Рішення № 72734903, 02.03.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9687/17

Провадження № 2/185/910/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи – Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2017 року позивач звернулася з позовом до суду про визнання за нею права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з лютого 2015 року по 13 грудня 2016 року, та просила зобов’язати Павлоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити їй не отриману пенсію ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з лютого 2015 року по 13 грудня 2016 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона народилась 16 грудня 1965 року в місті Торез Донецької області, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2. 10 червня 1992 року між нею та ОСОБА_6 було укладено шлюб, і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_6. 13 грудня 2016 року її батько ОСОБА_5 помер, про що 23 березня 2017 року Павлоградським міським відділом актів цивільного стану у Дніпропетровській області видано свідоцтво про смерть серії І-КИ №743066. Її батько перебував на обліку в Павлоградському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та отримував пенсію з вересня 2014 року по 13 грудня 2016 року, але її батько пенсію з 01 лютого 2015 року по 31 грудня 2016 року не отримував. Після його смерті їй було відмовлено у видачі недоотриманої пенсії. Вона проживає та працює з 2011 року в м. Павлограді Дніпропетровської області, тому до членів його сім’ї не входить. 25 травня 2017 року до закінчення 6-ти місячного терміну вона подала заяву до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак 05 вересня 2017 року її було відмовлено у вчинені нотаріальної дії. Підставами для такої відмови нотаріус вважає те, що при видачі свідоцтва про право на спадщину обов’язково перевіряється факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Нею було надано свідоцтво про смерть батька, та нею було вказано час і місце відкриття спадщини, це Павлоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Щодо надання довідки житлово-експлуатаційної організації про проживання спадкодавця на момент смерті, то ця довідка необхідна нотаріусу при прийнятті рішення про фактичне прийняття спадщини, а в її випадку це прийняття спадщини за законом. Отже вона, як спадкоємиць першої черги вчасно прийняла спадщину по закону та надала необхідні документи для отримання спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому вона вимушена звернутися до суду з позовом для захисту своїх інтересів. 10 січня 2018 року від представника Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, яким він просив закрити провадження у справі в частині зобов’язання Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області виплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з лютого 2015 року по 13 грудня 2016 року.

02 березня 2018 року позивачкою було надано уточнену позовну заяву в якій вона просила лише визнати за нею право власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з лютого 2015 року по 13 грудня 2016 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7, кожен окремо, підтримали уточнену позовну заяву та просили задовольнити її в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи – Першої Павлоградської нотаріальної контори Дніпропетровської області у судове засідання не з’явилася, однак від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без участі їхнього представника.

Представник третьої особи – Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився, однак від нього надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Також в заяві він зазначив, що позов не визнає, подані заперечення (відзив) підтримує в повному обсязі.

15 грудня 2017 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Отже, згідно п.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, яке було видане 05 січня 1966 року Торезьким міським бюро ЗАГС Донецької області (арк.с.6).

З копії свідоцтва про одруження позивачки (арк.с.6), вбачається, що між нею та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, та нею було змінено прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6.

13 грудня 2016 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке було видано 13 березня 2017 року Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (арк.с.5).

Померлий ОСОБА_5 заповіт не складав.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії.

11 жовтня 2017 року позивачка звернула до Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про виплату їй недоотриманої пенсії за час життя її батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з лютого 2015 року по 13 грудня 2016 року.

24 жовтня 2017 року позивачці було надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до ст.52 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, члени сім’ї померлого пенсіонера повинні звернутися за виплатою суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини необхідно надати до управління документ, що посвідчує особу, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Спадкування згідно ст.1217 ЦК України здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмова від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення за заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені законодавством України.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька є позивачка ОСОБА_1.

У встановлений строк позивачка звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після померлого батька, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі на її ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після смерті її батька ОСОБА_5, померлого 13 грудня 2016 року, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 вересня 2017 року (арк.с.10), оскільки нею не надано відповідної довідки щодо проживання спадкодавця на момент його смерті.

Як вбачається з вищезазначеної постанови, то позивачкою письмова заява про прийняття спадщини за законом до майна померлого 13 грудня 2016 року ОСОБА_5, була своєчасно подана до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області і нотаріальною конторою 25 травня 2017 року було заведено спадкову справу за № 425 з одночасною реєстрацією її в Спадковому реєстрі за № 60702199.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, права та обов'язки фізичної особи, яка померла (спадкодавця), переходять до інших осіб (спадкоємців). Отже спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, належним чином прийняла спадщину після його смерті, тому суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 392, 1216, 1217, 1227 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи – Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, на не отриману пенсію ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01 лютого 2015 року по 31 грудня 2016 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 13 грудня 2016 року.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя: В. О. Головін