Ухвала суду № 72739551, 13.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 березня 2018 року справа № 823/1187/18

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/1187/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу

12.03.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати відмову ГУ ПФУ в Черкаській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО та вихідної допомоги при звільненні, з 01.01.2018 неправомірною;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням: щомісячної додаткової грошової винагороди у сумі 65705, 39 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2016 р. у сумі 5317,10 грн.; грошової допомоги на оздоровлення за 2017 р. у сумі 5317,10 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. у сумі 2501,89 грн.; винагороди за безпосередню участь в АТО у сумі 16062,47 грн.; вихідної допомоги при звільненні з лав ЗС України у сумі 66463,75 грн., з 01.01.2018;

- постанову суду в частині перерахунку пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя зазначає, що вона не відповідає вимогам ст.160 ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано копії позовної заяви з додатками для відповідача, що зазначена у п.9 додатків.

ЄСПЛ у рішенні у справі Rees проти Сполученого Королівства, 17.10.1986 зазначив: з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, що має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства (рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011).

ЄСПЛ у рішенні у справі Soering проти Сполученого Королівства. 07.07.1989 заява 14038/88 зазначено, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини».

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

ЄСПЛ у рішенні у справі Valentina Nikanorovna Velikoda проти України, 03.06.2014, 43331/12, п.28 зазначено про те, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу Першого, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. ЄСПЛ зазначив, що першою і найважливішою вимогою ст.1 Протоколу Першого є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Зменшення розміру пенсії могло бути обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна.

ЄСПЛ у рішенні у справі Airey проти Ірландії, 09.10.1979 зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено Постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок 3-1), що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402. Відповідно до п.23 Порядку 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону ( 2262-12 ). Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Позивач має надати докази на підтвердження звернення в установленому порядку із заявою відповідного зразка про перерахунок пенсії та про отримання рішення відповідача за результатами розгляду такої заяви.

При визначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення, відповідно, з середньомісячної їх суми за 24 календарних місяці (ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), п. 7 постанови КМУ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.92 №393.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 КАС України).

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, встановлено, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 10.01.2018. Оскільки йдеться про очікування, що позивачеві повідомлять про ситуацію з проведення перерахунку, то не зазначено про рішення - відмову як індивідуального акта. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, здійснюється у спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективність поновлення.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Актом державного чи іншого органу є юридична форма рішень органів - офіційний письмовий документ, що породжує наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів відносин. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Згідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України правові акти індивідуальної дії - рішення, що є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, скеровані окремим особам, застосовуються одноразово, після реалізації вичерпують дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Лист фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача. Листи не можна визначити як документи, що містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта, до якого вони адресовані. Листи не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскаржені в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та згідно ч.9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Натомість, позивач не зазначає про не виконання яких саме норм актів законодавства йдеться чи допущено свавільне втручання у правомірні законні очікування позивача з боку відповідача.

Позивачу варто привести у відповідність мотивацію позову, де зазначено: рішенням відповідача від 26.01.2018 за вих № 182/М-10, докази на підтвердження у додатках до позову, де йдеться (п.5) про копію відмови від 26.01.2018 за вих 182/М-10 - лист із додатками на 4 аркушах, що не надано до суду у контексті узгодження з наданим листом відповідача від 26.02.2018 № 626/М-10.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 5, 8, 160, 168, 169, 241, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В.Трофімова