Рішення № 72732926, 13.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/310/18

Полтавський окружний адміністративний суд у склад судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення від28.12.2017 №7 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням довідки про заробітну плату видану ПАТ "Стирол" №334 від 23.11.2017 із дати звернення 19.12.2017, провести виплату пенсії в належному розмірі, а в подальшому виплачувати щомісячно відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ним було подано весь пакет документів необхідний для призначення пені на пільгових умовах.

05.03.2018 судом одержано відзив Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Стверджував, що позивачем на підтвердження пільгового стажу надано довідку видану Горлівським виробничим об'єднанням "Стирол" від 28.04.2016 та довідки про підтвердження атестації робочого місця. Проте, провести перевірку зазначеної довідки про пільговий стаж неможливо в зв'язку з перебуванням підприємства на території, непідконтрольній державній владі.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана представником позивача 12.03.2018 відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 25.10.1962 та має повних 55 років (а.с. 10).

Згідно копії довідки від 03.12.2014 №1618000126 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення анититерористичної операції ОСОБА_1 перемістився з м. Горлівка Донецької області до с. Селещина, Полтавської області (а.с.11).

19.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Машівського відділення Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №7 від 28.12.2017 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з неможливістю провести перевірку довідки про роботу в Горлівському виробничому об'єднані "Стирол" м. Горлівка Донецької області, оскільки товариство знаходиться на території непідконтрольній державній владі (а.с. 17).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З матеріалів справи судом встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових йому вже виповнилось 55 років та один місяць.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Так як позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком 19.12.2017, через місяць після досягнення ним пенсійного віку (25.10.2017), то пенсія йому має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто, з 26.10.2017.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.06.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 якого встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016 визначений вичерпний перелік робіт, професій, посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими

належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку №637 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно записів у трудовій книжці позивача (а.с.12-15) останній працював в Горлівському виробничому об'єднанні "Стирол" (на даний час ПАТ "Концерн Стирол") з 07.04.1983 по 29.12.1994 - на посаді електрослюсаря по ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів, слюсарем КИПиА цеху 1-В, з 20.12.1994 по 31.07.1997 працював слюсарем з ремонту електрообладнання об'єднаного аміачного заводу у виробництві аміаку ПАТ Концерн Стирол".

Відповідно довідки № 08/к-76 від 28.04.2016, виданої ПАТ "Концерн Стирол" м. Горлівка Донецької області за формою, визначеною додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.23), на ім'я ОСОБА_1, останній працював повний робочий день в Горлівському ОАО «Концерн Стирол» в період з 07.04.1983 по 29.12.1994 виконував роботи електрослюсаря по ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів, слюсарем КИПиА цеху 1-В, які передбачені списком № 2, розділ Х "Хімічне виробництво" позиція 2110А030-17531, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, та в період з 30.12.1994 по 31.07.1997 виконував роботу по ремонту електрообладнання об'єднаного аміачного заводу у виробництві аміаку ПАТ "Концерн Стирол", вказана професія передбачена списком № 1, розділ VІІІ "Хімічне виробництво", позиція 1080А000-17541, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 його стаж по списку № 1 складає 2 роки, 7 місяців 1 день, по списку № 2 складає 11 років, 08 місяців 22 дня.

Згідно довідки №334 від 23.11.2017, виданої ПАТ "Концерн Стирол" м. Горлівка Донецької області за формою, визначеною додатком №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.18), заробітна плата ОСОБА_1 на ПАТ "Концерн Стирол", яка враховується при обчисленні пенсії складає 13977,42500 грн.

Відповідно до копії наказу ВАТ "Концерн Стирол" від 04.04.1995 №395-к за результатами атестації робочих місць були затверджені переліки робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням за списками № 1 та № 2, в яких зазначено також посаду слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КИПиА) заводу по виробництву аміаку та електрослюсар по ремонту електрообладнання, які займав позивач (а.с.19-22).

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджується факт роботи позивача на посадах, які включені до Списку №1 та № 2, стаж його роботи на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах перевищує необхідні 12 років 6 місяців, а загальний стаж - більше, ніж 30 років, що передбачено п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому суд вважає, що відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії безпідставно.

Посилання відповідача на те, що довідка від 23.11.2017 №334 видана ПАТ "Концерн Стирол", яке не перемістилось на територію, яка підконтрольна українській владі - є безпідставними, з огляду на те, що стаж роботи позивача у відповідні періоди підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду у його трудовій книжці. До того ж, факт непереміщення ПАТ "Концерн Стирол" на територію підконтрольну українській владі не впливає на право на пенсію.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі "Лоізіду проти Туреччини".

У вказаній справі Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законній Владі міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території".

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі «"Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" тощо).

Це, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: "1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1".

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі "Тлімменос проти Греції" (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який є внутрішньо переміщеною особою, що перемістився з території тимчасово окупованого м. Горлівка та підтвердив свій пільговий трудовий стаж у спірний період записами в трудовій книжці, уточнюючою довідкою ПАТ "Концерн Стирол", а також копіями наказів ВАТ "Концерн Стирол" про атестацію робочих місць. Таким чином, вимоги відповідача, які є цілком виправданими в звичайній ситуації, оскільки формально вони базуються на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, та мають на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці, становлять дискримінаційне поводження по відношенню до внутрішньо переміщених осіб, які не можуть надати відповідні документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого в ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З урахування вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації. Крім того, хоча дії відповідача формально ґрунтуються на положеннях підзаконного нормативного акту та переслідують легітимну мету, в особливій ситуації позивача суд вважає їх явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Отже, такі дії в даній ситуації є явно непропорційними заявленій легітимній меті, а тому їх не можна вважати такими, що вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, адже відповідач не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, обмеження можливостей позивача надати належні документи для призначення йому пенсії.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд визнає за необхідне, задовольнити позовні вимоги, визнати протиправним та скасувати рішення Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №7 від 28.12.2017 та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно його заяви від 20.19.2017.

Стосовно позовної вимоги в частині щодо проведення виплати пенсії та проведення її виплат в подальшому відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зауважує, що дана вимога є передчасною, оскільки наразі призначення пенсії позивача не проведена, а судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані чи оспорювані права. А оскільки рішення суду не може регулювати відносини на майбутнє та ґрунтуватись на припущеннях, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не буде проводити виплату пенсії позивачу після її призначення, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Котовського,13, с. Селещина, Машівський район, Полтавська область, 39430, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 22534587) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28.12.2017 №7.

Зобов'язати Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із врахуванням довідки про заробітну плату видану ПАТ "Стирол" №334 від 23.11.2017 із дати звернення 19.12.2017.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Карлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко