Рішення № 72737969, 26.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1985/17

Провадження № 2/307/144/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Фера В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської міської ради, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Тячівської міської ради, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тячівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове нерухоме майно. В позовній заяві зазначив, що в будинку АДРЕСА_1 проживали він зі своїми батьками. Його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, а батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року. Він постійно проживав в будинку своїх батьків і до сьогоднішнього часу проживає, про що свідчить його прописка в паспорті та довідки з Тячівської міської ради. Після смерті батька відкрилась спадщина і він завчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, але видати свідоцтво про право власності за законом нотаріальна контора йому відмовила у зв'язку з тим, що будинок не зареєстрований. Відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно призвели до того, що будинок після смерті батька не увійшов до складу спадщини, а він як єдиний спадкоємець за законом не зміг його успадкувати. Про те, що він являється єдиним спадкоємцем будинку та постійно в ньому проживає підтверджено довідкою Тячівської міської ради, його пропискою в паспорті та листом Тячівської державної нотаріальної контори і при необхідності зможуть підтвердити його родичі та сусіди. Його покійним батькам по справі належав на підставі договору купівлі-продажу від 26 серпня 1970 року. В будинку АДРЕСА_1 він на протязі всього часу відкрито проживав та добросовісно заволодів вказаним нерухомим майном та за ним може бути визнано право власності.

Просить суд визнати за ним право власності на спадкове нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник Тячівської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 року в м. Тячів, його батьками були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та він значиться зареєстрованим АДРЕСА_1, що стверджується його паспортом та свідоцтвом про його народження (а.с.3, 4).

Згідно договору купівлі-продажу від 26 серпня 1970 року батьки позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали незакінчений будівництвом будинок, розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м. в АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради №114 від 20.09.1979 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на надбудову другого поверху до власного будинку по АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 23 липня 1998 року за №116 та акту прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 23 липня 1998 року вирішено ввести та прийняти в експлуатацію домоволодіння по АДРЕСА_1, збудованого забудовниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8, 9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_8 року помер ОСОБА_1, а ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла ОСОБА_2, які являлись батьками позивача ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвами про їх смерть (а.с.4, 5).

Довідкою №02-34/3001, виданою виконавчим комітетом Тячівської міської ради 28 грудня 2016 року, стверджується, що ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_1, поховав свого батька ОСОБА_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 року у віці 90 років, з яким разом проживав та вів спільне господарство до дня його смерті (а.с.12).

Згідно рішення 8 сесії 7 скликання Тячівської міської ради від 15 липня 2016 року за №708 в м. Тячів перейменовано АДРЕСА_1

В довідці територіального виробничого підприємства «Техбуд-сервіс» від 15 листопада 2017 року за №172 зазначено, що реєстрація житлового будинку по АДРЕСА_1 не проводилася.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого 31 липня 2017 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори в реєстрі за №2-1285, після смерті батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, позивач ОСОБА_1 прийняв та оформив спадщину на земельну ділянку, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0610 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер - НОМЕР_1), що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.24,32).

Листом державного нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори від 07.08.2017 року за №802/01-16 стверджується, що після смерті ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року, колишнього мешканця АДРЕСА_1, згідно спадкової справи 10/2017, спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5. Після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, згідно спадкової справи №685/2016 спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканець АДРЕСА_1 (а.с.22).

Постановою державного нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори від 7 серпня 2017 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок (а.с.21).

На даний час позивачем виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, в якому зазначено рік його побудови - 1973 рік, загальна площа становить 343,6 квадратних метрів, житлова площа - 125,3 квадратних метрів (а.с.13-20).

Актом обстеження технічного стану житлового будинку в АДРЕСА_1 з доданими фото-таблицями, складеного експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_4, зазначено, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний). Фактичний стан конструкцій будівель житлового будинку літер А та господарської будівлі літер Б задовольняє вимогам міцності та надійності для подальшої безпечної їх експлуатації за функціональним призначенням як житловий будинок літер А та господарська будівля літер Б. (а.с.58-75).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що є племінником померлих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, раніше проживав в житловому будинку в АДРЕСА_1, та не заперечує щодо спадкування даного будинку позивачем ОСОБА_1, так як на цей спадковий будинок не претендує.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач як спадкоємець за законом у встановленому порядку прийняв спадщину, подавши в установлений строк в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті своїх батьків, оформив спадщину на земельну ділянку в АДРЕСА_1 однак постановою нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на дане нерухоме спадкове майно.

Зазначена обставина перешкоджає позивачу в оформленні спадщини на житловий будинок в нотаріальному порядку.

Також встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1 на даний час не зареєстрований, однак згідно рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради від 23 липня 1998 року за №116 був введений в експлуатацію.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Положенням ч.1-2 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В ч.3 ст.1268 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з наданих доказів, спадковий будинок знаходиться в населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер, інші особи на володіння та користування даним будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті своїх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які володіли житловим будинком, розташованого в АДРЕСА_1 однак відсутність державної реєстрації зазначеного будинку перешкоджає позивачу в оформленні спадщини на нього в нотаріальному порядку.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням вимог ст.ст. 1222, 1223, 1268 ЦК України, суд вважає, що невизнане право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на позивача.

На підставі та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 258, 259 ЦПК України,ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1268 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем м. Тячів, Закарпатської області, України, право власності на спадкове нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 343,6 квадратних метрів, житловою площею 125,3 квадратних метрів, що розташований по АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення суду складено 08.03.2018 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко