Рішення № 72740556, 01.03.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/66/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

сторін:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Маринюка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 58029) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, адреса: вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Чернівецької області №05-25/5/2017 від 16.11.2017 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Чернівецької області №05-25/52017 від 16.11.2017 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515-VIII "Про звільнення суддів" відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України його звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом №05-02/161к від 15.09.2016 року позивача відраховано із штату апеляційного суду Чернівецької області з 22.09.2016 року.

Після відрахування позивача зі штату Апеляційного суду Чернівецької області уповноваженою особою суду було підготовлено відповідний пакет документів для звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення довічного грошового утримання. Серед інших документів була надана довідка №04-15/314-16 від 15.12.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оригінал якої знаходиться в органах ПФУ, де було вказано, що заробітна плата позивача, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 31680,00 грн. На підставі вказаної довідки, з 23.09.2016 року позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого судді, виходячи з грошового утримання судді в розмірі 31680,00 грн.

Проте, позивач вважає, що у довідці Апеляційного суду Чернівецької області №04-15/314-16 від 15.12.2016 року помилково не була врахована одна з виплат, яка також підлягає врахуванню при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, а саме - допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, яка включена в оподаткований дохід.

17.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням отриманої ним допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу 15950,00 грн, додавши довідку Апеляційного суду Чернівецької області від 16.11.2017 року за № 05-25/5/2017.

Однак, листом від 18.12.2017 року №25426/13 позивача повідомлено про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку з тим, що допомога на оздоровлення відповідно до ст.ст. 135, 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не є складовою суддівської винагороди, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

З таким рішенням Пенсійного фонду України позивач не згідний. Так, відповідно до ст.ст. 133-134 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суддям у відставці виплачується грошове утримання, яке складається як із суддівської винагороди (посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці), так і при наданні щорічної відпустки матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" виплата допомоги на оздоровлення здійснюється суддям систематично при наданні щорічної оплачуваної відпустки.

Таким чином, на думку позивача, законодавець чітко визначив що матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки є окремим чинником, який входить у поняття грошового утримання і має враховуватись в суму, з якої нараховується грошове утримання, та не повинна входити у поняття суддівська винагорода.

Той факт, що суддя у відставці отримує грошове утримання, а не суддівську винагороду підтверджується також ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", де застосовано термін "грошове утримання судді", а не "суддівська винагорода".

На думку позивача, аналіз положень національного законодавства дає підстави дійти висновку, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді.

Судова система є однією із складових системи державних органів, що здійснюють державну владу, а суддя виконуючи завдання і функції держави, фактично є працівником певного органу держави. Тобто, призначення або обрання в установленому законодавством порядку особи на посаду судді свідчить про наявність між суддею та державою трудових правовідносин.

Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Головним для включення матеріальної допомоги хоч у пенсію, хоч у довічне грошове утримання, є її наявність у складі заробітної плати відповідної категорії працівників та підтвердження відрахувань з цієї суми передбачених чинним законодавством.

Вважає, що у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням допомоги на оздоровлення, відмовлено на підставі та у спосіб, що не передбачені Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про судоустрій та статус суддів", "Про пенсійне забезпечення".

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову в якому зазначив, що згідно пенсійної справи позивача, позивачу з 01.07.2014 року призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, а з 23.09.2016 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ від 07.07.2010 року.

17.11.2017 року позивач звернувся до Головного управління із заявою щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно довідки Апеляційного суду Чернівецької області №05-25/52017 від 16.11.2017 року.

Листом Головного управління від 18.12.2017 року №25426/13 надано відповідь на звернення позивача щодо відсутності підстав для проведення перерахунку щомісячного довічною грошового утримання судді у відставці, оскільки згідно з нормами чинного законодавства допомога на оздоровлення не входить в суддівську винагороду.

Відповідач звертав увагу суду на те, що ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до статті 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Отже, допомога на оздоровлення виплачується судді раз у рік при наданні щорічної відпустки та не є складовою його щомісячного грошового забезпечення. Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а тому не має підстав для задоволення позову в цій частині.

Вказував на те, що статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року передбачено, що суддям може надаватись допомога на оздоровлення, проте ця виплата не є складовою суддівської винагороди.

Відповідно до статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року щомісячне грошове утримання виплачується судді у відсотках від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тобто у місяці звернення за призначенням довічного грошового утримання. При цьому, стаття 141 вказаного Закону передбачає призначення щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Зазначив, що з 30.09.2016 року набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII. Пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що у випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом (з 30.09.2016 року), розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Відповідно до ст. 135 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, законодавством не передбачено враховувати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суми допомоги на оздоровлення.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не можуть застосовуватись положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Чернівецькій області видано довідку від 22.09.2016 року №64, в якій зазначено, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання становить 28710,00 грн. Довідку видано з урахуванням грошового утримання судді станом на 22.09.2016 року, при цьому, в дану довідку не включено суми допомоги на оздоровлення. Зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання позивачу призначено з 23.09.2016 року виходячи із суми суддівської винагороди за вересень 2016 року.

Крім того, на думку відповідача, формою довідки, затвердженої Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, передбачено, що вона видається на підставі особового рахунку за відповідний місяць. Тому, врахувати виплати, виплачені у різних місяцях (вересень та серпень 2016 року) немає законодавчих підстав. Звертав увагу також на те, що форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не передбачає включення суми допомоги на оздоровлення для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, довідка Апеляційного суду Чернівецької області №05-25/52017 від 16.11.2017 року не відповідає формі, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1.

Таким чином, немає правових підстав для здійснення позивачу перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання судді у відставці з 23.09.2016 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515-VIII "Про звільнення суддів" відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Згідно Наказу голови Апеляційного суду Чернівецької області №05-02/161-к від 15.09.2016 року "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_1." позивача відраховано зі штату Апеляційного суду Чернівецької області з 22.09.2016 року, у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515-VIII "Про звільнення суддів" (а.с. 7).

Позивач з 23.09.2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI. Щомісячне довічне грошове утримання було призначено у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди.

Відповідно до Довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 08.02.2017 року №06-12/18/17, суддівська винагорода ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з винагороди працюючого на відповідальній посаді судді апеляційного суду з врахуванням його стажу роботи склала 31680,00 грн, в тому числі: оклад - 17600,00 грн, надбавка за вислугу років - 14080,00 грн (а.с. 9).

17.11.2017 року позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання, оскільки при його нарахуванні не було враховано суму допомоги на оздоровлення, з якої було утримано відповідні податки в тому числі пенсійні, яка не була включена в довідку по суддівській винагороді для призначення та перерахунку обчислення довічного грошового утримання як судді у відставці. До заяви було додано Довідку Апеляційного суду Чернівецької області №05-25/52017 від 16.11.2017 року про нарахування та виплату позивачу у 2016 році допомоги на оздоровлення в розмірі 15950,00 грн, з якої утримано єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування (а.с. 10-11).

У відповідь на вказану заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Листом від 18.12.2017 року №25426/13 повідомило позивача, що правових підстав для здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення немає (а.с. 12).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за № 2453-VI від 07.07.2010 року, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за № 1402-VIII від 02.06.2016, інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI зі змінами та доповненнями, чинного на момент призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці ( далі - Закон №2453-VI).

Конституційний Суд України неодноразово висловлював свою правову позицію стосовно забезпечення гарантій незалежності суддів, в тому числі суддів, які перебувають у відставці, зокрема в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19- рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 08.06.2016 року № 4-рп/2016.

Згідно з зазначеними рішеннями Конституційного Суду України, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є, серед іншого, надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення, в тому числі суддівської винагороди, пенсія чи щомісячного довічного грошового утримання тощо.

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно зі статтею 134 цього ж Закону суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Аналогічні правові норми закріплені у статтях 135, 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 30.09.2016 року.

За приписами частин 1, 3 статті 141 Закону № 2453-VI (в редакція яка була чинна на момент виходу у відставку позивача) і Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року у справі № 4-рп/2016, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відтак, у випадку призначення позивачеві пенсії перевага б надавалася спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Суд вважає, що посилання позивача на положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

У даному ж випадку, позивач обрав довічне грошове утримання судді у відставці, яке йому і було призначено із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди.

З приводу вимог позивача щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, суд виходить із наступного.

Суддівська винагорода, в силу положень як частини 2 статті 133 Закону № 2453-VI так і частини 2 статті 135 Закону № 1402-VIII, складається виключно з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

З наведеного слідує, що допомога на оздоровлення виплачується судді раз у рік при наданні щорічної відпустки та не є складовою його щомісячного грошового забезпечення, а тому не входить до складу суддівської винагороди.

Відтак, враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), відноситься до разового платежу і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту судді, правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Безпідставними є доводи позивача про застосування "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за № 5 (далі - Інструкція № 5), за змістом якої допомогу на оздоровлення є заохочувальною та компенсаційною виплатою, яка входить до фонду оплати праці.

Так, згідно пункту 1.1 Інструкції № 5 інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Інструкція № 5 не може бути застосована судом при вирішенні питання щодо визначення складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), так як такий підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий для визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

В той же час, у спірних правовідносинах спеціальним і єдиним нормативно-правовим актом, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів", яким визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Щодо врахування правових висновків застосування норм матеріального права, які містяться в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року, 14, 28 і 6 листопада 2013 (справи № № 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно), суд вказує на наступне.

Суд вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин вказаних правових висновків Верховного Суду України, викладених у вищевказаних постановах про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки в даних постановах суду йде мова про структуру заробітної плати державного службовця відповідно до статті 33, 37 Закону України "Про державну службу", а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області правомірно відмовило позивачу у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням допомоги на оздоровлення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обґрунтованість та правомірність своїх дій.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням п. 15 Розділу VII Перехідних положень цього Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст судового рішення складено 12 березня 2018 року (11.03.2018 року - вихідний день).