Постанова № 72737864, 15.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/4915/16-ц Номер провадження 22-ц/775/414/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції: Владимирська І.М. Єдиний унікальний номер 242/4915/16-ц

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/414/2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

судді -доповідача: Новікової Г.В.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» на рішення Селидівського міського суду від 07 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ПАТ Банк «Контракт» звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 13 січня 2015 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір №ФО/(UAH)/3622 про відкриття та обслуговування рахунку фізичної особи з використанням банківської платіжної картки. Банк в повному обсязі виконав свої зобов’язання за вищезазначеним договором, відкривши поточний рахунок №26258021054002 в гривні, надавши держателю платіжну картку типу MasterCard World Wide, про що свідчить розписка відповідача в заяві-анкеті від 13 січня 2015 року про відкриття рахунку, початкову емісію БПК та встановлення кредитного ліміту, який згідно п. 4 вказаної заяви-анкети встановлено не було, проте, відповідач при здійсненні операцій зі зняття готівки та при здійсненні розрахунків у безготівковій формі з використанням банківської платіжної картки за рахунком в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки допустив перевитрату витратного ліміту, тобто відповідач скористався належними банку коштами понад залишок коштів на своїй банківській картці, чим допустив несанкціонований овердрафт.

Просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором №ФО/(UAH)/3622 про відкриття та обслуговування рахунку фізичної особи з використанням банківської платіжної картки в розмірі 26007,35грн., з яких: 9224,66грн. – заборгованість за простроченим кредитом, 11 345,05грн. заборгованість за простроченими процентами, 4 683,04грн. – інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та прострочених процентів, 764,60грн.– 3% річних від суми заборгованості за простроченим кредитом та від суми прострочених відсотків.

Рішенням Селидівського міського суду від 07 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обгрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи. Відносно Банку розпочата процедура ліквідації. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідачем на картковий рахунок було зараховано 77202,67 грн.. Загальна сума операцій по обміну гривні, які проводились відповідачем за межами України, склала 86427,33 грн.. В дійсності відбулася перевитрата належних відповідачу грошових коштів. Відповідач скористався грошовими коштами в сумі 9224,66 грн., які належали Банку і що є основною сумою заборгованості. Безпідставно не прийнято до уваги особливості проведення розрахунків по операціях з купівлі-продажу готівкової валюти та розрахунків за операції з використанням електронних платіжних засобів.

В підтвердження факту інформування банком користувача надано виписку по операціях відповідача із застосуванням банківської платіжної картки,інформацію про факт направлення відповідачу відповідного СМС-повідомлення про зняття коштів та їх залишок на рахунку,що не було прийнято судом до уваги.

В відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а рішення суду без змін. Посилається на те, що сам по собі факт укладення договору між позивачем та відповідачем не доводить того, що при укладенні договору позивач дійсно ознайомив відповідача з тими Тарифами та Правилами, які діяли в банку та в яких містились істотні умови договору. Так само це не доводить що відповідачу були видані примірники таких Тарифів та Правил,між тим їх надання є обов’язковою умовою,яка встановлена законодавством.

Позивачем не надано доказів того,що Тарифи від 22.01.2015 року були доведені Банком до відповідача в порядок та спосіб,передбачений п.9 Розділу П «Положення про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Станом на 22.01.2016 року на рахунку відповідача знаходились не кредитні,а належні відповідачу грошові кошти і будь-які перевитрати не допускались.

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2015 року між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_1 укладено договір №ФО(UAH)/3622 про відкриття та обслуговування рахунку фізичної особи з використанням банківської платіжної картки, згідно якого відповідач при користуванні платіжною карткою може здійснювати такі види операцій, як внесення або зняття готівки, здійснення безготівкових розрахунків в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки/розрахункам за допомогою банківської платіжної картки.

Відповідно до п. 1.2. договору держатель має право здійснювати такі види платіжних операцій, як внесення або зняття готівки з рахунку, здійснення безготівкових розрахунків в межах витратного ліміту та встановлених добових обмежень по зняттю готівки/розрахункам за допомогою банківської платіжної картки.

За умовами п.2.1. договору поповнення рахунку проводиться у валюті, в якій відкрито рахунок, у готівковій або безготівковій формі, але не менше суми витратного ліміту та відповідної суми за обслуговування рахунку, які передбачені Тарифами на обслуговування операцій з міжнародними платіжними картками, емітованими ПАТ Банк «Контракт» для фізичних осіб.

Пунктом 2.3 договору визначено, що нарахування процентів за використання кредитного ліміту/овердрафту за рахунком здійснюється відповідно до вимог Правил, цього договору та/або договору, укладеного при надання кредитного ліміту/ овердрафту.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що сторони домовились, що перелік операцій, які вчиняються банком за рахунком, права та обов’язки сторін, їх відповідальність, порядок нарахування та сплати процентів, визначаються Правилами, договором та Тарифами, Правилами відповідної платіжної системи та нормами чинного законодавства України.

Сторонами не заперечується факт внесення відповідачем на свій рахунок коштів в загальній сумі 77202,67 грн..

В заяві-анкеті про відкриття рахунку ОСОБА_1 відсутні дані про встановлення кредитного ліміту.

Встановлено, що відповідач в період з 17 по 27 січня 2015р. здійснювала операції по зняттю готівкових коштів зі свого рахунку за межами України та в іноземній валюті виключно в межах грошових коштів, які були попередньо внесені ним на рахунок, а несанкціонований овердрафт утворився лише 27.01.2015р., внаслідок перерахунку, здійсненного позивачем із застосуванням того курсу обміну гривні до долару США, який нібито був встановлений позивачем станом на 27.01.2015р., тобто на день списання грошових коштів з рахунку відповідача.

Відповідно до Правил міжнародної платіжної системи (МПС), під час проведення операції розрахунку або зняття готівки за кордоном списання коштів з карткового рахунку проходить в два етапи. Перший - це блокування в момент проведення операції на рахунку клієнта необхідної суми, яка розрахована по курсу валюти на день здійснення операції. Другий - протягом 2-10 днів після проведення операції - списання коштів з карткового рахунку, яке здійснюється за правилами МПС за курсом банку для операцій за платіжними картками, діючому на день списання. Якщо на першому етапі (в момент проведення операції) курс був меншим, ніж на день списання, на рахунку може виникнути від'ємний залишок.

Із наданої виписки вбачається, що валютою транзакції був долар США, а валютою рахунку - гривня. Зняття готівкових коштів (їх проведення по рахункам) здійснювалось у доларах США, а їх фактичне списання банком з рахунку - здійснювалось в гривнях.

Зняття відповідачем готівкових коштів з рахунку здійснювалось в період з 17 по 27 січня 2015р. Готівка, знята відповідачем 22 січня 2015р. була позивачем списана з рахунку відповідача 27 січня 2015 року. При списанні 27.01.2015р. з рахунку позивача грошових коштів в рахунок покриття отриманої відповідачем готівки в іноземній валюті, позивач застосовував той курс долара США до гривні, який нібито був встановлений банком станом на 27.01.2015року.

Зокрема, з виписки вбачається, що при проведенні позивачем транзакції та фактичному знятті (списанні) грошових коштів, позивач застосував курс Євро до гривні у такому співвідношенні: 21.01.2015 року 1 Євро = 19,16грн., 27.01.2015р. 1 Євро = 23,70грн.

Розпорядженнями №12 від 21 січня 2015 року та №18 від 27 січня 2015 року встановлено Банком комерційний курс купівлі-продажу іноземної валюти з операцій по ПК. Однак доказів того, що відповідач була ознайомлена із встановленим розпорядженнями комерційним курсом купівлі-продажу іноземної валюти позивачем не надано.

Відповідно до п. 1.38.1 вказаних Правил, якщо валюта проведення операції з використанням платіжної картки є долар США, Євро або Гривня і така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, банк списує з рахунку кошти у валюті ведення рахунку у сумі, що є еквівалентом сумі операції. Сума операції в свою чергу перераховується у валюту ведення рахунку за курсом, встановленим Банком на день списання. Інформація про курси банку для проведення Операцій з використанням БПК розміщується на сайті Банку.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що курс конвертації долара США в гривню, за яким Банк станом на 27.01.2015р. списував кошти з рахунку відповідача, дійсно був встановлений Банком на цей день, а також не доведено, що інформація про такий курс оприлюднювалась на сайті Банку або дійсно на ньому розміщувалась у відповідності з вимогами п.1.38.1 Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ Банк "Контракт".

Висновок суду про те,що здійснення відповідачем операцій по картковому рахунку за період з 17 по 27 січня 2015 року відбувалося в межах коштів,які ним було внесено на рахунок, будь - яких перевитрат (несанкціонового овердрафту) по рахунку відповідачем не допущено, овердрафт (кредит) від Банку ним не замовлявся та не використовувався, всі витрати по картковому рахунку були здійснені в межах належних відповідачу грошових коштів нічим не спростовано.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в судовому засіданні не встановлена, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні даного позову ПАТ «Банк «Контракт» за його недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги докази належного повідомлення Банком відповідача про рух коштів та залишок коштів на рахунку, не є підставою для скасування законного та обгрунтованого рішення суду, оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що комерційний курс купівлі-продажу готівкової іноземної валюти станом на 27.01.2015 р. в супереч вимогам п. 1.38.1. Правил не був оприлюднений на сайті Банку, й всі витрати по картковому рахунку були здійснені в межах належних відповідачу грошових коштів.

Відповідно до п. 14.14. ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

В порушення указаних норм права банк не визначив прозорого, зрозумілого та прогнозованого порядку установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

У разі невиконання банком обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не посилався на належні та допустимі докази виконання банком обов'язку повідомлення відповідача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, а отже ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Окрім цього, всупереч вимогам чинного законодавства, ані умовами укладеного з відповідачем договору від 13 січня 2015 року, ані внутрішньобанківськими Правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ Банк «Контракт» від 22 грудня 2011 року не передбачено порядку та методики установлення курсу купівлі-продажу, обміну або конвертації іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів. Договір та Правила передбачають лише спосіб розміщення (оприлюднення) позивачем відомостей про розмір курсу на день списання грошових коштів з рахунку клієнта, але яким чином банк установлює такий обмінний курс (його розмір, величину, складові) зазначені документи не визначають.

Матеріалами справи не доведено наявність у позивача правових підстав до застосування під час розрахунку з ОСОБА_1 курс обміну 23,70 грн. за 1 Євро, а також не надано належних та допустимих доказів встановлення та оприлюднення такого курсу обміну на сайті банку.

Доводи про те, що про списання коштів з рахунку відповідач повідомлялася СМС-повідомленнями, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки повідомлення про суму списаних коштів не є належним повідомленням про застосований курс.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що здійснюючи операції по зняттю готівкових коштів зі свого рахунку в оскаржуваний період, відповідач вчиняв такі операції виключно в межах попередньо внесених ним грошових коштів та розпоряджався тими коштами, які належали йому особисто з урахування застосування обмінного курсу, який було офіційно встановлено банком.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи,приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 19 та п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст.369,374, 375,384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: