Ухвала суду № 72732433, 13.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2104/16-к

Провадження №11-кп/772/443/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Кривошеї А.І.,Нагорняка Є.П.

при секретарі Доценко М.І.

з участю прокурора Миколайчука Д.Г.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження №12015020010006155, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань 15.09.2015,за апеляційними скаргами заступника прокурора Вінницької області Сухореброго С.А., захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2018, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, який має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Фрунзе), 15, кв. 63, паспорт серії АА240501, виданий 18.09.1996 року Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_1, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі .

Звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 3138 гривень 84 копійок у відшкодування понесених витрат на лікування.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 15000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10100 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_3 704 гривень 80 копійок судового збору на користь держави, несплаченого потерпілим ОСОБА_5 за подання позовної заяви.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 14.09.2015 року близько 20.00 годині, перебуваючи біля будинку №8, що по вул. Некрасова в м. Вінниці, умисно, на ґрунті неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс один удар головою в область носа ОСОБА_5, після цього скориставшись станом розгубленості ОСОБА_5, наніс йому ще один удар коліном в область грудей, потім схопивши за одяг штовхнув в бік автомобіля. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_5 не втримавшись впав на землю, а ОСОБА_3 продовжував наносити останньому удари в область голови та грудей, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забій м’яких тканин ділянки носа, закритий переломо-вивих нігтьової фаланги 5-го пальця лівої кисті з переломами основи нігтьової фаланги і голівки середньої фаланги пальця, забій (пошкодження зовнішньої бокової зв’язки) лівого колінного суглобу. Згідно висновку судово-медичної експертизи №1909 від 29.12.2015 року у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: - закритого переломо-вивиху нігтьової фаланги 5-го пальця лівої кисті переломами основи нігтьової фаланги і голівки середньої фаланги пальця, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером потягло тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я, - закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забій м’яких тканин ділянки носу, забій (пошкодження зовнішньої бокової зв’язки) лівого колінного суглобу, що належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров’я. Вказані ушкодження у ОСОБА_5 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) і по давності утворення можуть відповідати періоду заподіяння тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі заступника прокурора Вінницької області Сухореброго С.А. ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2018 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Просить виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 704, 80 грн. Несплаченої потерпілим ОСОБА_7 судового збору за подання позовної заяви майнового характеру. Апеляційна скарга мотивована тим, що стягнення судового збору з відповідача на користь держави у разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору чинним цивільним процесуальним законом не передбачено, таким чином судом допущено порушення вимог статей 128, 374 КПК України, які перешкодили ухвалити законний та обґрунтований вирок.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2018в частині призначеного обвинуваченому покарання та звільнення від відбування покарання внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 122 КК України та відмовити йому у застосуванні Закону України “Про амністію у 2016 році”. Апеляційна скарга мотивована тим, що при призначенні покарання судом не в повній мірі враховано особу обвинуваченого ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що стало причиною призначення ОСОБА_3 покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Крім цього вважає, що обвинувачений не є суб’єктом амністії, оскільки він має лише одну неповнолітню дитину.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2018. Просить справу направити на новий судовий розгляд. Апеляційна скарга мотивована тим, що вирок суду винесено без дослідження всіх обставин справи, зокрема обвинувальний акт та висновок судово-медичної експертизи не спростовують ймовірність отримання тілесних ушкоджень, віднесених до ушкоджень середньої тяжкості, стороною обвинувачення не доведено наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, також суд допустив неповноту судового розгляду, не долучивши до справи письмові докази, які мають значення для предмета доказування, крім того суд критично оцінив показання одних свідків, але надав перевагу іншим, чим порушив принцип рівності та змагальності сторін, також судом незаконно стягнуто судові витрати, оплачені свідком ОСОБА_8, оскільки вона не має статусу сторони по справі, а тому понесені нею витати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню за рахунок цивільного відповідача.

В судовому засіданні прокурор Миколайчук Д.Г. підтримав доводи апеляційної скарги заступника прокурора Вінницької області з підстав, викладених в ній та просив задовольнити, одночасно заперечив проти задоволення апеляційних скарг інших учасників провадження.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги захисту та просили скасувати вирок через істотні порушення кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_5 та його представник захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином про час та місце судового розгляду. Одночасно від представника потерпілого надійшло письмове клопотання про розгляд апеляційний скарги у відсутності потерпілого та його представника.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах обвинуваченого підлягає до задоволення, апеляційну скаргу представника потерпілого слід задовольнити частково, а апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як вбачається з вироку, зазначені вимоги закону судом не дотримані, натомість при постановленні судового рішення допущені такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги сторони захисту в частині істотних порушень кримінального процесуального закону, апеляційний суд зазначає, що у ч.1 ст.91 КПК України наведені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Відповідно до вимог ст. 374 ч. 3 п. 2 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Виходячи з зазначених положень закону обов’язковому з’ясуванню підлягає, зокрема, спосіб вчинення злочину та форма вини обвинуваченого.

Як вбачається з обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно наносив удари потерпілому ОСОБА_5 в область голови та грудей. Проте тілесні ушкодження, які потягли тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я та за цими ознаками віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, виявлені на пальці лівої кисті, куди згідно обвинувачення, ОСОБА_3 умисних ударів не наносив. Таким чином у вироку суд не встановив причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий.

Нез’ясування обставин, передбачених ст.ст.91, 374 КПК України є таким істотним порушенням кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Таку позицію, зокрема, висловив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в постанові від 01 березня 2018 року у справі №466/9158/14-к (провадження №51-645км18).

Стосовно доводів апеляційної скарги представника потерпілого в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

З урахуванням зазначених положень закону апеляційний суд не має права вирішувати питання про м’якість призначеного судом першої інстанції покарання та в цій частині апеляційна скарга представника потерпілого підлягає до задоволення.

Проте суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, доводи апеляційної скарги представника потерпілого в частині неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, що на його думку потягло неправильне звільнення особи від відбування покарання.

Як вбачається з вироку на утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітня дитина – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.1 а.с.139). Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільняються від покарання особи, що не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років. При цьому доводи апеляційної скарги про те, що для застосування амністії особа має мати двох та більше дітей не заслуговує уваги, оскільки дане слово «дітей» викладено в законі в множині після слова «осіб», викладеного також в множині.

Крім цього необґрунтованими апеляційний суд знаходить доводи апеляційної скарги прокурора про порушення процесуального закону під час стягнення з обвинуваченого судового збору. Так, обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на положення ч.6 ст.141 ЦПК України, якою визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте прокурором не взято до уваги, що відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, а відповідно до ч.2 цієї ж статті, розмір судового збору та порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір», відповідно до п.6 ст.5 якого від сплати судового збору звільняються позивачі у справах прол відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я та у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином при вирішенні цивільного позову у кримінальній справі з обвинуваченого підлягає стягненню судовий збір, пропорційний частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити, апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково, апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Сухореброго С.А. залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2018 року у кримінальному провадженні №12015020010006155, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань 15.09.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.

Призначити новий розгляд кримінального провадження у Вінницькому міському суді Вінницької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Згідно з оригіналом: