Ухвала суду № 72735039, 15.03.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/350/18

Номер провадження 1-кс/194/55/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколова Ю.І., за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В., прокурора Сорокіна М.О., слідчого Ігнатцевої Я.С., захисника ОСОБА_1, у присутності підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018040400000143 від 10.03.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не маючого на утриманні нікого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 06.05.2009 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 70, 75, 76 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 20.05.2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Частково приєднане покарання за вироком Тернівського міського суду від 06.05.2009 року, до відбуття покарання 4 роки 7 місяців позбавлення волі. Звільнився 22.03.2017 року по відбуттю строку покарання;

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, у тому числі 20.05.2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області до 4 років 7 місяців позбавлення волі, звільнившись 22.03.2017 року з місць позбавлення волі, у зв’язку з чим має не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і скоїв нові, умисні кримінальні правопорушення.

Так, ОСОБА_2, 09.03.2018 року, приблизно о 21 годин 00 хвилин, знаходячись в районі будинку №4, розташованого по вулиці Маяковського міста Тернівка Дніпропетровської області діючи по раптово виниклому умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, таємно повторно, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ», моделі «2101» д.н. 12843АЕ, а саме: сівши за кермо та здійснивши запуск двигуна, внаслідок чого привів у рух транспортний засіб, чим заподіяв його власникові ОСОБА_5, майнову шкоду на суму 15 000 гривень.

Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_2, 11.03.2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись в районі третього під'їзду будинку № 3, розташованого по бульвару Шахтарської Слави міста Тернівка Дніпропетровської області, діючи по раптово виниклому умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом заволодіння транспортним засобом ОСОБА_6, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, таємно, повторно, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, а саме: сівши за кермо та здійснивши запуск двигуна, внаслідок чого привів у рух транспортний засіб, чим заподіяв його власникові ОСОБА_6, майнову шкоду на суму 20 000 гривень.

14.03.2018 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України о 16.55 год.

14.03.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 10.03.2018 року, протоколом огляду місця події від 09.03.2018 року, протоколом огляду місця події (автомобіля) від 10.03.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.03.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 12.03.2018 року, протоколом огляду місця події від 12.03.2018 року, протоколом огляду предмету (автомобіля) від 14.03.2018 року.

Також клопотання мотивовано тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав, в ньому наведених, пославшись на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та на те, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт.

Захисник ОСОБА_1, підтримуючи думку підозрюваного, просив обрати щодо ОСОБА_2 більш м’який запобіжний захід, такий як, домашній арешт з 18.00 до 06.00 годин, оскільки підозрюваний має зареєстроване місця проживання, постійне фактичне місце проживання з цивільною дружиною, має родичів та співпрацює зі слідством.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан його здоров'я; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання; вчинення ним умисного злочину із застосуванням насильства до потерпілого, репутацію; його майновий стан.

Вказані факти були зареєстровані до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2018 року та 12.03.2018 року, за попередніми правовими кваліфікаціями - ч. 1 ст. 289 КК України.

14.03.2018 року ОСОБА_2 затриманий о 16:55 годині, згідно ст. 208 КПК України.

14.03.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.03.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 10.03.2018 року, протоколами огляду місця події від 09.03.2018 року, 10.03.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.03.2018 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2018 року, протоколом огляду місця події від 12.03.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 12.03.2018 року, протоколом огляду предметів (речей) від 14.03.2018 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 14.03.2018 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Окрім обґрунтованої підозри у відношенні ОСОБА_2, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України за класифікацією злочинів відноситься до тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, також дані про особу підозрюваного та з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідки, а саме те, що підозрюваний раніше судимий, в тому числі за корисливий злочин, судимість в установленому законом порядку не погашена, не працевлаштований, офіційного джерела доходів не має, не одружений, на утриманні нікого не має, за місцем фактично проживання характеризується посередньо. Згідно витягу з ЄРДР № 12018040400000153 від 14.03.2018 року, у ОСОБА_2 14.03.2018 року о 10.10 в м.Тернівка працівниками поліції під час поверхневої перевірки виявлено та вилучено шприц, в якому знаходиться рідина, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичну речовину (попередня правова кваліфікація – ч. 1 ст. 309 КК України).

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як підозрюваний, знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення як особою, що має судимості та особою, яка вчинила тяжкий злочин.

Слідчий суддя погоджується із слідчим та прокурором, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного є необхідним.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю клопотання обґрунтованим, докази, надані слідчим та прокурором, доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно бути задоволено, оскільки більш м'який запобіжний захід не може запобігти вказаним ризикам.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, з урахуванням наведеного, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає правильним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів в межах строку досудового розслідування з одночасним визначенням застави за правилами ч. 5 ст. 182 КК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 34000,00 гривень, а також покладенням на підозрюваного відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України визначених законом обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 травня 2018 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 14 березня 2018 року з 16.55 години.

Строк дії ухвали до 23-59 год. 11 травня 2018 року.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_2 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України у вигляді двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського міського суду Дніпропетровської області: р/р 37312066017442 в ГУДКСУ в м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ банку: 26239738; одержувач: ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/350/18 (провадження № 1-кс/194/55/18.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора, який здійснює досудове розслідування,

- повідомляти прокурора, який здійснює досудове розслідування про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд до України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.І. Соколова