

Однак, враховуючи зарахування Токмацьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначених коштів підприємства в рахунок погашення минулої заборгованості, непокритими залишись фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсії за період червень - серпень 2017 року на суму 27817,51 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Порядком ведення органами Пенсійного фонду обліку надходження сум платежів, затвердженим постановою Пенсійного фонду України №21-2 27 вересня 2010 року передбачено, що облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів. Тобто, суд дійшов висновку щодо правомірності зарахування позивачем сплачених підприємством коштів в рахунок погашення минулої заборгованості.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що не ґрунтується на вірному застосуванні норм матеріального права, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 10.11 Інструкції у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у органу Пенсійного фонду правових підстав для зарахування коштів, сплачених відповідачем згідно платіжних доручень №13 від 29 червня 2017 року, №662 від 31 липня 2017 року, №926 від 28 серпня 2017 року та спрямованих на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме за червень, липень та серпень 2017 року, в рахунок погашення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за інші періоди, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Висновки щодо застосування норм права, аналогічні зазначеним, викладені в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі №21-166а15.

З огляду на вищенаведене, правові підстави для задоволення заявленого адміністративного позову відсутні.

Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова