Ухвала суду № 72739482, 14.03.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2881/17

Провадження №: 2-п/332/14/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 р. м.Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Безлер Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 14.12.2017 року по справі 332/2881/17 про стягнення з нього на користь ПАТ «ВБР» заборгованості в сумі 40282,03 гривень.

У заяві про перегляд заочного рішення заявник просить звільнити його від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» як споживач фінансових послуг, отриманих від ПАТ «ВБР».

Розглянувши вказану заяву, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" , на яку заявник посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Пунктом 22 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином наведена норма закріплює право саме споживача позивача на судовий захист порушених прав та інтересів без сплати судового збору, тоді як про справі (рішення по якій просить переглянути заявник) ПАТ «ВБР» звернувся до суду з позовом про стягнення з нього як з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки укладаючи з банком договір про отримання коштів в кредит, ОСОБА_1 мав статус позичальника, а не споживача, різниці між якими заявник не вбачає, помилково посилаючись на норми Закону України "Про захист прав споживачів" щодо звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору та приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху.

Окрім того, суд роз’яснює, що відповідно до ч.6 ст.285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору або доказ про звільнення від його сплати.

Щодо розміру ставки судового збору, який підлягає оплаті, суд роз’яснює наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 4 п.1 ч.2 ст. 4 Закону, за подання заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 1 762 грн., що був встановлений станом на 01.01.2018.

Таким чином заявнику необхідно надати суду належні докази про оплату ним судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. за подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу

Керуючись ст.ст. 185, 285 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1, строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі, якщо заявник в установлений строк не усуне недоліки заяви, то така буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В. Безлер.