Ухвала суду № 72733462, 14.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1709/16-к Провадження №11-кп/773/45/18 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л. Категорія: ст. ст. 307 ч.3, 305 ч.3, 309 ч.2 КК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Денісова В.П.,

суддів – Карпук А.К., Шевчук Л.Я.,

за участю секретаря – Гладкого В.В.,

прокурора – Ковальчука О.В.,

захисників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених – ОСОБА_3 Марціна Пьотра та ОСОБА_4,

перекладача – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 22015030000000142 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 Марціна Пьотра – ОСОБА_2, а також прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 10 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 Марціна Пьотра та ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_3 Марціна Пьотра (Suchowski Marcin Piotr), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 воєводства ОСОБА_7, поляка, громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено: за ч.3 ст.305 КК України на 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.307 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна;

- за ч.2 ст.309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточне покарання ОСОБА_3 Марціну Пьотру (Suchowski Marcin Piotr) визначено у виді 11 (одинадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

ОСОБА_4 (Janczarek Krzysztof), ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 воєводства ОСОБА_7, поляка, громадянина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено: за ч.3 ст.305 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна;

- за ч.3 ст.307 КК України на 9 (дев’ять) років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 (Janczarek Krzysztof) визначено у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_3 Марціну Пьотру та ОСОБА_4 визначено обчислювати з 13.01.2016 року.

В силу ч.5 ст.72 КК України постановлено зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_3 Марціна Пьотра та ОСОБА_4 під вартою з 13.01.2016 по 20.06.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 Марціну Пьотру (Suchowski Marcin Piotr) та ОСОБА_4 (Janczarek Krzysztof), до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - тримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 на початку грудня 2015 року вступив у злочинну змову з громадянами ОСОБА_7 ОСОБА_4, особою, щодо якої кримінальне провадження закрито у зв’язку з її смертю (далі – ОСОБА_8 3), та особою, щодо якої матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження (далі – ОСОБА_8 4), з якими зорганізувався у стійке кримінальне угрупування – організовану групу для вчинення особливо тяжких злочинів, пов’язаних із контрабандою, незаконним зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом психотропних речовин в особливо великих розмірах.

Отримавши добровільну згоду ОСОБА_4, ОСОБА_8 3, ОСОБА_8 4, як співвиконавців на участь в організованій групі, ОСОБА_3, як її організатор та керівник, на початку грудня 2015 року розробив єдиний злочинний план, який полягав у діях учасників організованої групи щодо контрабанди психотропних речовин через державний кордон України, подальший їх збут на території України підшуканим особам, та довів цей план до відому всіх учасників організованої групи, визначив ролі кожного із них у його реалізації, а також загальні правила поведінки та стосунки між членами кримінального угрупування, встановив заходи конспірації та прикриття злочинної діяльності. При цьому, кожен учасник організованої групи усвідомлював характер своїх протиправних дій та дії інших членів кримінального угрупування, бажав досягнення єдиного умислу та сприяв настанню бажаного злочинного результату, тобто діяв з прямим умислом.

На виконання розробленого плану, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20 грудня 2015 року, діючи у складі організованої групи спільно з іншими її учасниками, вчинили незаконне зберігання, перевезення з метою збуту та збут амфетаміну вагою брутто 500 грам, що становить особливо великий розмір, та його контрабанду через митний кордон України при наступних обставинах.

ОСОБА_3, здійснюючи на початку грудня 2015 року на території України активний пошук осіб, які б незаконно придбавали у нього психотропні речовини, підшукав особу зі зміненими анкетними даними, відносно якої застосовані заходи безпеки, ОСОБА_9, з яким в телефонному режимі домовився про збут на території України контрабандно переміщеної психотропної речовини, обіг якої обмежено, – амфетаміну в кількості 500 грам.

Згідно з розподілом функцій та відведеної собі ролі керівника, 20.12.2015 року ОСОБА_3 в ОСОБА_7 передав, придбану ним при невстановлених слідством обставинах та розфасовану у три полімерні пакети, психотропну речовину ОСОБА_8 4 і дав йому вказівку незаконно перемістити дану речовину через митний кордон України в пункті пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС рейсовим автобусом.

Того ж 20.12.2015 приблизно о 09 годині, з метою маскування своєї причетності до контрабанди психотропної речовини та її збуту, ОСОБА_3 разом з іншими учасниками злочинної групи: ОСОБА_4 та ОСОБА_8 3, автомобілем марки «ОСОБА_10 А4», р.н.з. LHR 16273, під керуванням громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_11 Генріка, який не був обізнаний зі злочинними намірами останніх, перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС та, зупинившись навпроти магазину «Максим», стали очікувати прибуття свого спільника - ОСОБА_8 4, який слідував через державний кордон України рейсовим автобусом через цей же пункт пропуску.

Діючи згідно заздалегідь розробленого плану, відомого усім учасникам організованої групи, 20.12.2015 приблизно о 10 годині ОСОБА_8 4, слідуючи як пасажир рейсового автобуса з реєстраційними номерними знаками LHR15319, незаконно, з приховуванням від митного контролю, перемістив через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС попередньо отриману від ОСОБА_3 психотропну речовину - амфетамін вагою брутто 500 грам, приховавши її від митного контролю в сумці з особистими речами та не заявивши про її наявність під час проходження митного контролю та усного опитування працівниками митної служби.

Після контрабандного переміщення амфетаміну вагою брутто 500 грам, ОСОБА_8 4 в присутності та з відому інших учасників організованої групи: ОСОБА_8 3 та ОСОБА_4, в автомобілі марки «ОСОБА_10 А4», р.н.з. LHR 16273, передав її ОСОБА_3 для подальшого незаконного збуту, після чого останній, зберігаючи при собі, переніс зазначену психотропну речовину в припаркований біля магазину «Максим» автомобіль марки «Мазда 6», р.н.з. АС2083АО, у якому незаконно збув її особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_9 за 2 000 доларів США.

Крім цього, в січні 2016 року ОСОБА_3, як організатор та керівник організованої групи, спільно з її учасниками: ОСОБА_4 і ОСОБА_8 3, будучи об’єднаними єдиним умислом, повторно вчинили незаконне зберігання, перевезення з метою збуту та збут амфетаміну вагою брутто 2000 грам, що становить особливо великий розмір, та його контрабанду через митний кордон України при таких обставинах.

На початку січня 2016 року ОСОБА_3, перебуваючи в місті Грубешов Люблінського воєводства ОСОБА_7, в телефонній розмові повторно домовився з ОСОБА_9 про незаконний збут останньому на території України амфетаміну вагою брутто 2 кг.

З цією метою ОСОБА_3, діючи згідно з раніше розробленим планом, відомим усім учасникам організованої групи, 13.01.2016 року в місті Грубешов Люблінського воєводства ОСОБА_7 передав ОСОБА_4, попередньо придбану ним при невстановлених досудовим слідством обставинах психотропну речовину - амфетамін вагою брутто 2 кг, поміщену в помаранчевий і білий полімерні пакети, та проінструктував останнього про час, місце і спосіб здійснення контрабанди зазначеної речовини в Україну, а також про місце зустрічі в місті Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області - біля магазину «Максим» з метою його подальшого незаконного збуту.

З метою маскування своєї причетності до контрабанди психотропних речовин та їх збуту, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 3 приблизно об 11 годині 13.01.2016 прибули на територію України автомобілем марки «ОСОБА_10 А4», р.н.з. LHR 16273, під керуванням громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_12, який не був обізнаним з їх злочинними намірами, через пункт пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС, де біля магазину «Максим» очікували приїзду свого спільника ОСОБА_4

Виконуючи роль виконавця, ОСОБА_4 цього ж дня об 11 год. 37 хв., слідуючи в якості пасажира рейсовим автобусом з реєстраційними номерними знаками LHRW528, незаконно, з приховуванням від митного контролю, зберігаючи при собі, перемістив через митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС психотропну речовину - амфетамін вагою брутто 2 кг, про наявність якої під час проходження митного контролю та усного опитування працівниками митної служби не заявив.

Здійснивши контрабанду зазначеної психотропної речовини, ОСОБА_4, зберігаючи її при собі з метою подальшого незаконного збуту на території біля магазину «Максим» в місті Устилуг, підійшов до автомобіля марки «ОСОБА_10 А4», р.н.з. LHR 16273, у якому перебували водій ОСОБА_13 та ОСОБА_8 3, який вказав йому йти до магазину «Максим», оскільки там його очікував ОСОБА_3

Після зустрічі у вказаному магазині з ОСОБА_3, за вказівкою останнього ОСОБА_4 незаконно збув контрабандно переміщену ним психотропну речовину – амфетамін вагою брутто 2 кг особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_9 за 8 000 доларів США, перебуваючи разом з останнім в автомобілі марки «Ніссан», р.н.з. АЕ5397АМ.

Крім цього, ОСОБА_3, вчинивши 20.12.2015 передбачене ст.307 КК України кримінальне правопорушення, 13.01.2016 приблизно об 11 годині 37 хвилин, діючи самостійно, тобто не в складі організованої групи, перебуваючи біля магазину «Максим» у м.Устилуг, незаконно зберігав при собі в лівій передній кишені одягнених на ньому штанів, 7 пігулок, які у своєму складі містили особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА, загальною масою в перерахунку на МДМА-основу 0,5171 грама, без мети збуту до його затримання співробітниками СБУ.

Таким чином, згідно з вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у контрабанді психотропних речовин, вчинених повторно, організованою групою, предметом яких були психотропні речовини в особливо великих розмірах, кожен зокрема, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.305 КК України.

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконному зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті психотропних речовин, вчинених повторно, організованою групою, предметом яких були психотропні речовини в особливо великих розмірах, кожен зокрема, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

ОСОБА_3 також вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, тобто незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України.

У поданій на вирок апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_4 скасувати та ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого виправдати у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України. Посилається на те, що із наданих суду матеріалів факту існування організованої злочинної групи, створеної з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, стороною обвинувачення не було зафіксовано. ОСОБА_4 не був виконавцем організованої групи з чітким розподілом ролей, тому в цій частині у вироку суду допущені суперечності. Суд першої інстанції безпідставно послався на показання свідка ОСОБА_14, не надавши оцінку доказу з точки зору належності та допустимості, про що заперечувала сторона захисту при долучені до матеріалів кримінальної справи в суді. Даний допит проводився з порушенням вимог ст.225 КПК України, а саме у відсутності сторони захисту та після оголошеної підозри обом обвинуваченим. Також судом не вірно дано оцінку доказам сторони обвинувачення та не спростовано доводи захисників. Протокол огляду місця від 13.01.2016 є недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням вимог КПК України. Даним протоколом огляду було проведено обшук двох транспортних засобів та особисті обшуки затриманих осіб, і обвинуваченим не було роз’яснено їх права, в тому числі на отримання правової допомоги. Не враховано, що обшук повинен проводитись на підставі ухвали слідчого судді, яка відсутня у матеріалах провадження. Судом також не вірно надано оцінку протоколам про результати проведення негласних слідчих дій за оперативними справами, визнавши їх допустимими. На момент досудового розслідування дані протоколи були засекречені і, всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства та судової практики, не були надані стороні захисту. Судом першої інстанції також не встановлено наявність доказів, необхідних та достатніх для встановлення факту контрабанди. Зокрема ні в обвинувальному акті, ні у вироку суду, не вказано спосіб вчинення даного злочину ОСОБА_4 і не розкрито поняття «забезпечив передачу». Також стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували перевезення психотропної речовини через український кордон. Таким чином, на думку захисника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_3 та постановити новий вирок, яким обвинуваченого виправдати у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Вважає, що органом досудового розслідування не було здобуто жодного доказу діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших двох співучасників в складі організованої злочинної групи. Зокрема, не підтверджуються доказами вступ громадянами ОСОБА_7 на початку грудня 2015 року в злочинну змову, розподілу злочинного плану, чіткого розподілу ролей, здійснення на початку грудня 2015 року ОСОБА_3 на території України активного пошуку осіб для збуту наркотичних засобів, передачі ним 20.12.2015 на території ОСОБА_7 психотропної речовину «Співучаснику 4» для подальшої її контрабанди, а також 13.01.2016 – передачі ОСОБА_4 психотропної речовини та інструктування останнього про час та місце контрабанди в Україну. Перелічені обставини є лише припущеннями, оскільки всі обвинувачені та співучасники заперечили дані обставини. Також судом першої інстанції безпідставно було відхилено усі клопотання сторони захисту про недопустимість доказів, зібраних органом досудового розслідування. Таким чином, на думку захисника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду. Посилається на те, що районний суд розглянув кримінальне провадження без ретельного дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, які не повинні були взяті до уваги. Вважає, що судом було порушено його право на захист, оскільки усі матеріали провадження не були розсекречені, не забезпечено допиту свідків та можливості їх очної ставки, що в подальшому унеможливило довести, що матеріали слідства не відповідають дійсності. Вважає себе невинуватим у скоєнні інкримінованих йому злочинів, а кримінальне провадження відносно нього - сфабрикованим працівниками правоохоронних органів. Зокрема, в організованій групі з метою вчинення злочинів він не перебував та осіб, які, на думку слідства, були учасниками даної групи, він практично не знав та не мав з ними будь-яких зв’язків. Підшуковування осіб з метою незаконного збуту їм наркотичних засобів на території України він також не міг здійснювати, оскільки не був у цій державі декілька років. Також зазначає, що слідчі дії проводились із порушенням вимог закону, без залучення захисника, можливості перекладу документів на польську мову, тому зібрані у справі докази його вини є недопустимими. Всі ці та інші обставини не були ретельно перевірені судом першої інстанції, тому вирок суду вважає незаконним та необгрунтованим.

У поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_4 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочинів та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.305 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна, за ч.3 ст.307 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна, а також остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України - 11 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна. Посилається на те, що вчинені обвинуваченим з корисливих мотивів у складі організованої групи злочини відносяться до категорії особливо тяжких, що становлять підвищену суспільну небезпечність.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційних скарг, пояснення обвинувачених та їх захисників, які підтримували свої апеляційні скарги та заперечували апеляційну скаргу прокурора, міркування прокурора, який підтримував свою апеляцію та заперечував апеляції захисників і просив призначити суворіше покарання ОСОБА_4, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого, захисників та прокурора до задоволення не підлягають з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_3 Марціна Пьотра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України, а також ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч.3 ст.307 КК України, ґрунтується на об’єктивно досліджених доказах, які всебічно і повно перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, яким суд дав належну оцінку.

Посилання обвинуваченого та захисників в апеляційних скаргах на те, що інкриміноване судом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, є безпідставними.

Так, особа зі зміненими анкетними даними, щодо якої застосовано заходи безпеки відповідно до положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» - ОСОБА_9, допитаний в порядку ч.9 ст.352 КПК України, надав суду показання, що з обвинуваченим ОСОБА_3 він познайомився на території ОСОБА_7 в м.Грубешов приблизно в жовтні 2015 року. Через певний проміжок часу ОСОБА_3 розповів йому, що займається продажом наркотичних засобів, зокрема, амфетаміном – по 4 долари США за 1 грам, а також кокаїном – по 45 доларів США за 1 грам, які він реалізує на території ОСОБА_7, а також організовує їх перевезення в Україну через кур’єра та сам особисто, тому запропонував йому займатися такою діяльністю, на що свідок відповів, що подумає. З даного приводу свідок вирішив звернутись в управління СБУ у Волинській області, співробітникам якого розповів про незаконну діяльність ОСОБА_3, після чого йому було запропоновано здійснити в останнього закупку наркотичних засобів, на що він погодився та його особу було залегендовано. Орієнтовно 11-12 січня 2016 року в розмові з ОСОБА_3 повідомив, що може у нього придбати наркотики (амфетамін) на суму 2000 доларів США, на яку, як повідомив ОСОБА_3, з розрахунку виходить 500 грам. Після цього вони домовились зустрітись у пункті пропуску «Устилуг» біля магазину «Максим». На обумовлене місце він приїхав автомобілем марки «Мазда», а ОСОБА_3 - марки «Ауді» разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 3. Оскільки наркотики мали провезти через кордон автобусом, а його тривалий час не було, тому ОСОБА_3 хвилювався та виявляв ознаки знервованості. Коли під’їхав автобус, з нього вийшов чоловік, який відразу попрямував до автомобіля марки «Ауді», де останній вийняв з рюкзака пакунок та віддав його ОСОБА_3 З цим пакунком ОСОБА_3 підійшов до його автомобіля, де йому його віддав, а він, в свою чергу, передав ОСОБА_15 2000 доларів США, при цьому останній повідомив, що даний «товар» хорошої якості. Після цього свідок поїхав у Володимир-Волинський відділ СБУ. В подальшому з ОСОБА_3 він зідзвонювався та вони зустрілися в ОСОБА_7. Під час розмов ОСОБА_3 повідомляв, що його цікавить товар у великих кількостях – 2-5 кг та між ними було обумовлено про наступну закупку у 2 кг амфетаміну. Друга закупка проводилась аналогічним чином, в УСБУ він отримав імітаційні кошти та автомобілем моделі «джип» поїхав в м.Устилуг на те ж саме місце – до магазину «Максим». По прибуттю, ОСОБА_3 на нього уже очікував. Поблизу магазину був той самий автомобіль марки «Ауді», за кермом якого була невідома йому особа. Тоді свідок підійшов до ОСОБА_3 та запропонував сісти у його автомобіль, повідомивши, що має кошти, однак останній від цього відмовився та запропонував зайти в середину магазину «Максим», де між собою вони обміняються «товаром» та грошима. Однак від такої пропозиції ОСОБА_3 він відмовився, оскільки технічні засоби, видані співробітниками СБУ, були не лише на ньому, а й в його автомобілі. У зв’язку з цим, ОСОБА_3 повідомив, що в автомобіль до нього сяде ОСОБА_4, який віддасть товар, а він (свідок) передасть останньому кошти. Після того, як він сів в автомобіль, до нього підсів ОСОБА_4 К, який з рюкзака дістав два пакунки з наркотичними засобами білого кольору та повідомив, що це такий самий «товар». В той час, коли він діставав кошти, підійшли співробітники УСБУ та усіх затримали. Крім цього показав, що під час розмов про наркотичні засоби з ОСОБА_3 практично завжди був ОСОБА_8 3, який за словами ОСОБА_3 був його «правою рукою», та декілька разів він ще бачив ОСОБА_4

Співробітник УСБУ у Волинській області ОСОБА_16 в якості свідка суду показав, що у 2015 році до УСБУ у Волинській області звернулась особа з приводу зайняття громадянами ОСОБА_7 контрабандою наркотичних засобів та пропозицією обвинуваченого ОСОБА_3 на зайняття продажем наркотиків. Зазначена особа погодилась приймати участь у проведенні оперативних закупок у громадян ОСОБА_7 та анкетні дані цієї особи були залегендовані як «ОСОБА_9П.». Всього проводилось дві закупки: 20.12.2015, яка проводилась в рамках оперативно-розшукової справи, та 13.01.2016 – уже в рамках кримінального провадження.

По факту першої оперативної закупки, яка мала місце 20.12.2015, судом встановлено наступне.

З розсекреченої постанови про проведення оперативно-розшукового заходу – оперативна закупка від 07.12.2015, прийнятої в рамках матеріалів оперативно-розшукової справи категорії «перевірка» №2259 «Лях» з класифікацією «контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та фальсифікованих лікарських засобів», встановлено, що для виявлення та документування факту протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним обігом наркотиків, вирішено провести у період з 10.12.2015 по 10.01.2016 оперативну закупку, яку буде здійснювати особа під зміненими установчими даними – ОСОБА_9, 500 грам психотропної речовини на суму 2000 доларів США у громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без подальшого його затримання та з втратою грошових коштів (а.к.п.202-203 Т.№1).

Свідок ОСОБА_16, який в якості співробітника УСБУ у Волинській області 20 грудня 2015 року приймав безпосередню участь у запланованій оперативній закупці, суду показав, що у цей день був проведений огляд покупця – ОСОБА_9, транспортного засобу, технічних засобів та особисто ним були вручені ОСОБА_9 кошти в сумі 2000 доларів США, після чого останній автомобілем прослідував до магазину «Максим», що при в’їзді у пункт пропуску «Устилуг». Перебуваючи в автомобілі, він особисто спостерігав за подіями, які відбувались поблизу магазину «Максим». Зокрема, коли під’їхав ОСОБА_9, то ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 3 та ще одна особа уже перетнули митний кордон України з ОСОБА_7 автомобілем марки «ОСОБА_10 А-4». На задньому сидінні цього автомобіля сиділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 К, спереду – ОСОБА_8 3, а за кермом - четверта особа. По приїзду ОСОБА_9, ОСОБА_3 сів до останнього в автомобіль. Через деякий час на територію України заїхав рейсовий автобус, з якого за пунктом пропуску вийшов громадянин ОСОБА_7 - ОСОБА_8 4, який відразу прослідував до автомобіля марки «ОСОБА_10 А-4», в сторону його задніх сидінь, де, знявши рюкзак, вийняв з нього пакунок та передав його ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_3 з цим пакунком сів в автомобіль до ОСОБА_9, а після того як вийшов, ОСОБА_9 поїхав до Володимир-Волинського райвідділу УСБУ, де видав отриманий від ОСОБА_3 пакунок.

Співробітник УСБУ у Волинській області ОСОБА_17 суду показав, що він приймав безпосередню участь у проведенні оперативної закупки 20.12.2015, зокрема підписував протоколи вручення ОСОБА_9 грошових коштів - 20 купюр по 100 доларів США, які було відксерокопійовано та на кожній сторінці ним проставлено свій підпис, приймав участь з іншими колегами в огляді ОСОБА_9 перед врученням коштів. Перебуваючи в автомобілі неподалік супермаркету «Максім», що в м.Устилуг, спостерігав, як біля цього магазину ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_9 Порозмовлявши, вони пішли до місця продажу бургерів, а потім повернулись до автомобіля ОСОБА_9, де поспілкувавшись, ОСОБА_9 сів у свій автомобіль, а ОСОБА_3 прослідував до свого автомобіля марки «Ауді» на польській реєстрації, у якому також був ОСОБА_4 В подальшому під’їхав рейсовий автобус, з якого за пунктом пропуску вийшов чоловік у чорному одязі та прослідував до автомобіля марки «Ауді», у який сів та щось передав ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_3 пересів в автомобіль ОСОБА_9, а вийшовши з нього, ОСОБА_9 поїхав в напрямку м.Володимир-Волинський. За результатами проведеної закупки був складений протокол, який він підписував, та проведено огляд транспортного засобу ОСОБА_9

З витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» встановлено, що 20.12.2015 о 08 год. 45-47 хв. через пункт пропуску «Устилуг» на автомобілі марки «Ауді», р.н.з.LHR16273, державний кордон України в напрямку «в’їзд» перетнули громадяни ОСОБА_7: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 3, а ОСОБА_8 4 перетнув державний кордон України через цей же пункт пропуску в напрямку «в’їзд» рейсовим автобусом марки «ABTOCAH», р.н.з.LHR15319, цього ж дня о 10 год. 02 хв. (а.к.п.236-239 Т.№1).

Цим же витягом стверджено, що назад в ОСОБА_7 автомобілем марки «Ауді», р.н.з.LHR16273, разом повертались: ОСОБА_4, ОСОБА_8 3 та ОСОБА_8 4, які перетнули державний кордон України в напрямку «виїзд» 20.12.2015 року о 14 год. 34-35 хв., а ОСОБА_3 виїхав з території України цього ж дня о 13 год. 43 хв. автомобілем марки «Хюндай», р.н.з. LHR04142 (а.к.п.236-239 Т.№1).

Факт попередньої домовленості між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про зустріч і збут 500 грам «амфетаміну» в завуальованій формі під назвою «товар» за 2000 доларів США біля магазину «Максим», що у м.Устилуг, об’єктивно підтверджується стенограмами розмов між ними 14.12.2015, 17.12.2015, 18.12.2015, 19.12.2015, 20.12.2015, складеними за результатами проведених негласних розшукових дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом контролю за телефонними розмовами, які проводилися на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Волинської області від 04.12.2015 №1745 та від 10.12.2015 №1760, які розсекречено, та доданими до відповідного протоколу від 04.02.2016 в якості додатків за №№11-17 (а.к.п.66-68, 109-118 Т.№2).

Протоколом про результати проведення негласної розшукової дії за оперативно-розшуковою справою від 05.02.2016 та доданою до нього стенограмою розмови, яка відбувалася 20.12.2015 між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, також підтверджено факт попередньої домовленості між ними про збут обвинуваченим ОСОБА_3 500 грам «амфетаміну» громадянину ОСОБА_9 за 2000 доларів, що в контексті мало завуальовану форму під назвою «товар», очікування ОСОБА_3 прибуття особи з даним «товаром» з ОСОБА_7 до місця їх знаходження, а також факт передачі ОСОБА_3 зазначеного «товару» (500 грам амфетаміну) ОСОБА_9 та отримання від останнього 2000 доларів США. Стенограмою також підтверджено домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 щодо подальшого збуту/придбання психотропних речовин, їх виду, розміру та вартості (а.к.п.19-26 Т.№2).

Водночас зазначеною стенограмою розмов підтверджуються показання свідка ОСОБА_9

В ході демонстрації в судовому засіданні розсекреченого відеозапису контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, який міститься на оптичному лазерному диску формату DVD-R №29 від 15.01.2016 встановлено, що оперативно-технічними засобами, врученими покупцю – ОСОБА_9, зафіксовано факт передачі останнім грошових коштів в сумі 2000 доларів США обвинуваченому ОСОБА_3 за «амфетамін» та отримання від нього цієї речовини, що мало місце 20.12.2015 о 10 год. 30-32 хв. (а.к.п.30 Т.№2).

Показання допитаних в якості свідків співробітників СБУ: ОСОБА_16 та ОСОБА_17Ю, об'єктивно узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 та у своїй сукупності вони підтверджуються, складеними у зв’язку з проведенням 20.12.2015 оперативної закупки наркотичних засобів документами, зокрема:

- добровільною згодою ОСОБА_9 від 20.12.2015 на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини «амфетамін» в якості покупця (а.к.п.215 Т.№1);

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.12.2015, що здійснювалось за участі співробітників УСБУ: ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також ОСОБА_9, у якому зафіксовано факт вручення останньому коштів в сумі 2000 доларів США (20 банкнот номіналом по 100 доларів США) з долученням їх копій до протоколу в якості додатку, наявності у ОСОБА_9 власних коштів в сумі 500 грн. та відсутність у нього заборонених або обмежених в обігу предметів (речовин) (а.к.п.206-212 Т.№1);

- протоколом огляду автотранспортного засобу від 20.12.2015, відповідно до якого за участю цих же осіб проведено огляд автомобіля марки «Мазда 6», р.н.з.АС2083АО, яким мав керувати ОСОБА_9, та заборонених або обмежених в обігу предметів (речовин), інших предметів та грошових коштів у ньому виявлено не було (а.к.п.214 Т.№1);

- протоколом вручення технічних засобів від 20.12.2015, у якому зафіксовано факт вручення в автомобілі марки «Мазда 6», р.н.з. АС2083АО, співробітником УСБУ ОСОБА_16 аудіо- та відео-записуючих пристроїв ОСОБА_9 (цифрового диктофона «АР-2» інв. №10490562, мінівідеореєстратор «KS-650M» інв. №11371864 на карту пам’яті мікро SD реєстраційний №132 від 20.12.2015 та мінівідеореєстратор «AVR-12» інв. №10490587 на карту пам’яті мікро SD реєстраційний №133 від 20.12.2015 (а.к.п.213 Т.№1);

- протоколом за результатами проведення оперативної закупки від 20.12.2015, у якому зафіксовано перебіг подій оперативної закупки від моменту вручення ОСОБА_9 грошових коштів та технічних засобів на території Володимир-Волинського МРВ УСБУ у Волинській області і до моменту його повернення назад на територію зазначеного райвідділу УСБУ, де ОСОБА_9 видав співробітникам УСБУ три пакунки з порошкоподібною речовиною білого кольору, які поміщено до поліетиленового пакету та опечатано, а під час огляду його особистих речей було встановлено наявність лише його особистих грошових коштів в сумі 440 грн. (а.к.п.204-205 Т.№1).

Висновком експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 06.01.2016 №48/48 стверджено, що надані на дослідження пастоподібні речовини рожевого кольору, що знаходились у трьох пакунках з поліетиленового матеріалу, масою 162,6412 г, 56,4607 г та 172,5574 г, у своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, маса якого (в перерахунку на амфетамін-основу) становить, відповідно 56,5371 г, 17,7611 г та 52,9580 г, а всього - 127,2562 г (а.к.п.228-230 Т.№1).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (з наступними змінами та доповненнями) «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», амфетамін віднесено до психотропної речовини, обіг якої обмежено (Таблиця № 2, Список №2).

Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 №188 (з наступними змінами та доповненнями), амфетамін масою 127,2562 грами становить особливо великий розмір.

По факту другої оперативної закупки, яка мала місце 13.01.2016, судом встановлено таке.

Допитаний слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області 15.01.2016 в порядку ст.225 КПК України в якості свідка громадянин ОСОБА_7 - ОСОБА_13 показав, що ОСОБА_8 3 та ОСОБА_4, які, як і він, проживають у м.Грубешов, досить часто його брали в якості водія для поїздок в Україну на «закупи», оскільки самі вони не мають посвідчення водія, хоча ОСОБА_8 3 за кермом їздить тільки на території ОСОБА_7. 13.01.2016 до нього зателефонував ОСОБА_8 3 та повідомив, що о 09:40 год. вони будуть їхати в Україну. За ним останній заїхав приблизно о 08:30 хв. В автомобілі, на передньому сидінні також сидів ОСОБА_3, з яким він раніше знайомий не був. Утрьох вони поїхали до готелю, де на них уже очікував ОСОБА_4 Біля цього готелю ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 рюкзак, документи, які вийняв з бардачка, а також 50 польських злотих на дорогу, які дістав зі свого гаманця. Приблизно о 10:00 год. вони утрьох виїхали в сторону «Зосін – Устилуг» та, перетнувши кордон, поїхали до магазину «Максим». По прибуттю, ОСОБА_3 пішов розмовляти по телефону, ОСОБА_8 3 – у вбиральню, а він – по «закупи». В подальшому з ОСОБА_8 3 побачили, як на територію України заїхав рейсовий автобус, з якого вийшов ОСОБА_4 Підійшовши до них, ОСОБА_8 3 сказав ОСОБА_4 йти до магазину «Максим», а самі вони поїхали на автозаправку. ОСОБА_8 3 хотів заїхати ще до товариша, тому почав телефонувати до ОСОБА_3, однак ні останній, ні ОСОБА_4 К на дзвінки не відповідали, що ОСОБА_8 3 трішки схвилювало. На пропозицію ОСОБА_8 їхати в сторону м.Володимир-Волинський він відмовився, тому вони повернулись назад до магазину «Максим», де уже відбулось затримання.

Свідок ОСОБА_16 показав, що 13.01.2016 в аналогічний спосіб, що й 20.12.2015, було проведено огляд ОСОБА_9, транспортного засобу, останньому вручено технічні засоби та імітаційні кошти в сумі 8000 доларів США. По прибуттю ОСОБА_9 до магазину «Максим», ОСОБА_3 на нього уже очікував та, зустрівшись, вони пішли у приміщення магазину. Через деякий час рейсовим автобусом з ОСОБА_7 прибув ОСОБА_4, який спочатку підійшов до автомобіля марки «ОСОБА_10 А-4», де сиділи ОСОБА_8 3 та ОСОБА_13, які «кивком» вказали на магазин «Максим», після чого ОСОБА_4 пішов у приміщення цього магазину. В подальшому, ОСОБА_9 вийшов з магазину та сів у свій автомобіль, до нього незабаром підсів ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в цей час знаходився поряд з цим автомобілем зі сторони водія. Після передачі наркотичних засобів та коштів, цих осіб було затримано.

Свідок ОСОБА_17, який приймав безпосередню участь у проведенні оперативної закупки 13.01.2016, суду показав, що цього дня ОСОБА_9 прибув на стоянку, що біля магазину «Максим» м.Устилуг, до нього підійшов ОСОБА_3 та вони пішли у приміщення магазину. В подальшому, ОСОБА_9 вийшов з магазину та сів у свій автомобіль. Через деякий час рейсовим автобусом приїхав ОСОБА_4, який відразу попрямував до ОСОБА_3 та вони разом зайшли у приміщення магазину. Після цього в магазин зайшов ОСОБА_9, а вийшовши з нього - сів у свій автомобіль. Потім вийшов ОСОБА_4 та сів в автомобіль до ОСОБА_9 на переднє сидіння. Після ОСОБА_4 з магазину також вийшов ОСОБА_3, який став біля автомобіля ОСОБА_9, та в подальшому цих осіб було затримано.

Свідок ОСОБА_10, який будучи правим співробітником «Альфи» та 13.01.2016, знаходячись в службовому автомобілі неподалік пункту пропуску «Устилуг», спостерігав за подіями, які передували затриманню обвинувачених, суду показав, що приблизно об 11-12 годині з ОСОБА_7 в Україну в’їхав автомобіль марки «Ауді», сірого кольору, який зупинився поблизу невеличкого магазину, що навпроти супермаркету «Максим». В даному автомобілі знаходилось троє осіб, серед яких був ОСОБА_3 Вийшовши з автомобіля, останній попрямував в сторону супермаркету «Максим» та через деякий час до нього під’їхав ОСОБА_9, який зупинився приблизно за 4 метри від входу у супермаркет. Поспілкувавшись, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зайшли у приміщення супермаркету. В подальшому, з ОСОБА_7 в Україну через пункт пропуску під’їхав рейсовий автобус, який зупинився відразу за декілька метрів від шлагбаума та з нього вийшов ОСОБА_4, який прослідував у приміщення супермаркету «Максим». Певний проміжок часу усі ці особи знаходились всередині супермаркету. Перший вийшов ОСОБА_9, який сів у свій автомобіль. За ним вийшов ОСОБА_4, який також сів в автомобіль ОСОБА_9 Потім з супермаркету вийшов ОСОБА_3 та залишився стояти на території, що між вхідними дверима супермаркету та автомобілем. Після цього, поступила команда «затримання» та усі вказані особи були затримані.

Стенограмами розмов, які відбувались 11.01.2016 та 12.01.2016 між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_9, складеними за результатами проведених негласних розшукових дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом контролю за телефонними розмовами, які проводилися на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Волинської області від 04.12.2015 №1745 та від 10.12.2015 №1760, які йдуть додатками до протоколу від 04.02.2016 за №№21, 22, підтверджено попередню домовленість між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про зустріч о 09 годині 13.01.2016 та збут ОСОБА_3 особі, яку залучено до оперативної закупки, ОСОБА_9 2 кг амфетаміну в завуальованій формі під назвою «товар» (а.к.п.66-68, 125-126 Т.№2).

Факт перетину державного кордону України 13.01.2016 з ОСОБА_7 в Україну обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_8 №3 на автомобілі, а обвинуваченим ОСОБА_4 – рейсовим автобусом, підтверджується витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відповідно до якого 13.01.2016 об 11 год. 32 хв. через пункт пропуску «Устилуг» на автомобілі марки «Ауді», р.н.з.LHR16273, державний кордон України в напрямку «в’їзд» перетнули громадяни ОСОБА_7: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 3, а об 11 год. 37 хв. цього ж дня державний кордон України через цей же пункт пропуску в напрямку «в’їзд» перетнув ОСОБА_4 рейсовим автобусом марки «ABTOCAH», р.н.з. LHRW528 (а.к.п.236-239 Т.№1).

Окрім цього, показання свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_10 об'єктивно узгоджуються з письмовим документуванням процесу оперативної закупки 13.01.2016 за участю залегендованої особи – свідка ОСОБА_9, а саме:

- розсекреченою постановою прокуратури Волинської області про проведення контролю за вчиненням злочину від 06.01.2016 року, прийнятою в рамках кримінального провадження №22015030000000142 від 20.12.2015 за ознаками ч.3 ст.305 КК України, відповідно до якої вирішено провести оперативну закупку психотропної речовини «амфетамін» вагою 2 (два) кг за 8000 (вісім тисяч) доларів США з 06.01.2016 по 05.02.2016 у громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_3, з використанням імітаційних грошових коштів (а.к.п.216-217 Т.№1);

- добровільною згодою ОСОБА_9 від 13.01.2016 на участь у проведенні оперативної закупки психотропної речовини «Амфетамін» в якості покупця (а.к.п.223 Т.№1);

- протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 13.01.2016, що здійснювалось за участі співробітників УСБУ: ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також ОСОБА_9, у якому зафіксовано факт вручення останньому 80 (вісімдесят) банкнот імітаційних коштів номіналом по 100 доларів США загальною сумою 8000 (вісім тисяч) доларів США, та відсутність у ОСОБА_9 заборонених або обмежених в обігу предметів (речовин) (а.к.п.220 Т.№1);

- протоколом огляду автотранспортного засобу від 13.01.2016, відповідно до якого за участю цих же осіб проведено огляд автомобіля марки «Ніссан», р.н.з.АЕ5397АМ, яким мав керувати ОСОБА_9, та встановлено відсутність у ньому заборонених або обмежених в обігу предметів (речовин), а також інших предметів та грошових коштів (а.к.п.221 Т.№1);

- протоколом вручення технічних засобів від 13.01.2016, у якому зафіксовано факт вручення в автомобілі марки «Ніссан», р.н.з. АЕ5397АМ, співробітником УСБУ ОСОБА_16 аудіо- та відео-записуючих пристроїв ОСОБА_9 (цифрового диктофона «АР-2» інв. №10490562, мінівідеореєстратор «KS-650M» інв. №11371864 на карту пам’яті мікро SD реєстраційний №132 від 20.12.2015 (а.к.п.222 Т.№1);

- протоколом за результатами проведення оперативної закупки від 13.01.2016, у якому зафіксовано перебіг подій оперативної закупки від моменту вручення ОСОБА_9 імітаційних грошових коштів та технічних засобів на території Володимир-Волинського МРВ УСБУ у Волинській області і до моменту затримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.к.п.219-220 Т.№1).

Протоколом про результати проведення негласної розшукової дії за оперативно-розшуковою справою від 05.02.2016 та доданою до нього стенограмою розмови, яка відбувалась 13.01.2016 між ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, підтверджено перебіг подій, на які вказував в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, зокрема, щодо його відмови проводити передачу амфетаміну та коштів у приміщенні магазину, передання наданих йому сівробітниками УСБУ імітованих коштів в сумі 8000 доларів США у його автомобілі обвинуваченому ОСОБА_4 та передання останнім йому попередньо обумовленої кількості аналогічної психотропної речовини – амфетаміну, а також перебування обвинуваченого ОСОБА_3 у цей момент поряд з його автомобілем (а.к.п. 19-20, 27-29 Т.№2).

З переглянутих в судовому засіданні розсекречених відеозаписів контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, які містяться на оптичних лазерних дисках формату DVD-R №26 від 14.01.2016 та №31 від 15.01.2016 встановлено факт передачі імітованих грошових коштів в сумі 8000 доларів США за психотропну речовину, залученою до оперативної закупки особою – ОСОБА_9, обвинуваченому ОСОБА_4, та отримання від останнього психотропної речовини, що відбувалося 13.01.2016 о 12 год. 15-16 хв. Також із даного відеозапису встановлено категоричне небажання обвинуваченого ОСОБА_3 сідати до автомобіля ОСОБА_9 (а.к.п.32, 33 Т.№2).

У протоколі огляду місця події від 13.01.2016, яким є стоянка для автомобілів біля магазину «Максим» по вул.Левінцова, 62, в м.Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області, зафіксовано факт виявлення в автомобілі марки «Nissan», типу «Джип», р.н.з. AЕ5397АМ, на його передньому пасажирському сидінні, білого полімерного пакета з написом «AJ SPORTS», у якому знаходився оранжевий полімерний пакет з вмістом 2-х прозорих полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною жовто-білого кольору, з вагою брутто одного пакету 978 грам, другого пакету – 960 грам. Також виявлено імітаційні кошти на придбання психотропної речовини – амфетаміну в сумі 8000 доларів США, банкнотами по 100 доларів США, на яких здійснено напис «сувенір» та 45000 імітаційних доларів CША банкнотами по 100 доларів США, які були розділені на три пачки, обгорнуті в чорний поліетиленовий пакет, обмотані скотчем та поміщені в пакет жовтого кольору з чорними та червоними лініями, який в свою чергу знаходився між сидінням водія та переднім пасажирським сидінням біля ручного гальма. Крім цього, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3, який знаходився біля вказаного автомобіля, у передньому лівому кармані, одягнених на ньому штанів, виявлено сім пігулок, з яких: п’ять – оранжеві, дві – розові, загальною масою брутто 2,96 грама. У ОСОБА_3 також виявлено грошові кошти в сумі 4390 польських злотих та мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ: 356288056736959 та 356288056736357. Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4, у нього виявлено: паспорт серії EG №0189572, грошові кошти в сумі 230 польських злотих, мобільний телефон марки «Vodafone» ІМЕІ 359135032953474 та пластикові картки: LEGITІMACІJA, DOWOD OSOBISTY №79123108317, DOWOD OSOBISTY серії CBL 342801.

На відстані 35 метрів від автомобіля марки «Nissan», р.н.з. AЕ5397АМ, зафіксовано знаходження автомобіля марки «ОСОБА_10 А-4», р.н.з. LMR16273, поряд з яким перебували:

- ОСОБА_8 №3, у якого під час особистого обшуку виявлено паспорт серії EJ 9374789 та грошові кошти в сумі 215 гривень;

- громадянин ОСОБА_7 ОСОБА_14, у якого виявлено пластикові картки: DOWOD OSOBISTY серії САС №156370, DOWOD OSOBISTY 860506089792015.DOL, РRAWO JAZDY серії M 2905893, довод реєстраційний серії DR/BAR 4093870 та грошові кошти в сумі 160 польських злотих і 135 гривень.

Також в автомобілі марки «ОСОБА_10 А-4», р.н.з. LMR16273, виявлено мобільний телефон марки «Manta» ІМЕІ 353940056130388 / 353940056130396, пластикову картку DOWOD OSOBISTY ANG291731, паспорт громадянина ОСОБА_7 серії ЕН №1523282 на ім’я Маліновські ОСОБА_18 (а.к.п.171-188 Т.№1).

Допитаний в якості свідка слідчий УСБУ у Волинській області Михальчук А.П. дав показання про те, що він був присутній під час огляду транспортних засобів та особистого огляду затриманих. В автомобілі знаходився амфетамін та імітаційні кошти, а в ОСОБА_3 в одній з кишень були знайдені пігулки. Огляд проводився за участю понятих – працівників магазину «Максим», яких він особисто запросив для участі у даній слідчій дії. Також був запрошений перекладач. Складений протокол огляду ним був прочитаний в голос за участі перекладача, заперечень щодо його змісту від обвинувачених не надходило, однак ОСОБА_3 відмовився від підпису у ньому. Останній під час проведення слідчих дій від дачі пояснень відмовлявся згідно ст.63 Конституції України, однак в розмові підтверджував приналежність йому пігулок та категорично заперечував свою причетність до амфетаміну.

Допитані в якості свідків – ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підтвердили, що, будучи працівниками магазину «Максим», співробітником СБУ вони були запрошені в якості понятих для проведення огляду. Спочатку було затримано двоє осіб, а потім ще двоє. У їх присутності та за участі обвинувачених проводився огляд двох транспортних засобів, у джипі на сидінні знаходилось два пакети з білою речовиною. В подальшому проводився особистий обшук затриманих. Свідок ОСОБА_20 ствердно вказала, що пігулки були виявлені у кишені ОСОБА_3. Складений слідчим протокол оголошувався в голос за участі перекладача та один із затриманих відмовився ставити у ньому підпис.

Висновком експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 14.01.2016 №15/15 стверджено, що вилучена під час огляду місця події речовина вагою брутто 978 грами та 960 грами являє собою вологу пастоподібну речовину світло-жовтого кольору загальною масою 929,17 грам та 915,72 грами і у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, маса якого в речовинах (в перерахунку на амфетамін-основу) становить відповідно 130,05 г та 143,60 г., а всього 273,65 грами (а.к.п.193-196 Т.№1).

Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 №188 (з наступними змінами та доповненнями), амфетамін масою 273,65 грами становить особливо великий розмір.

