Рішення № 72737792, 06.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Cправа №303/518/18

2/303/668/18

ряд. стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач - представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14 547,76 грн., за договором №Б/Н від 29 травня 2015 року та судові витрати у розмірі 1762 грн.ю

Позовні вимоги мотивує тим, що 29 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено договір №Б/Н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_1 у порушення вимог договору свої зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим станом на 30 листопада 2017 року у нього виникла заборгованість у розмірі 14 547,76 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача та судові витрати по справі у розмірі 1 762 грн.

Позивач - представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задоволити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач – ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 29 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено договір №Б/Н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.5, 6-28).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №Б/Н від 29 травня 2015 року, станом на 30 листопада 2017 року у відповідача ОСОБА_1, виникла заборгованість в розмірі – 14547,76 грн., з яких: 507,10 грн. - заборгованість за кредитом, 9 921,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 950,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 668,94 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4).

Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 стаття 626 Цивільно кодексу України).

Визначення поняття зобов’язання міститься у частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї норми зобов’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана

-2-

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до статті 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 546 та статті 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (пункт 3 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем ОСОБА_1, а останній належним чином не виконав умови договору №Б/Н від 29 травня 2015 року, а тому позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Згідно статті 141Цивільного процесуального кодексу України судовий збір стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце реєстрації: с.Великі Лучки, вул. Шевченка, буд.№91, Мукачівського району, Закарпатської області на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”, 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО - 305299), заборгованість за Договором №Б/Н від 29 травня 2015 року в розмірі 14 547 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сорок сім) гривень 76 копійок, з яких: 507,10 грн. - заборгованість за кредитом, 9 921,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2950,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 668,94 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце реєстрації: с.Великі Лучки, вул. Шевченка, буд.№91, Мукачівського району, Закарпатської області на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 (код ЄДРПОУ - 14360570, рахунок №29092829003111, МФО - 305299) - 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення.

Головуючий М.М.Пак