Рішення № 72731153, 20.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Справа № 804/241/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа – голова ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 37321,96 грн. у зв’язку з порушенням вимог Закону України "Про Національну поліцію", -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2018 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь позивача витрати повязані з його утриманням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 37231,96 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 322 о/с від 23.10. 2017 року відповідач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію. В порушення вимог статті 18 Закону України Про міліцію, який діяв на момент зарахування до органів внутрішніх справ, відповідач добровільно не відшкодував витрати, пов’язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ просить в судовому порядку відшкодувати відповідні витрати у загальному розмірі 37321,96 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин враховуючи, що позивачем подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі ДДУВС) від 03.08. 2013 року № 224 ос був зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та йому було присвоєно перше спеціальне звання рядовий міліції.

03.08.2013 року на виконання вимог статті 18 Закону України Про міліцію (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС від 14.05.2007 року №150 між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

24.02.2017 року відповідач успішно закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 83 о/с від 01.03.2017 року відповідач, як випускник ДДУВС, був призначений на посаду слідчого слідчого відділення Жовтоводського відділу поліції.

Проте, на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 322 о/с від 23.10.2017 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» на підставі рапортів від 19.10.2017 року та 20.10.2017 року.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» особи начальницького складу ОВС, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно пункту 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 (далі Порядок № 313), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.

03.08.2013 року на виконання вимог статті 18 Закону України «Про міліцію» між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС в Дніпропетровській області був укладений адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6. договору передбачено, що в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, відповідач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до пункту 3.2 договорів підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України.

Згідно із пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, початком проходження служби в ОВС вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу. Навчаючись у вищому навчальному закладі МВС України, особа проходить публічну службу в міліції.

Враховуючи те, що відповідач звільнився з ОВС за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після завершення навчання, але не відшкодував витрати на навчання в ДДУВС у добровільному порядку, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про міліцію» (який діяв станом на час укладання договору про навчання відповідача, призначення його на посаду), на курсантів, слухачів, адюнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов’язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію», підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідна норма міститься і в Законі України «Про Національну поліцію», який діє на момент розгляду справи судом.

Порядок відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку, визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов’язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до довідок-розрахунків витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_3 в ДДУВС протягом 2013-2017 рр., загальна сума витрат на утримання відповідача за період 2013-2017рр. склала 37321,96 грн.

Порядок розрахунку витрат установлює Міністерство внутрішніх справ України разом з Міністерством фінансів України. Згідно з пунктом 3 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України, та особою.

Відповідно до частини 1 пункту 6 Порядку, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень пов’язанні із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 242-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр.. Гагаріна, 26, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_2 (пров. Річковий, 48, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52205, рнокпп НОМЕР_1), третя особа – голова ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49101) про стягнення заборгованості у розмірі 37321,96 грн. у зв’язку з порушенням вимог Закону України "Про Національну поліцію" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати пов’язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 37321 (тридцять сім тисяч триста двадцять одна) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1