Постанова № 72740434, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/3923/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чабаненко С.В.

судді: Чумака С.Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (суддя Верба І.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення помилково сплаченого податку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №699-17 про визначення суми транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000 грн.;

- стягнути суму помилково сплаченого транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю (ОСОБА_2С.) підтримала доводи апеляційної скарги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, що відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявним в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 03 квітня 2014 року є власником легкового автомобіля Dodge Durango, білого кольору, об’єм двигуна 3604 куб. см., номер шасі 1С4RDJEG1CC236778, 2012 року випуску, державний номерний знак АЕ4400HC, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CAT851591.

15 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення №699-17, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.

02 липня 2015 року квитанцією №13 позивач самостійно оплатила визначене контролюючим органом грошове зобов’язання в розмірі 25000 грн. із призначенням платежу «транспортний податок з фіз.осіб, ОСОБА_1С.» (а.с.11).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку самостійним погашенням податкового боргу, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є відкликаним, а тому відсутня можливість його скасування в судовому порядку, а погашене грошове зобов’язання не може вважатись неузгодженим у ретроспективному порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами пп. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно пп. 12.4.3. п. 12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема, до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об‘єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов‘язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пунктом 12.5. ст. 12 ПК України встановлено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 встановлено транспортний податок для власників легкових автомобілів, які використовувалися до 5 років і мають об‘єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.

Отже, як передбачено пп.267.3.1 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об‘єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2 цієї статті.

Ставка податку згідно п. 267.4 ст. 267 ПКУ встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об‘єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1. п. 267.2 цієї статті. Відповідно до пп. 267.5.1 ст. 267 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп.267.6.2. ст. 267 ПКУ).

Слід зазначити, що наведені норми Податкового кодексу відповідають концепції передбачуваності, визначеної ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним, а відповідне законодавство, на підставі якого здійснюється таке втручання, має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Так, наведеними нормами Податкового кодексу гарантовано, що введення державою місцевих податків і зборів має відбуватися на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, що офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 № 71-VIII, а також рішення Дніпропетровської міської ради № 7/60 від 28.01.2015 року “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 “Про місцеві податки і збори на території міста” позивачеві встановлено транспортний податок у розмірі 25000 грн. на 2015 календарний рік.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення в будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до приписів ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк, отже сплата самостійно платником податків у 2015 році, узгоджених грошових зобов'язань є виконанням податкового обов’язку.

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків.

Отже, з врахуванням вищенаведеного колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем самостійно погашено податковий борг, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є відкликаним, таким чином наведене виключає можливість оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Стосовно вимог щодо помилково сплаченого транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 43 ПК України визначено умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема, помилково сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику тільки відповідно до цієї статті.

При цьому обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Проте, позивач поза межами процедури, встановленої статтею 43 ПК України, намагається повернути суми погашеного податкового зобов’язання, заявляючи про помилковість добровільного погашення податкового боргу.

Окремо колегія суддів зазначає, що позивачем добровільно виконаний податковий обов’язок, а тому доводи позивача стосовно помилковості сплати транспортного податку є неспроможними та такими що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції про відмову у задоволені позову відповідає приписам матеріального та процесуального законодавства, відповідно, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Проте, висновки суду, згідно яких спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ст. 267 ПК України, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що з урахуванням досліджених обставин та правомірних висновків суду про відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, яке фактично є відкликаним, аналіз цього рішення на його відповідність наведеним приписам ПК України є безпідставним.

Оскільки згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справа відноситься до категорії незначних, то відповідно до приписів п. 2 частини 5 статті 328 КАС України судове рішення в цій справі касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року по справі № 804/3923/17- залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко