Рішення № 72735858, 12.03.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/197/18

Справа № 279/3394/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Комаровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 « Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 85165 гривень 26 копійок.

В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 04 вересня 2006 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом . Оскільки відповідач порушив свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, то виникла заборгованість в сумі 85165 гривень 26 копійок . з яких: 10032,91 гривня – заборгованість за кредитом, 71932,35 гривень заборгованість по процентах за користування кредитом, 3200 гривень заборгованість за пенею та комісією.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про слухання справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечив. Представник відповідача ОСОБА_3 надав відзив на позов, просив справу розглядати без його участі , задовольнивши позов частково, оскільки банк в односторонньому порядку неодноразово змінював процентну ставку, неправомірно нарахована сума основного боргу.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів, без фіксації технічними засобами.

Судом встановлено , що 04 вересня 2006 року між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номера , згідно якого останній отримав кредит у розмірі 10400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.14).

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, то станом на 30.06.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 85165,26 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 10032,91 гривні; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 71932,35 гривень; заборгованості за пенею та комісією в сумі 3200 гривень.

За змістом статей 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором ОСОБА_1 або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договору кредиту.

Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно з вимогами ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору. Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Як встановлено судом, банк свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі і надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором – 4600 гривень.

Проте, відповідач ОСОБА_2 не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами згідно умов договору , що підтверджується розрахунком заборгованості.

При дослідженні розрахунку заборгованості за кредитним договором суд встановив таке. При наявності заборгованості за тілом кредиту в сумі 9595,30 гривень, банк помилково в позовній заяві вказав на суму заборгованості за кредитом 10032,91 грн., а також нарахував проценти за користування кредитом в сумі 71932,35 гривень.

Відповідно до вимог п.5.2 укладеного договору (а.с.14) банк має право змінити розмір кредиту або розмір щомісячних траншів після укладення з клієнтом відповідної додаткової угоди.

Статтею 628 ЦК України передбачено , що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Частиною третьою цієї статті визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо), дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Таким чином, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Судом встановлено, що банком в односторонньому порядку, без будь-якого погодження із відповідачем, з 01.01.2013 року було зменшено відсотки за користування кредитом з 36% до 30%, а з 01.04.2015 року збільшено до 43,20%. Оскільки позивачем не доведено суду збільшення процентної ставки у належний спосіб, то позовні вимоги у цій частині підлягають до часткового задоволення, виходячи із процентної ставки 36% річних, яка була узгоджена сторонами при укладанні кредитного договору.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України , викладеною ним у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.

Враховуючи період заборгованості по кредитному договору, розмір встановлених банком відсотків за використання кредитного ліміту та період користування згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 розмір процентів, які підлягають стягненню із відповідача становить 4764 гривні (тіло кредиту 4600 грн. помножить на відсоткову ставку 36%, отриману суму поділити на 365 днів, помножити на кількість днів прострочення сплати (1050 днів) і результат поділити на 100%).

Частина 1 та пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачають, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, пеня в розмірі 3200 гривень нарахована за період з 01.12.2013 року по 30.06.2017 року (а.с.12).

Відповідно до вищевказаних норм закону до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, а з врахуванням того, що відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, з позичальника на користь кредитора підлягає стягненню пеня за один рік в розмірі 1200 гривень ( пеня за один місяць 100 гривень х 12 місяців = 1200 гривень). Відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог в сумі 293 гривні 31 копійка (15559:85165,26 х 1600= 292,31) .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 ЦПК України, ст. ст.526, 1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570) 15559 ( п'ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять ) гривень 30 копійок заборгованості за кредитним договором станом на 30 червня 2017 року , з яких : тіло кредиту 9595,30 гривень; проценти за користування кредитом 4764,00 гривень ,заборгованість за пенею та комісією - 1200 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 292 ( двісті дев’яносто дві) гривні 31 копійку.

Рішення може бути оскаржено апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя В.П. Коваленко