Рішення № 72731150, 28.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Справа № 804/8829/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Скупейко І.М.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпріадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправнимта скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2017 р.до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» (далі – позивач) з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі – відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС від08.11.2017 р. №UA110010/2017/600027/1.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Позивачем відповідно до умов зовнішньоекономічного договору придбано товар – «мембрана кровельна». З метою митного оформлення товару позивачем було подано до митниці МД 40ДЕ №UA110010/2017/009412 від 06.11.2017 р., в якій вартість товару визначено за ціною контракту. Проте, відповідачем безпідставно та необґрунтовано відкориговано митну вартість із застосуванням резервного методу, у зв’язку з чим збільшена ціна. Позивач вважає, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену вартість товару. А відсутність в інвойсі відомостей щодо порядку розрахунку за товар не може ставити під сумнів заявлену митну вартість товару. Сертифікат же про походження товарів не є документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості. З цих же підстав є необґрунтованими посилання митного органу на відсутність відомостей про інвойс у декларації країни відправлення та жодних печаток та штампів митних органів зарубіжної країни на інвойсі. У зв’язку з чим, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості протиправне, суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позовних вимог відмовити, пояснивши свою позицію наступним. При перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕ МІСТО» митної декларації №UA110010/2017/009412 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено деякі невідповідності в документах щодо заявленої ціни товару. Так, за умовами зовнішньоекономічного договору передбачено таку форму оплати: 30% передплата протягом 3-х календарних днів з моменту отримання інвойсу, а залишок 70% - протягом 3-х календарних днів з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження. Тобто, оплата за товар мала здійснюватись 2-ма частинами. Наданий лише один SWIFT.Відсутність документів, що підтверджують здійснення покупцем всіх платежів на користь продавця, унеможливлюють підтвердження числового значення митної вартості імпортованих товарів. У наданих до митного оформлення сертифікаті про походження товарів від 03.11.2017 р. №7088003730 7723571, митній декларації країни відправлення та SWIFTвідсутні відомості про інвойс від 06.09.2017 р. №2. В декларації країни відправлення та у SWIFT інший інвойс. Також, у SWIFT від 27.10.2017 р. наявне посилання на договір від 22.05.2017 р. №114 (без зазначення специфікації) та рахунок від 06.09.2017 р. №2815. Однак, рахунок від 06.09.2017 р. №2815 та банківський документвід 27.10.2017 р. №8 до митного оформлення за ЕМД №UA110010/2017/009412 декларантом відмовлено надати, банківський платіжний документ від 27.10.2017 р. неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. До того ж, прайс-лист не відповідає ст. 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), калькуляцію не надано. Листом від 08.11.2017 р. декларант повідомив про неможливість надання додаткових документів. Враховуючи якісні характеристики товару, країну виробництва, комерційні умови поставки, сферу застосування товару, сировину виготовлення, вагові обсяги, розміри товару, контракт з виробником, заявлену митну вартість товарів скориговано до рівні 143,383648руб.РФ/кг. за ЕМД від 18.09.2017 р. №UA100020/2017/308747, за якою здійснено митне оформлення товару №3 «нетканий матеріал із поліпропіленового волокна білого кольору, без покриття, не просочені у рулонах, поверхнева щільність 80-110г/м2.» (країна виробництва Росія, умови поставки FCA, м. Нижній Новгород, Росія). Тому застосовано другорядний метод визначення митної вартості (резервний метод) та цілком обґрунтовано прийнято рішення 08.11.2017 р. №UA110010/2017/600027/1.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки відзив не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правих підстав позову. Позивач вважає, що в разі виникнення сумніву щодо заявленої митної вартості, митний орган має витребувати такі документи, про що також зауважував Верховний Суд України у постанові від 31.03.2015 р. Декларант при цьому звільнений від обов’язку доводи правильність заявлений митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів. Крім того, прайс-листи, декларації країни відправлення та експертний висновок про контрактну вартість товару не відноситься до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, визначений ч.2 ст. 53 МК України.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що доводи і зауваження позивача стосовно картки відмови не відноситься до предмету доказування у даній справі, адже позивачем оскаржується рішення про коригування митної вартості, тому зміст відзиву стосується безпосередньо цього рішення. Посадовою особою митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів правомірно застосовано таку форму митного контролю, як перевірка документів та відомостей, поданих декларантом, адже за результатами можливе встановлення визначених частиною 3 ст. 53 МК України підстав для витребування додаткових документів. Основне зауваження митного органу стосується обов’язкового банківського платіжного документа. Декларантом не надано банківський документ від 27.10.2017 р. Доводи позивача,що сплата за товар була здійснена одним платежем 27.10.2017 р., не підтверджена належними доказами у розумінні ст.72-76 КАС України. Щодо доводів позивача про направлення запитів до митних органів РФ для перевірки автентичності митних документів, відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом 4-х годин з моменту подання митної декларації. Випадки перевищення цього строку встановлені ч.2 ст. 255 МК України, серед яких така підстава як направлення запиту до митних органів іноземних держав відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» зареєстроване 28.02.2006 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 34230879.

06 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» звернулось до Митного поста Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару:

1.«мембрана кровельна, гідро-пароізоляційна на основі з поліпропілену, будівельна, супердифузійна, тришарова, комбінована з нетканого поліпропіленового полотна, без покриття, без просочення, края без обробки, в рулонах, виготовлена методом формування і екструзії, складається з трьох шарів: 2 поліпропіленових нетканих полотен і внутрішній із поліетилену. Поверхнева щільність 90г/м2».

Згідно з митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA110010/2017/009412 товар імпортованийна адресу Товариства з обмеженою відповідністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» на підставі специфікації від 27.09.2017 р. №2 до зовнішньоекономічного договору поставки №114 від 22.05.2017 року, укладеного між ООО «Торговий Дом «Ван-Маркет» (Россия), далі - Постачальник, та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» (Україна), далі - Покупець.

Згідно з п.1.1. Договору поставки №114 від 22.05.2017 року, Постачальник зобов’язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти та сплатити Постачальнику товар, полотно неткане термоскріплене з поліпропілену, виготовлене за технологією «Спанбонд», в порядку, строки і на умовах, встановлених Договором, Специфікаціями та/чи Додатковими договорами до цього Договору (а.с.13).

Згідно з п.2.1, п.3.3 Договору колір, поверхнева щільність, кількість і ціна вказані в Додатках і Специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього Договору.

У вартість товару включені вартість тари, упаковка, маркування, погрузка, сплата митних платежів на території Росії, а також вартість сертифікату походження.

Згідно пунктами 4.1.- 4.3. Договору товар сплачується по цінам, вказаним в Додатках до цього Договору, які його є невід’ємною частиною. Всі платежі Покупця по цьому Договору продажу здійснюються на рахунок Постачальника, вказаний у п. 12 цього Договору на підставі виставленого рахунку.

Форма оплати: 30% передплати упродовж 3 календарних дні з моменту отримання інвойсу, залишок 70 % - упродовж 3 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про готовність Товару до відвантаження. Банківські витрати по переводу грошових коштів за рахунок Покупця в країні покупця, а в країні Постачальника – за рахунок постачальника.

Згідно з п.5.1 Договору умови постачання на підставі Інкотермс 2010:FCA, Московська область, місто Подольськ, с. Сельхозтехніка, Домодедівське шосе, б.1. Вантажоотримувач за замовчуванням: ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО», місто Дніпро, Україна.

Згідно з п. 6.1., п. 7.3. Договору виготовлення та відвантаження товару здійснюється упродовж 20 робочих днів з дня отримання Постачальником авансу, вказаного в п. 4.2. цього Договору.

За прострочку оплати товару більш ніж на шість днів Покупець за письмовою вимогою Постачальника, зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості несплаченого в строк Товару.

23 жовтня 2017 року між ООО «Дом «Ван-Маркет» (Россия), далі - Постачальник, та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» (Україна), далі – Покупець, укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №114, згідно з якою внесені зміни до п.3.2 Договору та викладено у наступній редакції: «ОбщаясуммаДоговорасоставляет 2 500 000 рублей».

27 вересня 2017 р. між ООО «Торговий Дом «Ван-Маркет» (Россия), та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» (Україна), далі – Покупець, підписано Специфікацію №2 від 27.09.2017 р. до Договору поставки №114 від 22.05.2017 р., згідно з якою поставляється мембрана кровельна «Спанбонд», кількість 164, ціна 7298,02руб. за одиницю, загальна сума поставки 1 196 874,60руб. (а.с.15).

Митна вартість товару визначена декларантом за ціною договору (метод №1), в загальній сумі 119,687460руб. РФ/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості, позивачем з митною декларацією типу ІМ 40 №UA110010/2017/009412 від 06.11.2017 р. було подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір поставки від 22.05.2017 р. №114;

- специфікація від 27.09.2017 р. №2;

- інвойс від 06.09.2017 р. №2;

- банківський платіжнийдокумент SWIFT від 27.10.2017 р.;

- лист ООО «Торговий дом «Ван-Маркет» від 25.10.2017 р. №48;

- пакувальний лист від 03.11.2017 р.№5576;

- договори про перевезення від 31.10.2017 р. №15838, 1539;

- СMRвід 03.11.2017 р.№136459;

- рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 06.11.2017 р. №794;

- прайс-лист від 06.09.2017 р.;

- сертифікат якості від 15.09.2017 р. №4315;

- сертифікат походження від 03.11.2017 р. №7088003730 7723571;

- митна декларація країни відправлення від 03.11.2017 р. №10013182/031117/0003545.

за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД від 06.11.2017 № UA110010/2017/009412 згенеровано форми митного контролю: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. По наступних товарах можливе заниження митноївартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

У відповідності до ст. 337 Кодексу при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступні розбіжності:

-до митного оформлення наданий інвойс від 06.09.2017 № 2, якій не містить відомостей щодо порядку розрахунку за товар. За умовами п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2017 № 114 передбачено форму оплати: 30% передплата протягом 3-х календарних діб з моменту отримання інвойсу, останні 70% протягом 3-х календарних діб з моменту отримання повідомлення ПОСТАВЩИКА о готовності ТОВАРУ к відвантаженню. До митного оформлення наданий банківській SWIFT б/н від 27.10.2017, який підтверджує оплату у розмірі 1196874,60 руб. РФ;

-в сертифікаті про походження товарів від 03.11.2017 № НОМЕР_1 7723571 відсутнє посилання на інвойс від 06.09.2017 № 2;

-у наданій МД країни відправлення від 03.11.2017 №10013182/031117/0003545 відсутні відомості про інвойс від 06.09.2017 № 2. Також у ній наявні відомості про платіжний документ від 27.10.2017 № 8, який не надано до митного оформлення;

- У порушення п.2 Положення Про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002) Наданий декларантом до митного оформлення інвойс від 06.09.2017 № 2 не містять жодних печаток та штампів митних органів Російської Федерації;

-наданий до митного оформлення прас-лист від 06.09.2017 має відомості лише про товари, які заявлено у ЕМД від 06.11.2017 № UA110010/2017/009412.

За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та у відповідності п. 2-3 ст. 53 МКУ декларанта зобов’язано протягом 10-ти календарних днів додатково надати:

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- банківський платіжний документ від 27.10.2017 р. №8;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

08 листопада 2017 року листом за вих.08/11-1 ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» повідомило митний орган про неможливість надання додаткових документів (а.с.27).

08 листопада 2017 р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110010/2017/600027/1 від 08.11.2017 р., згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням 2-г – резервного методу визначення митної вартості товару, та визначена на рівні 143,383648 руб.РФ/кг.

У зв’язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» відмовлено у митному оформленні та видано картку відмови від 08.11.2017 р. №UA110010/2017/00082.

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов’язання за МДвід 08.11.2017 р. №UA110010/2017/009524.

Листом від 08.11.2017 р. за вих.08/11-2 (вх.№5009/10/3-15 від 20.11.2017 р. ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» надало до Дніпропетровської митниці ДФС виписку з бухгалтерської документації – акт звіряння, акт експертизи торгово-промислової палати РФ, банківський платіжний документ від 27.10.2017 р. №8, розрахунок ціни (калькуляція) від постачальника. Декларант також просив скасувати рішення про коригування митної вартості.

За результатами опрацювання наданих товариством документів Дніпропетровська митниця ДФС листом від 24.11.2017 р. №2133/10/04-50-19-01 повідомила про відсутність підстав для визначення заявленої митної вартості та скасування рішення №UA110010/2017/600027/1 від 08.11.2017 р.

Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статтей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно до ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єктвладнихповноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Дніпропетровською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2017 р. №UA110010/2017/00082, якою відмовлено в митному оформленні товарів за МД №UA1100/2017/009412 від 06.11.2017 р. на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2017 р. №UA110010/2017/600027/1.

В ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за МД №№UA1100/2017/009412 від 06.11.2017 р. в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, стали«..невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, та ненадання декларантом жодного документу згідно з сформованого переліку, що спростовують зазначені розбіжності…» (а.с.25-26).

Судом досліджені надані позивачем в якості доказу підтвердження визначення митної вартості товару за МД №UA1100/2017/009412 від 06.11.2017 р. Договір поставки №114 від 22.05.2017, Специфікація №2 від 27.09.2017 до Договору (а.с.15), інвойс №2 від 06.09.2017 р. (а.с.16), SWIFT б/н від 27.10.2017 (а.с.18), декларація країни відправлення від 03.11.2017 р. №10013182/031117/0003545, сертифікат походження від 03.11.2017 р. №7088003730 7723571.

Згідно пунктами 4.1.- 4.3. Договору поставки №114 від 22.05.2017 товар сплачується по цінам, вказаним в Додатках до цього Договору, які його є невід’ємною частиною. Всі платежі Покупця по цьому Договору продажу здійснюються на рахунок Постачальника, вказаний у п. 12 цього Договору на підставі виставленого рахунку.

Форма оплати: 30% передплати упродовж 3 календарних дні з моменту отримання інвойсу, залишок 70 % - упродовж 3 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про готовність Товару до відвантаження. Банківські витрати по переводу грошових коштів за рахунок Покупця в країні покупця, а в країні Постачальника – за рахунок постачальника.

Згідно з п. 6.1., п. 7.3. Договору виготовлення та відвантаження товару здійснюється упродовж 20 робочих днів з дня отримання Постачальником авансу, вказаного в п. 4.2. цього Договору.

При цьому, за прострочку оплати товару більш ніж на шість днів Покупець за письмовою вимогою Постачальника, зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості несплаченого в строк Товару.

Отже, за умовами Договору оплати за товар мала здійснюватись двома частинами: 30% передплати упродовж 3 календарних дні з моменту отримання інвойсу, залишок 70 % - упродовж 3 календарних днів з моменту отримання повідомлення від Постачальника про готовність Товару до відвантаження. При цьому, в п. 7.3 Договору чітко прописана відповідальність Покупця в разі порушення строків оплати за товар.

Позивач отримав від постачальника інвойс №2 від 06.09.2017 р.

Проте, доказів вчинення оплати упродовж 3 календарних дні з моменту отримання інвойсу ані в розмірі 30% вартості товару, ані у 100% розмірі вартості товару позивачем не надано.

Згідно з платіжним банківським платежем SWIFT б/н від 27.10.2017 (а.с.18) проплата за всю партію товару здійснена позивачем у 100% розмірі, проте лише 27.10.2017 р., що не узгоджується з п. 4.3., п. 6.1., п. 7.3. Договору та засвідчує про можливість існування інших платіжних документів.

Посилання позивача на той факт, що повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження від 25.10.2017 р. №48 та інвойс від 06.09.2017 р. №2 були отримані ним 26.10.2017 р. електронною поштою, у зв’язку з чим проплата була здійснена одним платежем 27.10.2017 р., не враховуються судом, оскільки не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.4, ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Відсутність документів, що підтверджують здійснення покупцем всіх платежів на користь продавця, унеможливлюють підтвердження числового значення митної вартості імпортованих товарів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сумніви митного органу щодо достовірності заявленої вартості товару, поставленого на підставі Специфікації №2 до Договору №114 від 22.05.2017, обґрунтовані.

До того ж, платіжний документ SWIFT б/н від 27.10.2017 р. неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару, тобто здійсненої на підставі Специфікації №2 та виставленого інвойсу від 06.09.2017 р. №2, з урахуванням тієї обставини, що Договір поставки №114 від 22.05.2017 р. довготривалий, а Специфікація до Договору є його невід’ємною частиною.

Посилання ж позивача на той факт, що проплата за поставлений товар була здійснена товариством в повному обсязі та за відсутності зауважень з боку Постачальника, не можуть бути враховані судом, оскільки в даному випадку спірним є питання правомірності коригування заявленої митної вартості оцінюваного товару за наявності або відсутності підстав для такого коригування.

Сумнівним є також і той факт, що у сертифікаті про походження товарів від03.11.2017 № НОМЕР_1 7723571, митній декларації країни відправлення від 03.11.2017 №10013182/031117/0003545 та SWIFTвід 27.10.2017 відсутні відомості про інвойс від 06.09.2017 № 2; у графі 44 експортної декларації містяться відомості про рахунок від 06.09.2017 № 2815 та банківський (платіжний) документ від 27.10.2017 №8, які не були надані до митного оформлення, однак відомості про рахунок від 06.09.2017 № 2815 містить у SWIFTвід 27.10.2017 р.

Окрім того, на первинних документах країни відправлення відсутні печатки контролюючих служб(прикордонних служб, станцій та митниць), хоча виставлені рамках зовнішньоекономічного контракту.

А прайс-лист від 19.07.2017 містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 06.09.2017 р. №2, та виписаний на ім’я ТОВ «ВБК «НОВЕ МІСТО», тобто має суб’єктивну спроможність, що суперечить суті прайс-листів як комерційної пропозиції продавця щодо необмеженого кола потенційних покупців в умовах вільної конкуренції.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, документи, надані позивачем до митної декларації №UA110010/2017/009412 від 06.11.2017 р. дійсно містять суттєві розбіжності щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів (лист від 08.11.2017 р. №08/11-1, а.с.27) на вимогу митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтуваннянеможливості визначення митної вартості за ціною контракту (методом 1) та необхідності визначення митної вартості товару саме за методом №2ґ (резервним), тобто дотримане правило послідовності застосування методів, визначене Митним кодексом України.

Таким чином, рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.11.2017 р. №UA110010/2017/600027/1 відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «НОВЕ МІСТО» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено у повному обсязі 12.03.2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 12.03.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_5