
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
01 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/156/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Соборна, 4, код ЄДРПОУ 40385148)
відповідач: Комунальний заклад "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" (25030, м. Кропивницький, вул. Бєляєва, 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 03317424)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (25000, м. Кропивницький, вул. Яновського, 14)
про скасування акту, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (надалі - УПФУ в м. Кіровограді) 15.11.2012 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до комунального закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" (надалі - КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ"), в якому просило (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.01.2013 року):
- скасувати акт огляду МСЕК №80/1, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №108740 від 14.04.2006 року ОСОБА_2 в частині визнання причин захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- скасувати акт огляду МСЕК №178/4, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №122658 від 15.10.2007 року ОСОБА_1 в частині визнання причин захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою суду від 06.12.2012 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі №1170/2а-3941/12 позов УПФУ в м. Кіровограді задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову УПФУ в м. Кіровограді відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2017 року касаційну скаргу УПФУ в м. Кіровограді задоволено частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду 11.12.2017 року, їй присвоєно №1170/2а-3941/12. та передано на розгляд судді Черниш О.А.
Ухвалою судді від 13.12.2017 року прийнято до провадження адміністративну справу за вказаним позовом та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні на 12.01.2018 року.
Між тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в новій редакції.
Згідно з пунктом 10 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ухвалою суду від 12.01.2018 року у справі №1170/2а-3941/12. замінено первісного позивача його правонаступником - Кропивницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Кіровоградської області (надалі - Кропивницьке об'єднане УПФУ) та на підставі статті 172 КАС України позовні вимоги у вказаній справі роз'єднано шляхом виділення у самостійне провадження позовних вимог Кропивницького об'єднаного УПФУ до КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про скасування акту огляду МСЕК №178/4 від 15.10.2007 року.
Адміністративній справі за позовом Кропивницького об'єднаного УПФУ до КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про скасування акту огляду МСЕК №178/4 від 15.10.2007 року присвоєно №П/811/156/18 та 15.01.2017 року на підставі абзацу 2 частини 6 статті 172 КАС України передано на розгляд судді Черниш О.А.
Ухвалою від 16.01.2018 року суд прийняв рішення здійснювати розгляд справи №П/811/156/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу для розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання 01.03.2018 року учасники справи не прибули. Представник позивача подала клопотання про перенесення розгляду справи, яке судом відхилено. Представник відповідача просив розглядати справу у письмовому провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 9 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглядаючи справу, суд установив, що даний позов поданий з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався на статтю 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до вказаної норми причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.
Можливість оскарження до суду відповідного рішення МСЕК (про встановлення інвалідності, ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності) передбачена пунктом 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
Позивач, прохаючи суд скасувати акт огляду МСЕК №178/4, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №122658 від 15.10.2007 року ОСОБА_1 в частині визнання причин захворювання, пов'язаними з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посилався на те, що експертний висновок Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі якого складені цей акт та видана виписка з нього, є недостовірним. Про вказаний факт позивачеві стало відомо після проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УПФУ в м. Кіровограді в частині правильності призначення пенсії, допомог і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обґрунтованості видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсій, допомог і компенсацій за період з 26.04.1986 року по 01.12.2011 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області та оформленої актом №04-09/67 від 02.03.2012 року. Вказаний акт ревізії вручено позивачеві 13.03.2012 року та з цього моменту, як зазначав позивач у позові та у заяві від 15.01.2013 року, він дізнався про факт надання ОСОБА_1 недостовірних документів, що слугували підставою для призначення йому пенсії.
Між тим, до суду з даним позовом про скасування акту огляду МСЕК №178/4, як рішення органу медико-соціальної експертизи, позивач звернувся 15.11.2012 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 99 КАС України.
У позові позивач просив поновити строк звернення до суду щодо оскарження дій по видачі актів огляду МСЕК у зв’язку з тим, що управлінню про їх фіктивність стало відомо тільки 13.03.2012 року. (а.с. 5, т.1)
Водночас, у заяві від 15.01.2013 року позивач просив поновити строк звернення до суду щодо оскарження дій по видачі актів огляду МСЕК у зв’язку з тим, що управлінню про їх фіктивність стало відомо тільки 10.07.2012 року. (а.с. 101 – 106, т.1). Цю дату він пов’язував з листом КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ" №507 від 10.07.2012 року, наданим у відповідь на запит позивача про надання йому копій рішень про встановлення груп інвалідності громадянам для їх оскарження. (а.с. 24, т.1)
Статтею 100 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) було передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції питання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не вирішувалося, а відповідна ухвала не постановлялася.
Наразі наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Відповідно до частин 3, 4 цієї статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У ході нового судового розгляду справи у судовому засіданні 09.02.2018 року представник позивача підтримала викладене у заяві від 15.01.2013 року клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на отримання позивачем 10.07.2012 року листа КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ" №507 від 10.07.2012 року.
Зі змісту цього листа вбачається, що у ньому відповідач роз'яснює позивачу порядок оскарження рішення МСЕК про встановлення інвалідності. (а.с. 24, т.1).
Як установлено судом за даними АС "Діловодство Кіровоградського окружного адміністративного суду", 20.06.2012 року УПФУ в м. Кіровограді зверталося до суду з позовом до КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ", у якому просило, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо видачі актів огляду МСЕК окремим громадянам, у т.ч. ОСОБА_1 та скасувати рішення у вигляді витягу з акту огляду серія 2-18 ВБ №122658, виданого ОСОБА_1 (а.с. 35-42, т.2). Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року у справі №1170/2-а-2090/12 відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України. (а.с. 43 -44, т.2) Дана ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили.
31.08.2012 року позивач знову звернувся до суду з позовом до КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ", у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо видачі актів огляду МСЕК, зокрема акту №178/4, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №122658 від 15.10.2007 року громадянину ОСОБА_1 (а.с. 45-55, т.2)
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року у справі №1170/2а-2922/12 відкрито провадження за вказаним позовом. (а.с. 56, т.2) Воднораз, у зв'язку з клопотанням позивача про відкликання позову в частині позовних вимог, ухвалою суду від 14.11.2012 року на підставі ст.155 КАС України залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправними дій щодо видачі актів огляду МСЕК фізичним особам, у т.ч. ОСОБА_1 (а.с. 57- 61, 62, т.2) Дана ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили.
Статтею 6 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 11 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами абзацу 2 частини 2 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом), перебіг шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень починається з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Згідно з частиною 2 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.
Суд вважає, що підстави, які давали право на звернення позивача до суду з даним позовом, виникли 13.03.2012 року – у день отримання позивачем акту ревізії №04-09/67 від 02.03.2012 року, у якому описані виявлені ревізією порушення при отриманні ОСОБА_1 та видачі йому документів, зокрема, виписки з акту огляду МСЕК, що слугували підставою для призначення йому пенсії по інвалідності. (а.с. 11-21, т.1)
Саме тоді позивач дізнався про недостовірність документів, на підставі яких ОСОБА_1 встановлено інвалідність та призначено пенсію, та, не погоджуючись з рішеннями МСЕК, викладеними у відповідному акті, зокрема щодо причинного зв'язку інвалідності ОСОБА_1 з Чорнобильською катастрофою, набув права оскаржити його до суду на підставі частини 2 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, за умови сумлінного виконання своїх функцій суб’єкта владних повноважень, з метою усунення порушень чинного законодавства та на виконання своїх повноважень повинен був забезпечити належну підготовку позовної заяви та пред'явити її до суду у межах строку, установленого абзацом 2 частини 2 статті 99 КАС України, перебіг якого почався 14.03.2012 року, а закінчився 14.09.2012 року.
Як установлено судом, у межах цього строку позивач двічі звертався до суду з позовами щодо спірних правовідносин, проте через недоліки позовних заяв вирішені по суті позови не були.
Даний позов є третьою спробою позивача оскаржити до суду рішення МСЕК в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1 Проте цей позов поданий 15.11.2012 року, після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, установленого КАС України.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві не передбачено інституту переривання строку звернення до суду, зокрема у разі пред’явлення позову до суду.
Порушення порядку звернення до суду за захистом порушеного права (зокрема невірне обрання способу захисту права, відкликання позовів на доопрацювання), що ставало підставами для відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом, заявленим суб'єктом владних повноважень.
Обставини листування з відповідачем, на які посилається позивач (лист КЗ "Кіровоградське обласне бюро МСЕ" №507 від 10.07.2012 року) не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду за вирішенням даного спору, оскільки його предметом є скасування рішення МСЕК, а не роз’яснення відповідача щодо оформлення акту огляду МСЕК, виписок з нього та щодо порядку їх оскарження.
Інших доводів, які б свідчили про наявність непереборних обставин, пов’язаних з дійсними істотними труднощами для вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права та на виконання владних повноважень, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено, а судом не встановлено.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, заяви позивача про поновлення цього строку є необґрунтованими, а наведені ним підстави визнані судом неповажними, позов слід залишити без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_3
Судове рішення № 72732571, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № П/811/156/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: