Ухвала суду № 72728856, 01.03.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/567/18

Провадження 2-753/18

ухвала

01 березня 2018 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши позовну заяву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Верем’яцької сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з даною позовною заявою.

При вирішенні питання про відкриття провадження в даній цивільній справі, з’ясована невідповідність форми і змісту позову певним вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ст. 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Однак як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній не зазначено яким чином права позивача порушують відповідачі, а саме на якій підставі позивач вимагає визнати за ним право власності на земельну частку пай, якщо в нього був втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай). Також позивачем не вказується в позові коли і ким вона працювала в КСП ім. Т.Г. Шевченка, та коли дане КСП склало список членів, що мали право на отримання паю в тому числі із зазначенням прізвища позивача, та коли КСП отримало Державний акт на право колективної власності на землю, також позивач не зазначає яким чином він визначив площу спірної земельної ділянки в умовних кадастрових одиницях 3,21 га., на яку просить визнати право власності, оскільки з наданих позивачем документів не додано жодного доказу з якого б вбачалась площа спірної земельної ділянки.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.04. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Також позивачем при подачі позовної заяви, не надано належних письмових доказів того, чи була вона членом КСП імені ОСОБА_2, в який період вона працювала в КСП і на якій посаді, відсутній список пайовиків з зазначенням прізвища позивача про розпаювання, з якого б вбачалося під яким номером позивачу виділено земельну ділянку частку (пай), та відсутній державний акт на право колективної власності на землю, а наданий позивачем аркуш з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай взагалі є непрочитуваним.

Також, відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч.ч.4,5,6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Всупереч даним вимогам, в матеріалах позовної заяви наявні копії письмових доказів надані без належного їх засвідчення.

За таких обставин, коли позивач подаючи позовну заяву не дотримався вимог передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, його позов повинен бути залишений без руху, на підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України, а позивачу наданий строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Верем’яцької сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку, залишити без руху, та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку скарга вважатиметься неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: