Вирок № 72731627, 13.03.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/2527/17

1-кп/125/43/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участю секретаря Мазур К.П.

за участю прокурора Лаврова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000465 від 07.11.2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2016 року близько 18:00 год. водій ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки ВАЗ-2108 державний номер 79- 287 ВІ, рухаючись по автодорозі вулиці Радгоспній в с. Міжлісся Барського району Вінницької області, в напрямку вулиці Степова с. Міжлісся на перехресті рівнозначних автодоріг вулиць Медвецького - Радгоспна, праворуч по ходу свого руху та допустив зіткнення із велосипедистом ОСОБА_2 яка рухалася зі вулиці Польової по вулиці Медвецького села Міжлісся. Внаслідок даної пригоди велосипедист ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 266 від 09.12.2016, отримала тілесні ушкодження у вигляді вбитого перелому плеча в середній третині по передній поверхні правого та лівого колінних суглобів по передній поверхні лівої гомілки в середній третині. Вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать: Синці по передній поверхні правого плеча в середній третині по передній поверхні правого та лівого колінних суглобів, по передній поверхні лівої гомілки в середній третині за ступенем тяжкості, як усі так і кожен окремо належать до легких тілесних ушкоджень; вбитий перелом правої променевої кістки в типовому місці без зміщення в момент заподіяння не супроводжувалися небезпечними для життя явищами та за ознакою тривалого розладу здоров’я ( більше 21 дня) належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи №63 6а від 13.09.2017: - «у дорожній ситуації, що склалась, в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, а при умові засліплення ще й вимогами п. 19.3 Правил дорожнього руху України; - «у дорожній ситуації, що склалась, в діях водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а при умові засліплення ще й вимогами п. 19.3 Правил дорожнього руху України»; - «у дорожній ситуації, що склалась, з технічної точки зору, технічна можливість попередження даної дорожньо-транспортної пригоди у водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, полягала у виконанні останнім вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, а при умові засліплення ще й вимогами п. 19.3 Правил дорожнього руху України».

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9, п. 10.1 та 19.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:

- п. 2.9 «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 19.3 «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. п. 2.9, п. 10.1 та 19.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв’язку з наслідками.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся, та повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина також доводиться дослідженими у судовому засіданні письмовими документами: протоколом огляду місця події від 06.11.2016; висновком судової авто-технічної експертизи №63 6а від 13.09.2017; висновком судово-медичної експертизи № 266 від 09.12.2016; протоколом проведення слідчого експерименту від 13.07.2017; постановою про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 07.11.2016.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 була повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України – тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного злочину, клопотання потерпілої суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, а також обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданої шкоди. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

По кримінальному провадженню проводилися експертизи технічного стану транспортних засобів експертами Вінницького НДЕКЦ МВС України. Процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта, за проведення вказаної експертизи та виготовлення висновку, відповідно до ст.ст. 118, 122, 126 ЦПК України підлягають до стягнення на користь держави з обвинуваченого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Речові докази по кримінальному провадженню, які зберігаються на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області: автомобіль марки ВАЗ-2108 державний номер 79-287 ВІ повернути власнику ОСОБА_1, велосипед повернути власнику ОСОБА_2.

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави 1494,64 судових витрат, пов’язаних із залученням експертів Вінницького НДЕКЦ МВС України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Барський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: