Рішення № 72731229, 14.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 р. Справа№805/827/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 12.01.2018 року про відмову у державній реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 12.01.2018 року про відмову у державній реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняте рішення від 18.12.2017 року № 437162/НОМЕР_1, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 465 від 23.11.2017 року. Підставою прийняття даного рішення контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Податковим органом зазначено про можливість оскарження прийнятого рішення в адміністративному або судовому порядку. Позивач вважає такі дії протиправними, просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 18.12.2017 року № 437162/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 465 від 23.11.2017 року поданої фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1; зобов’язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 465 від 23.11.2017 року, подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.

12 лютого 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, заперечення та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, є фізичною особою – підприємцем, є платником податку на додану вартість з 24.05.2002 року. Між ним та ТОВ «ІМПЕРІЯ СОЛОДОЩІВ ЛТД» укладено Договір про співробітництво щодо виробництва продукції під торговим знаком «Імперія Солодощів» № 01/17 від 07.12.2016 року, відповідно до п.1.1. якого, Постачальник – ФОП ОСОБА_1, зобов’язався виготовити та поставити Товар під торговим знаком покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити виготовлений та поставлений Постачальником товар.

Позивач поставив ТОВ «ІМПЕРІЯ СОЛОДОЩІВ ЛТД» сушку «Малютка» (код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2) у кількості 3000 кг. На загальну суму 48240 грн., у тому числі ПДВ 8040 грн., що підтверджується накладною № 465 від 23.11.2017 року, яка була надана на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Товар був доставлений покупцю автомобільним транспортом, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 465 від 23.11.2017 року. Відповідно до п. 4.4. Договору про співробітництво щодо виробництва продукції під торговим знаком «Імперія Солодощів» № 01/17 від 07.12.2016 року оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту отримання продукції.

Згідно квитанції від 05.12.2017 року про реєстрацію податкової накладної документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Виявлені помилки: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1905. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК».

Відповідно до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено від 11.12.2017 року № 3 позивачем до Слов’янської ОДПІ надано пояснення, в яких він зазначив, що здійснює діяльність згідно КВЕД ДК 009:2010 «Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних та кондитерських виробів, тортів та тістечок тривалого зберігання», має власне виробниче приміщення та обладнання, у нього працює 9 працівників, які здійснюють також і вантажно-розвантажувальні роботи; сировину придбає у ТОВ «Чайка», КМБП «ТРИАЛ», ФОП ОСОБА_2

Документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлений податковим накладним були доставлені до ДФС, про свідчить квитанція від 11.12.2017 року.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.1-201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Головами комісії ДФС України, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН аргументовано це так: податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв.

Судом встановлено, що надання ОСОБА_1 всіх належних документів, які зажадали податківці для розблокування податкових накладних, призвело до зворотного ефекту - комісія ДФС прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідач мотивував рішення тим, що платник надав копії документів, складених з порушенням законодавства і/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, тобто скористалися формулюванням з постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2017 року № 190, в якій записані підстави для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в ній.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в спірному рішенні відповідача не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідачем в рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надав комісії ДФС по кожній операції всі необхідні документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, в реєстрації яких відмовлено, а саме: договір про співробітництво щодо виробництва продукції під торговим знаком «Імперія Солодощів» № 01/17 від 07.12.2016 року; податкову накладну № 465 від 23.11.2017 року; видаткову накладну № 465 від 23.11.2017 року; товарно-транспортну накладну № 465 від 23.11.2017 року; договір на поставки борошна № 2 від 04.01.2017 року; видаткову накладну № РН-1117 від 14.11.2017 року; видаткову накладну № РН-1136 від 22.11.2017 року; видаткову накладну № РН-1147 від 23.11.2017 року; видаткову накладну № РН-1142 від 23.11.2017 року; товарно-транспортну накладну № рп-1147 від 23.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 20.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 23.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 27.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 30.11.2017 року; договір поставки № ВП 58574664 від 04.01.2016 року; видаткову накладну № 11.10.17/1 від 11.10.2017 року; товарно-транспортну накладну № Р11.10.17/1 від 11.10.2017 року; видаткову накладну № 25.10.17/4 від 25.10.2017 року; товарно-транспортну накладну № Р25.10.17/1 від 25.10.2017 року; видаткову накладну № 3.11.17/1 від 03.11.2017 року; товарно-транспортну накладну № Р3.11.17/1 від 03.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 25.10.2017 року; виписки банку про перерахунок коштів 03.11.2017 року; договір поставки № 7 від 03.01.2017 року; видаткову накладну № 1537 від 16.11.2017 року; видаткову накладну № 1539 від 17.11.2017 року; видаткову накладну № 1559 від 21.11.2017 року; видаткову накладну № 1564 від 22.11.2017 року; видаткову накладну № 1572 від 23.11.2017 року; виписки з банку про перерахунок коштів 16.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 20.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 21.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 23.11.2017 року; виписки банку про перерахування коштів 27.11.2017 року; договір купівлі-продажу від 19.03.2003 року № 609; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10283173 від 03.04.2006 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 06.01.2012 року № 05.03.02-04/557, лист ДП «Донецькстандартметрологія»; штатний розпис від 28.12.2016 року; договір позички вантажного автомобілю від 01.01.2017 року; акт прийому-передачі до договору позички вантажного автомобілю від 01.01.2017 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА728977 від 11.06.2016 року.

Отже, вичерпний перелік вимог до реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування встановлено відповідно до ст. ст. 192 та 201 Податкового кодексу України, підстави для неприйняття накладних/розрахунків до реєстрації визначені у пункті 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Як встановлено судом податкова накладна № 465 від 23.11.2017 року відповідала вимогам статті 201 Податкового кодексу України щодо їх змісту.

Оскільки судом встановлено протиправність дій щодо не реєстрації податкової накладної від 23 листопада 2017 року № 465 в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), а тому суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкової накладної від 23 листопада 2017 року № 465 в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.

З огляду на встановлення факту протиправності дій відповідача щодо не реєстрації податкової накладної від 23 листопада 2017 року № 465 в Єдиному реєстрі податкових накладних подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23 листопада 2017 року № 465, подану позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

З огляду на викладене, суд при зобов’язанні відповідача зареєструвати податкову накладну не втручається в дискреційні повноваження відповідача.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 23 листопада 2017 року № 465, подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, датою подання - 23.11.2017 року

Згідно з пп. 1,2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази, щодо підтвердження своєї правової позиції. З боку відповідача вказані докази не спростовані, заперечень та інших доказів не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, Керуючись ст. ст. 9, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце знаходження: 84121, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Вольна, 8/13, ІПН НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (місце знаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 12.01.2018 року про відмову у державній реєстрації податкової накладної та зобов’язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 18.12.2017 року № 437162/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 465 від 23.11.2017 року поданої фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов’язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 465 від 23.11.2017 року, подану фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження: 84121, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Вольна, 8/13, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 295 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тарасенко І.М.