Цим же висновком стверджено, що вилучені у ОСОБА_3 та надані на дослідженні пігулки оранжевого та рожевого кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3, 4 – метилендіоксиметамфетамін), маса якого у пігулках оранжевого кольору (у перерахунку на МДМА-основу) становить 0,3008 грами та в пігулках рожевого кольору – 0,2163 грами, а всього МДМА загальною масою в перерахунку на МДМА-основу 0,5171 грами (а.к.п.193-196 Т.№1).

Матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_8 4 за ознаками ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України виділено із матеріалів кримінального провадження №22015030000000142 від 20.12.2015, згідно постанови прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області від 15.04.2016, в порядку ст.217 КПК України, у зв’язку з його перебуванням за межами України та переховуванням від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (а.к.п.128-129 Т.№2).

Щодо ОСОБА_8 4 кримінальне провадження №22015030000000142 від 20.12.2015 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв’язку з його смертю 09.04.2016, про що прокурором у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області винесено постанову від 15.04.2016 (а.к.п.132-133 Т.№2).

Відповідно до консультативних висновків спеціалістів від 13.01.2016 за №158 та №160, в обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак наркотичного чи іншого сп’яніння не виявлено (а.к.п.142-143 Т.№2).

Судом першої інстанції проаналізовано всі клопотання захисників про визнання певних доказів у кримінальному провадженні недопустимими, на частину з яких вони просять звернути увагу також в своїх апеляційних скаргах.

Зокрема, сторона захисту вважала недопустимим доказом протокол огляду місця події від 13.01.2016, оскільки зазначена слідча дія проведена з порушенням вимог ч.2 ст.237 КПК України, а саме, відсутності добровільної згоди особи на обшук або ж відсутності ухвали слідчого судді на її проведення.

Відповідно до ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

За змістом ч.1 ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Із фактичних обставин аналізованих подій встановлено, що 13.01.2016 збут психотропної речовини – амфетаміну вагою брутто 2 кг мав місце в автомобілі марки «Ніссан», р.н.з.АЕ5397АМ, який на праві власності чи користування обвинуваченим не належить, а використовувався залученою до участі в оперативній закупці залегендованою особою – ОСОБА_9, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що будь-якого порушення чинного законодавства чи прав та охоронюваних законом інтересів обвинувачених чи інших осіб допущено не було.

Огляд місця події проведено з дотриманням вимог ч.7 ст.223 КПК України за участі понятих та обвинувачених, його спрямованість мала на меті фіксування місця події, опису виявлених предметів та їх ознак. Зміст протоколу оголошувався за участю перекладача та будь-яких зауважень щодо його невідповідності учасниками даної слідчої дії не заявлялось, а небажання обвинуваченого ОСОБА_3 його підписувати не свідчить про неправильність змісту протоколу та достовірність відображених у ньому фактів.

Також сторона захисту просить визнати недопустимими протоколи про результати проведення негласної розшукової дії за оперативно-розшуковою справою від 05.02.2016 та про результати проведення негласних розшукових дій – зняття інформації транспортних телекомунікаційних мереж шляхом контролю за телефонними розмовами від 04.02.2016 із доданими до них стенограмами, оскільки наявна у них інформація здобута до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що суперечить ч.ч.2, 3 ст.214 КПК України, які визначають, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР та його здійснення до внесення відомостей до реєстру не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наданих стороною обвинувачення матеріалів встановлено, що проведення оперативно-розшукових заходів, пов’язаних з тимчасовим обмеженням прав людини, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем (мереж), аудіо-, відео контроль особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 3, здійснювалось у передбаченому ст.258 КПК України порядку на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Волинської області від 04.12.2015, від 10.12.2015 та від 18.12.2015, які станом на дату розгляду кримінального провадження розсекречені.

Згідно ч.1 ст.256 КПК України, протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Відтак, в силу зазначеної норми, підстав для визнання протоколів за результатами проведених негласних розшукових дій недопустимими доказами у суду немає.

Також сторона захисту просить визнати недопустимими доказами додані до матеріалів кримінального провадження відеозаписи контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, які містяться на оптичних лазерних дисках, оскільки вони не є первинними носіями, відповідно їх походження є невідомим та сумнівним, тому в силу ч.2 ст.266 КПК України вони не можуть слугувати доказами у кримінальному провадженні. Поряд з цим, в судовому засіданні прокурором долучено лише один флеш-накопичувач за реєстраційним №132 від 20.12.2015, в той час як згідно протоколів про вручення технічних засобів запис оперативної закупки здійснювався на два флеш-накопичувача за реєстраційними номерами 132 та 133.

Відповідно до положень ст.266 КПК України, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Разом з цим, закон не забороняє перенесення інформації з первинного носія на інший носій, якими в даному випадку є лазерні диски формату DVD-R, водночас законність їх походження підтверджується наданим прокурором в судовому засіданні магнітним носієм інформації – картою пам’яті мікро SD реєстраційний №132 від 20.12.2015.

Окрім цього, в судовому засіданні прокурор пояснив, що після проведення оперативно-розшукових дій та опрацювання протоколів, оперативним підрозділом усі матеріали по двох оперативних закупках були перенесені на одну флеш-карту за реєстраційним №132, яка була передана слідчому.

Виходячи з наведеного заяву сторони захисту в цій частині суд вважає також безпідставною.

Щодо дати заведення оперативно-розшукової справи №2259 – 17.08.2015, яка зазначена у постанові заступника начальника Управління – начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_21 про проведення оперативно-розшукового заходу – оперативна закупка від 07.12.2015, то вона не є аргументом, який би вказував на незаконність проведених у справі негласних слідчих дій та недопустимість зібраних в їх результаті доказів.

У кримінальному провадженні також встановлено факт вручення 13.01.2016 ОСОБА_9 імітаційних коштів в сумі 8000 доларів США, а при огляді транспортного засобу констатовано наявність таких коштів в сумі 8000 доларів США, банкнотами по 100 доларів США, на яких здійснено напис «сувенір» та 45000 імітаційних доларів CША банкнотами по 100 доларів США, які були розділені на три пачки, обгорнуті в чорний поліетиленовий пакет.

Пояснити походження 45000 імітаційних доларів CША ні слідчий, ні співробітники УСБУ у Волинській області, які приймали участь в організації проведення оперативної закупки, в судовому засіданні не змогли.

Разом з цим, вилучення при затриманні більшої суми коштів, ніж була вручена ОСОБА_9, не спростовує факту збуту психотропної речовини і не є доказом невинуватості обвинувачених у інкримінованих їм злочинах.

Підстав для визнання оформлення оперативних закупок такими, що не відповідають вимогам кримінально - процесуального законодавства, не вбачається.

На підставі наведеного, суд першої інстанції правильно визнав здобуті та зазначені вище докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, апеляційним судом не встановлено.

Сторона захисту та обвинувачений ОСОБА_3 також стверджують, що жодним наданим стороною обвинувачення доказом не доводиться вчинення обвинуваченими контрабанди психотропних речовин, а також їх організації у стійке кримінальне угрупування – організовану групу.

Однак, такі твердження не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", під організованою групою (ч.3 ст.28 КК) належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

У пункті 12 постанови від 03.06.2005 №8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" Пленум Верховного Суду України вказав, що відповідно до положень ч.3 ст.28 КК контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів визнається вчиненою організованою групою, коли в готуванні або вчиненні зазначеного злочину брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім її учасникам.

Аналіз досліджених доказів дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 3, 4, у різній ступені участі об’єднались для вчинення двох епізодів контрабанди та збуту психотропної речовини в особливо великих розмірах.

Ролі кожного співучасника встановлені на підставі досліджених судом доказів, а саме:

- ОСОБА_3, як організатор та керівник організованої групи, особисто купував психотропну речовину на території Євросоюзу; надавав вказівки іншим членам організованої групи, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 4 щодо контрабанди психотропної речовини – амфетаміну через польсько-український кордон, способу його переміщення, а також фінансово забезпечував таке переміщення; ОСОБА_8 3 давав вказівки на підшукування автотранспорту та водіїв для перетину митного кордону України; збував амфетамін безпосередньо та надавав вказівки на його збут іншим співучасникам, зокрема, ОСОБА_4; вживав заходів для конспірації вчинених злочинів організованою групою;

- ОСОБА_4 забезпечував безперешкодне переміщення через державний кордон амфетаміну та прикриття злочинної діяльності членів організованої групи щодо збуту цієї психотропної речовини на території України, а також виконував збут психотропної речовини;

- ОСОБА_8 3, використовуючи знайомства з особами, котрі мають посвідчення на право керування транспортними засобами, підшукував водіїв – громадян ОСОБА_7, які, не будучи обізнаними із злочинними намірами членів організованої групи, забезпечували перетин членами вказаного злочинного угрупування державного кордону через територію митного поста «Устилуг» Волинської митниці, що в свою чергу забезпечувало доведення злочинного наміру до логічного завершення, а саме збуту іншими членами організованої групи на території України психотропної речовини. При цьому, ОСОБА_8 3 використовував у злочинній діяльності автомобіль марки «ОСОБА_10 А4», належний його дружині ОСОБА_3 ОСОБА_22;

- ОСОБА_8 4 забезпечував безперешкодне переміщення через державний кордон психотропної речовини – амфетаміну, прикриття злочинної діяльності членів організованої групи щодо збуту цієї психотропної речовини на території України.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що ролі учасників по двох епізодах змінювались, зокрема щодо переміщення через польсько-український кордон психотропної речовини та її безпосередній збут, однак у двох випадках злочинні дії усіх учасників організованої групи були об’єднані єдиним планом, з яким вони були достеменно обізнані, та умисно і свідомо вчиняли дії з метою досягнення його мети. ОСОБА_3, як керівник організованої групи, забезпечував взаємозв’язок між діями усіх її учасників, застосовував заходи конспірації з метою запобігання бути викритим у вчиненні злочинів, зокрема, перетин митного кордону організовував окремим транспортом, при цьому, давав вказівку на переміщення амфетаміну громадським транспортом, надавав для цього кошти, та водночас з іншими спільниками слідував іншим транспортом, після чого на попередньо обумовленому місці очікував прибуття учасника організованої групи з амфетаміном. Переміщення амфетаміну через митний кордон здійснювалось у такий спосіб, оскільки, як встановлено з досліджених стенограм, ОСОБА_3 на території ОСОБА_7 уже був причетний до незаконного обігу наркотичних заходів, тому відомості про його особу внесені в електронну базу відповідних служб ОСОБА_7.

Про конспірацію злочинної діяльності також вказує завуальована форма розмови ОСОБА_3, який уже був частково обізнаний з методами і тактикою роботи правоохоронних органів по викриттю злочинів, пов’язаних з контрабандою та незаконним обігом наркотиків та психотропних речовин.

Аналізуючи зміст зафіксованих розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, хронологію подій з 12 грудня 2015 року по 13 січня 2016 року, суд дійшов обгрунтованого висновку, що такі розмови стосувались кількості, вартості, способу та порядку перевезення з ОСОБА_7 в Україну саме психотропної речовини – амфетаміну, а також його збуту ОСОБА_9

Час, місце, механізм контрабандного переміщення психотропної речовини, її розмір та подальший збут в повній мірі узгоджуються з дослідженими судом доказами.

Про узгодженість дій співучасників та єдиний план між ними також вказує й те, що під час першого епізоду, ОСОБА_8 4, по прибуттю на територію України рейсовим автобусом, відразу попрямував до автомобіля марки «ОСОБА_10 А-4», достовірно знаючи, що у ньому знаходяться його спільники, де безпосередньо передав ОСОБА_3 пакунок з амфетаміном. По другому епізоду, ОСОБА_4 також відразу попрямував до свого спільника – ОСОБА_8 3, який вказав йти йому до магазину «Максим», саме де в той час знаходився ОСОБА_3

Під час збуту амфетаміну 13.01.2016 ОСОБА_4 вказав ОСОБА_9, що це товар тої ж самої якості. При цьому, атмосфера спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_4 без сумніву свідчить, про обізнаність останнього та усвідомлення своїх дій, а саме, переміщення через митний кордон України та збут ним саме психотропної речовини.

Показання свідка ОСОБА_12 в сукупності із дослідженими стенограмами розмов, показаннями свідків та письмовими доказами, об’єктивно відтворюють картину контрабандного переміщення психотропної речовини обвинуваченими в складі організованої групи з іншими її учасниками, об’єднаними єдиним планом та метою.

Отже, враховуючи умови конспірації, дотримання правил безпеки, суд приходить до висновку про стійкість злочинного об’єднання обвинувачених та ОСОБА_8 3, 4, з розподілом функції згідно з планом та про обізнаність учасників організованої групи з планом їх злочинної діяльності.

Разом з тим, дослідженні судом докази спростовують доводи обвинувачених щодо їх непричетності до амфетаміну, його контрабанди та незаконного збуту.

Така позиція обвинувачених та їх захисників правильно розцінена місцевим судом як обраний спосіб спроби уникнення обвинувачених від відповідальності за скоєне.

З даними висновками місцевого суду погоджується й апеляційний суд.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені у кримінальному провадженні докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, є повністю доведеною.

Також в повному обсязі знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а саме, зберігання 7 пігулок, які у своєму складі містили особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА, загальною масою в перерахунку на МДМА-основу 0,5171 грама, без мети збуту, особою, яка раніше (20.12.2015) вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України.

Таке обвинувачення об’єктивно доводиться протоколом огляду місця події від 13.01.2016, показаннями свідків: ОСОБА_23, ОСОБА_20 та висновком експерта Волинського НДЕКЦ МВС України від 14.01.2016 №15/15.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про осіб обвинувачених, обставин, що обтяжують та пом'якшують їх покарання - обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість їх виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Зокрема, вчинені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочини, передбачені ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, а також вчинений ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судом не встановлено.

Крім того, судом враховано дані про осіб обвинувачених, зокрема, їх вік, сімейний стан (неодружені), а щодо особи ОСОБА_4 також стан його здоров’я, який згідно висновку судово-психіатричної експертизи №78 від 15.06.2016, психічною хворобою не страждає, однак виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, має межовий тип та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності ОСОБА_4, у тому числі й ті, на які посилаються в своїй апеляційній скарзі прокурор, а тому суд обрав обвинуваченому покарання в межах санкцій ст.ст.305 ч.3, 307 ч.3 КК України, а також остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України, яке не є надто м’яким.

Дане покарання, призначене судом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, підстав для скасування вироку суду з мотивів, наведених в апеляційних скаргах обвинуваченого, захисників та прокурора, апеляційний суд не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_1, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 Марціна Пьотра – ОСОБА_2, а також прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 – залишити без задоволення.

Вирок Любомльського районного суду Волинської області від 10 серпня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 Марціна Пьотра (Suchowski Marcin Piotr) та ОСОБА_4 (Janczarek Krzysztof) залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Мартіном Пьотром, які перебувають під вартою – у той же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.

Головуючий:

Судді: