Вирок № 72734060, 15.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12935/17

Провадження № 1кп/201/522/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 р. м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Ярличенко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12016040650004078 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

- 05.10.2007 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 22.07.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 122, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 08.02.2011 року постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від відбування покарання умовно-достроково, невідбутий строк - 1 рік 2 місяця 25 днів;

- 02.03.2012 року 2012 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст. 316 КК України до 1 року обмеження волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.10.2012 скасовано іспитовий строк та направлено у місця відбування покарання; звільнився 10.07.2013 року постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2014 року умовно-достроково, невідбутий строк- 4 місяці 27 днів;

- 01.07.2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 15.01.2015 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строк на 2 роки;

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Смирнов А.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисники ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

09.08.2016 року близько 13 годин 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи поблизу домоволодіння розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 87/1, грубо порушуючи норми суспільної моралі з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, порушуючи загальноприйняті правила та норми поведінки в суспільному житті і побуті, почав безпричинно та грубо виражатися нецензурною лайкою в бік мешканців сусідніх будинків, а саме на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 провокуючи тим самим вказаних осіб на відкритий конфлікт.

Далі, продовжуючи свої умисні хуліганські дії, ОСОБА_1, взявши до рук металеву трубу, яку він знайшов у невстановленому місці та визначивши зазначену трубу як знаряддя вчинення злочину, підійшов до металевих воріт які закривають прохід на територію домоволодіння родини ОСОБА_6, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, почав із силою завдавати удари зазначеного металевою трубою по поверхні воріт, супроводжуючи нанесення ударів гучною нецензурною лайкою, образами та погрозами фізичної розправи, при цьому на вимоги мешканців припинити свої хуліганські дії останній не реагував, вів себе зухвало і продовжував нецензурно висловлюватись та наносити удари по воротах, чим порушував норми суспільної моралі та поведінки. В подальшому ОСОБА_4 вдалося відігнати обвинуваченого на територію іншого домоволодіння, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 89, звідки ОСОБА_1, намагаючись спричинити тілесні ушкодження кинув в сторону ОСОБА_4 наявну при ньому металеву трубу, після чого з місця вчинення злочину зник.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 28.07.2017 року приблизно о 04-30 годин, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла, прибув на територію заднього двору гуртожитку № 1 Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 28, де через вікно у кімнаті вахтера побачив жіночу шкіряну сумку червоного кольору, яку визначив як об’єкт свого злочинного посягання, після чого реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, за допомогою палиці з гачком викрав жіночу шкіряну сумку марки «KATANA» вартістю 1662,40 грн, в якій знаходився жіночий гаманець марки «De Loris» вартістю 383,20 грн, загальною вартістю 2045, 60 грн, однак в момент вчинення крадіжки злочинні дії останнього були помічені потерпілою ОСОБА_7, яка намагалася його зупинити з викраденим майном.

Далі ОСОБА_1, розуміючи, що його злочинні дії стали відкритими та очевидними для оточуючих та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла, діючи відкрито, умисно із корисливих мотивів, ігноруючи вимоги потерпілої повернути викрадене майно зник з місця вчинення кримінального правопорушення, спричинивши матеріальну шкоду на вищевказану суму та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у інкримінованих йому злочинах з його слів, визнав у повному обсязі, однак надав пояснення, які суперечать обставинам викладеним в обвинувальному акті. Так, щодо вчинення хуліганських дій пояснив, що в той день він знаходився вдома, коли сусіди почали йому дорікати, що він нічого не робить і голосно співає. Він розлютився, схопив металеву трубу та вдарив нею один раз по воротам. При цьому нецензурною лайкою він не виражався і удар був тільки один. Що стосується викрадення сумки то дійсно він не мав коштів, а тому був вимушений здійснити викрадення. Так, він підійшов до гуртожитку, де побачив через вікно жіночу сумку, він взяв хокейну ключку, якою з вулиці дістав через вікно сумку, забрав її і з місця втік. З сумки він витягнув 200 гривень, а сумку викинув. При цьому його ніхто не бачив і ніхто не кричав йому зупинитись.

Незважаючи на фактичне невизнання своєї вини обвинуваченим, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження та досліджених в судовому засіданні доказах, а саме.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він являється сусідом обвинуваченого і знає його з дитинства, так як близько 20 років проживає в будинку. Обвинувачений коли тверезий веде себе нормально і адекватно, однак коли в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння шумить, заважає іншим, погрожує розправою. В той день 09.08.2016 близько 13-00 потерпілий прийшов додому і проходячи до свого подвір’я повз подвір’я обвинуваченого бачив останнього який був у нормальному стані, однак вони не спілкувались і потерпілий пішов додому. Потерпілий не робив жодних зауважень обвинуваченому і підстав для будь-якого конфлікту не було. Коли він перебував в будинку дружина повідомила, що обвинувачений голосно лається на вулиці. Потерпілий особливо не придав цьому значення, так як таке трапляється часто. В якийсь момент обвинувачений схопив лом, який він раніше викрав у ОСОБА_8 і став ним з усієї сили бити по воротам будинку висловлюючи погрози, нанісши не менше трьох ударів по воротам. Потерпілий вийшов на подвір’я і побачив обвинуваченого, який лаявся нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою йому, його дружині, доньці та сусідки ОСОБА_8. Потерпілий з собою прихопив рушницю і обвинувачений забіг в своє подвір’я, продовжуючи висловлювати погрози та кинув в вбік потерпілого лом, однак той не долетів через паркан. Потерпілий викликав поліцію, яка описала пошкодження на воротах та вилучила лом. Потерпілий переживає за себе та свою сім’ю, так як обвинувачений в стані сп’яніння неадекватний.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.08.2016 року (т.3 а.с. 2) з якого вбачається, що ОСОБА_4 повідомив та просив прийняти міри до ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який 09.08.2016 року о 13-30 годині без причини став ображати його і погрожувати вбивством, підпалом його домоволодіння, після чого взяв залізний лом і бив по воротах намагаючись їх зламати, що тривало близько 15 хвилин.

Протоколом огляду місця події від 09.08.2016 року (т.3 а.с. 5) з якого вбачається, що об’єктом огляду є місцевість, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 87/1. Ворота металеві коричневого кольору з двома створами. На момент огляду на воротах маються сліди знизу сліди пошкодження вриті, з правої сторони – шильові та пошкодження лако-фарбового покриття. Також під час огляду ОСОБА_4 вказав на металеву трубу зовнішньо приблизно 150 см, якою ОСОБА_1 погрожував потерпілому.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2016 року, розпочатого о 14 годині 00 хвилин та закінченого о 15 годині 30 хвилин та доданих таблиць фотозображень (т.3 а.с. 70-78) з якого вбачається, що 16.09.2016 року слідчий разом із потерпілим ОСОБА_4 прибули за адресою: пр. Гагаріна, 87/1, де потерпілий показав як 09.08.2016 року о 13-30 годин він знаходився на території свого домоволодіння та почув, як у сусідньому домоволодінню за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 87/2 один з мешканців ОСОБА_1, використовуючи нецензурну лайку почав гучно кричати та погрожувати в бік ОСОБА_4. Потім через 10-15 хвилин сім’я ОСОБА_4 почула як ОСОБА_1 продовжуючи погрожувати підійшов в притул до металевих воріт, які відокремлюють територію домоволодіння № 87/1 та 87/1 від спільного проходу та почав наносити потужні удари в площину зазначених воріт предметом схожим на металеву трубу від ударів якого було чутно характерний металевий звук. Також ОСОБА_4 продемонстрував як ОСОБА_1, використовуючи зазначений предмет схожий на металеву трубу, намагався піддіти металеву конструкцію воріт тим самим намагаючись відкрити або пошкодити конструктивну цілісність та в подальшому коли вийшов з домоволодіння ОСОБА_9, ОСОБА_1 забіг до своєї прибудинкової території та металевим предметом схожий на трубу метнув у сторону ОСОБА_4 з метою нанесення тілесних ушкоджень, але влучив в огорожу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка потерпілого та обвинуваченого. Останнього вона знає з дитинства і може охарактеризувати його як нормальну людину коли він тверезий, та буйного коли находиться в стані сп’яніння. Зокрема, був випадок коли обвинувачений нападав на її сина з ножем. На початку серпня 2016 року свідок була вдома коли почула крики і до неї на подвір’я забігла донька ОСОБА_4, яка на той час була вагітна з проханням викликати поліцію. Свідок вийшла на вулицю і побачила обвинуваченого який виражався нецензурною лайкою на її адресу та адресу ОСОБА_4 і погрожував розправою. Свідок забігла в двір а ОСОБА_1 з ломом, який він раніше викрав у неї, почав бити по воротах з усієї сили та продовжував викрикувати погрози в їх бік. Також він просовував лом в калітку та намагався зламати замок. Вони викликали поліцію яка зафіксувала вказані факти.

Протоколом додаткового огляду від 16.09.2016 року розпочатого о 17 годині 10 хвилин та закінченого о 17 годині 50 хвилин та доданої таблиці фотозображень (т.3 а.с. 66-68) встановлено, що об’єктом огляду є предмет схожий на металеву трубу довжиною 145,5 см. та діаметром 3,3 см., який був вилучений 09.08.2016 року під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 87/2. Зі слів свідка ОСОБА_10 зазначеним металевим предметом сходим на трубу один з мешканців будинку по проспекту Гагаріну, 89/2 на ім’я ОСОБА_1 із мотивів особистої неприязні до ОСОБА_4 наносив удари в металеві ворота через які здійснюється прохід до домоволодіння № 87/1 та № 87/2 по проспекту Гагаріна з метою їх пошкодження та залякування останнього.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він син потерпілого і в той день у вересні 2016 року, більш точну дату він не пам’ятає, зранку були вже крики та погрози з боку сусідів – ОСОБА_1, але це вже було звично, так як останній то просить грошей і лащиться. То вип’є чи одурманиться чимось і починає матюкатись та погрожувати. В обід прийшов батько додому та свідок чув як крики і погрози продовжувались. Зненацька свідок почув гучні звуки ударів об ворота чимось металевим. Свідок разом з батьком, матір’ю та сестрою, яка на той час була вагітною, вийшов на подвір’я і побачив обвинуваченого, який бив металевим ломом в їх ворота, вдаривши близько 4-5 разів. Батько йому щось сказав і той побіг у свій двір звідки продовжив лайку та кинув в батька лом, однак той не долетів, так як застряг в паркані – сітці. Вони викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона дружина потерпілого та мати попереднього свідка. В той день вже зранку обвинувачений їх сусід почав кричати і погрожувати їй фізичною розправою . В обід прийшов чоловік і вони сіли обідати, коли шум підсилився і вони почули гуркіт по воротах чимось металевим. Вони вибігли на подвір’я де побачили ОСОБА_1, який бив металевим ломом по їх воротям, а коли побачив їх то побіг в свій двір звідки ломом кинув в її чоловіка, однак лом не долетів, так як застряг в сітці, яка розділяє їх домоволодіння. Вони викликали поліцію. Також вона пояснила, що ОСОБА_1 коли тверезий, то нормальний, ходить лащиться, просить грошей, але як тільки вип’є чи вживає наркотики, то відразу стає агресивним та небезпечним. Колись навіть побив своїх родичів сокирою. Також він постійно щось краде у них та сусідів.

Додатково показання потерпілого та свідків підтверджуються звукозаписом подій, які мали місце 16.09.2016 наданий потерпілим та прослуханий в судовому засіданні, проти допустимості якого учасники не заперечували на якому зафіксовано нецензурну лайку з погрозами з боку особи з акцентом на адресу потерпілого. На запису обвинувачений впізнав свій голос.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв’язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Потерпіла ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що 28 червня вона як завжди працювала у гуртожитку вахтером. В той день вона збиралась робити обхід гуртожитку, а її сумка в якій був гаманець з грошовими коштами сумою 200 гривень та пластикові картки, лежала на тумбочці біля вікна. В цей момент вона побачила, що її сумка наче пливе по повітрю. Вона придивилась і побачила що сумку зачепив на гачок палки, раніше їй знайомий ОСОБА_1, який стояв на вулиці, і палкою витягував її сумку з кімнати. Вона почала кричати і студенти, котрі були у гуртожитку почули це, прибігли до неї та викликали поліцію. ОСОБА_1 ж на її крик не зреагував, витягнув сумку і втік. Поліція приїхала, взяла покази та поїхала, а через деякий час потерпіла побачила ОСОБА_1 був біля гуртожитку і ще раз викликала поліцію, яка затримала обвинуваченого і вони всі разом пішли до додому до ОСОБА_1, де його матір вимагала, щоб він повернув сумку, однак той її вже викинув.

З протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.07.2017 року (т.2 а.с. 2) вбачається, ОСОБА_11 повідомила про те, що 28.07.2017 року о 04-30 годині ОСОБА_1 Грофа за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8 відкрито заволодів жіночою сумкою, 730 гривнями, паспортом, пенсійним посвідченням, ключами.

Протоколом огляду місця події від 28.07.2017 року розпочатого о 12 годині 00 хвилин та закінченого о 13 годині 30 хвилин (т.2 а.с. 11-13) з якого вбачається, що об’єктом огляду є внутрішнє приміщення на першому поверсі гуртожитку ВНЗ «ДНІ ім. Гончара» та прилегла територія навколо вказаної будівлі гуртожитку за адресою: м. Дніпро, пр. Гагаріна, б.28. Безпосереднім об’єктом огляду є приміщення кімнати вахтера, яка розташована на першому поверсі гуртожитку навпроти входу. Вказана кімната 2х3 м, яка має одне пластикове вікно розміром приблизно 0,5х1м., відчиняється в середину кімнати. В середині приміщення наявні предмети побуту, також в кімнаті є штори, яка умовно поділяє кімнату на дві частини. ОСОБА_11 вказала механізм скоєння злочину, а саме палицею з гачком крізь решітку у вікні ОСОБА_1 підчепив та витягнув через вікно її сумку. Також було оглянуто ділянка місцевості яка розташована у внутрішньому дворі вказаного гуртожитку, де знаходився ОСОБА_1 в момент скоєння злочину.

Висновком експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи № 3864-17 від 14.08.2017 року (т.2 а.с. 59-64) встановлено, що станом на 28.07.2017 року ринкова (дійсна) вартість сумки і гаманця становить з ПДВ 2 045,60 грн. або без ПДВ 1704,66 гривень, зокрема:

-сумка жіноча шкіряна марки «KATANA», яка була придбана в липні 2016 року - з ПДВ 1662,40 грн. або без ПДВ 1385,33 грн.;

- гаманець жіночий марки «De Loris», який був придбаний в квітні 2016 року – з ПДВ 383,20 грн. або без ПДВ 319,33 грн.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.08.2017 року, розпочатого о 15 годині 00 хвилин та закінченого о 16 годині 15 хвилин (т.2 а.с. 65-71) встановлено, що 21.08.2017 року ОСОБА_11 на місці події вказала механізм скоєння злочину ОСОБА_1 у приміщенні гуртожитку № 1ВНЗ «Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара» та прилеглої до зазначеного гуртожитку території. Пояснила, що 28.07.2017 року близько о 04-30 годині збиралась робити черговий обхід приміщень на всіх поверхах гуртожитку. ОСОБА_12 попросила статиста зайняти положення за вікном із палицею в руках яка просунута крізь зовнішню решітку вікна розташованого в кімнаті вахтера та продемонструвала як ОСОБА_1 підчепив її сумку, яка в той момент була розташована безпосередньо на вищевказаному стільці приблизно в 1-1,5 м від вікна та підтягнувши її палицею до решітки – схопив її. Далі потерпіла підбігла до вікна але не встигла схопити сумку, так як ОСОБА_1 вже втік з сумкою.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв’язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна поєднаному з проникненням у житло, доведена, однак в судовому засіданні також вбачається, що в діях обвинуваченого мається така кваліфікуюча ознака як повторність, оскільки судимість останнього за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України від 05.10.2007 не погашена.

Однак, враховуючи те, що ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, то суд вважає за необхідне з метою дотримання прав обвинуваченого залишити кваліфікацію дій обвинуваченого здійснену прокурором, а саме, ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло.

Також необхідно зазначити, що і обвинувачений і потерпіла ОСОБА_11 зазначали, що в гаманці потерпілої були грошові кошти в розмірі 200 гривень, однак прокурор не вважав за необхідне змінити обвинувачення у цій частині, а тому суд, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України вимушений давати оцінку тільки тим обставинам, які зазначені прокурором в обвинувальному акті і не може самостійно визначати розмір шкоди, заподіяний потерпілій діями обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, а інший до злочинів середнього ступеню тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який судимий, на шлях виправлення не став та скоїв злочин в період іспитового терміну, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не знаходиться.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також висновку досудової доповіді, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі, а за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки більш м’яке покарання не здійснить свою виховну функцію, а покарання у виді позбавлення волі буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретних його обставин, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, а також на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2015 року до двох років позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за ч. 1 ст. 71 КК України шляхом приєднання до призначеного цим вироком покарання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 296 КК України у виді чотирьох років обмеження волі

-за ч. 3 ст. 186 КК України у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши до відбуття п’ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом приєднання до призначеного цим вироком покарання частини не відбутого покарання за попереднім вироком у виді одного місяця позбавлення волі, визначивши остаточно до відбуття п’ять років один місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 28 липня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази:

- металеву трубу довжиною 145,5 см та діаметром 3,3 см в кількості 1 шт – знищити;

- DVD –диск марки «VIDEX» вмістом якого є аудіозапис від 09.08.2016 року голосу ОСОБА_1 – зберігати в матеріалах справи;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи у розмірі 198 гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя: С.П. Мельниченко