Ухвала суду № 72739749, 15.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 751/6764/17

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та просить визнати дії відповідача протизаконними та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15.02.2018 позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В свою чергу, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір та ставки судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 до суду), частиною другою статті 4 якого встановлено, що за подання фізичною особою до суду адміністративного позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.). Проте, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату ним судового збору, у встановленому розмірі.

При цьому, одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону "Про судовий збір".

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначила, що вона одна піклується малолітньою дитиною і отримує лише щомісячну соціальну допомогу 860,00 грн. Коштів, які отримує, вистачає лише для сплати комунальних платежів та забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з такого.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 до суду) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Водночас, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.) зауважив, що вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підтвердження доводів в частині звільнення від сплати судового збору позивачем було надано копію довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 28.09.2017 № 1394/08 про нарахування щомісячної одноразової допомоги при народженні однієї дитини за період з квітня по вересень 2017 року та розрахунок витрат на утримання і розвиток малолітньої дитини (без урахування коштів на харчування) від 17.10.2017, а також копії відповідних розрахункових документів.

Однак, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що представлені суду докази є недостатніми, які б однозначно вказували на скрутне матеріальне становище позивача, зокрема не надано відомостей про доходи, чи їх відсутність з податкового органу, біржі праці, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви слід відмовити.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 161, 160 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 640,00 грн., або належним чином завірених копій документів, які надають пільги щодо його сплати.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 640,00 грн., або належним чином завірених копій документів, які надають пільги щодо його сплати.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бородавкіна