Рішення № 72740157, 15.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року Чернігів Справа № 750/281/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1В.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням:

грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 19.08.2017 №179/1/8814;

грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік в сумі 3470,63 грн, виплати 40% надбавки за особливі умови служби за березень 2009 року в сумі 100,00 грн, за квітень 2009 року в сумі 120,05 грн, за травень 2009 року в сумі 140,00 грн, які не були вказані в довідці про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії від 14.03.2001 №217/7с, згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.07.2017 №179/1/6992, які виплачувались, і з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 18.12.2017 виходячи з 62% грошового забезпечення з урахуванням:

грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 19.08.2017 №179/1/8814;

грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік в сумі 3470,63 грн, виплати 40% надбавки за особливі умови служби за березень 2009 року в сумі 100,00 грн, за квітень 2009 року в сумі 120,05 грн, за травень 2009 року в сумі 140,00 грн, які не були вказані в довідці про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії від 14.03.2001 №217/7с, згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.07.2017 №179/1/6992, які виплачувались, і з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити заборгованість, що виникла внаслідок такого перерахунку.

Позов мотивовано тим, що він перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 15.11.2011 отримує пенсію за вислугу років у розмірі 62% грошового забезпечення призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Пенсія була призначена у порядку і розмірі відповідно до чинного законодавства на час його виходу на пенсію. 08.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням при її обчисленні всіх складових грошового забезпечення, у тому числі: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за особливі умови служби, з яких утримані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Разом з заявою відповідачу було надано довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 19.08.2017 №179/1/8814 та довідку від 06.07.2017 №179/1/6992. Позивач стверджує, що при цьому, на усі виплати зазначені у вказаних довідках, нараховані, утримані та сплачені страхові внески, в повному обсязі, згідно з законодавства.

Проте, 26.12.2017 відповідачем надано лист, яким позивачу роз’яснено що немає підстав у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням при обчисленні пенсії всіх складових грошового забезпечення. Відповідач не вбачає можливості у перерахунку пенсії, оскільки остання виплачується згідно з чинним законодавством.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача по відмові у перерахунку пенсії, є неправомірною що є порушенням вимог чинного законодавства яке регулює порядок призначення та виплати пенсій, внаслідок чого звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 16.02.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позову.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у ГУ ПФУ в Чернігівській області відсутні законні підстави для включення до грошового забезпечення позивача одноразових виплат.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 62% грошового забезпечення призначену відповідно до вимог ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

08.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням при її обчисленні всіх складових грошового забезпечення, у тому числі: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за особливі умови служби, з яких утримані та сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.8-9).

Разом з заявою, відповідачу було надано довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.07.2017 №179/1/6992 та довідку від 19.08.2017 №179/1/8814 (а.с.13-15, 16).

Листом від 26.12.2017 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії та роз’яснило, що немає підстав у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням при обчисленні пенсії всіх складових грошового забезпечення. Відповідач не вбачає можливості у перерахунку пенсії посилаючись на відсутність підстав для проведення перерахунку відповідно до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки остання виплачується позивачу згідно з чинним законодавством (а.с.10-12).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

При цьому згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).

В Рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Аналогічні норми викладені в п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.

Зокрема, відповідно до п.4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України викладеними в постанові від 22.04.2014 по справі №21-484а13.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (ст.1-2 цього Закону).

Частиною 1 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до ч.2 цієї статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі – постанова КМУ №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п.3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови КМУ №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст.9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Так, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ №1294 та Інструкцією. Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп.3 п.5 постанови КМУ №1294, пп.33.1, 33.3 п.33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

В тому числі, відповідно до пп.3 п.5 постанови КМУ №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Тобто, зазначені виплати є видами грошового забезпечення, які відповідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Крім того, ст.66 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові питання, одноразові премії, надбавки, нараховані позивачу протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 (щодо матеріальних допомог), постанові Верховного Суду України від 20.10.2015 у справі №559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2017 у справі №344/9291/17 та постанові Верховного Суду від 23.01.2018 №495/6612/16-а.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача на підставі наданих додаткових документів, відповідно до положень ст.63 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В матеріалах справи містяться копії довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.07.2017 №179/1/6992 та від 19.08.2017 №179/1/8814, які надавались позивачем до ГУ ПФУ в Чернігівській області під час звернення із заявою для перерахунку пенсії, в яких зазначено про нарахування позивачу грошового забезпечення, проте останні не містять інформації про нарахування на матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, надбавки за особливі умови служби, індексації страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 – єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Більш того, з вказаних довідок не можливо встановити, в яких сумах позивачу нараховувались відповідні види грошового забезпечення та чи були вони виплачені взагалі.

Тобто, в даному випадку, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років з доданими до неї документами - довідками Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.07.2017 №179/1/6992 та від 19.08.2017 №179/1/8814, що не підтверджують розмір фактично отриманих у складі грошового забезпечення сум грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2011 рік, виплати 40% надбавки за особливі умови служби, які обґрунтовано не враховані пенсійним органом. Відповідно, на противагу обґрунтувань позивача, у суду відсутні підстави розглядати передчасно заявлені позовні вимоги. А також суд зазначає, що в у відповідних довідках має бути вказано нарахування на матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, надбавки за особливі умови служби - страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 – єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому, суд вважає, що відповідач у даному випадку, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 15 березня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк