Ухвала суду № 72733581, 14.03.2018, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/200/18

Провадження №2-з/167/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р. Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

вивчивши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Рожищенський відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2018 року позивач звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Рожищенський відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з подачею позову до суду, позивачем до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 01 березня 2018 року заяву ОСОБА_2 в зв’язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі повернуто заявнику.

12.03.2018 року позивачем повторно надіслано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документу ВП № 55514013 від 22.01.2018 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 210397.56 грн. заборгованості згідно виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 17.11.2017 до розгляду судом позовних вимог ОСОБА_2 по суті.

У зв’язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктами 2 та 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Враховуючи вищезазначені положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суддя вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 153, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначениий строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала в повному обсязі складена 14 березня 2018 року.

Суддя Рожищенського районного суду І.І.Сіліч