Ухвала суду № 72728642, 12.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18191/17

н/п 1-кп/640/300/18

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

"12" березня 2018 р.

Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

судді: Губська Я.В., Нев'ядомський Д.В.

за участю:

секретаря Бломберус С.А.,

прокурора Калюжка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Мелконян Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2016 року за №12016220490006328 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого, не працюючого, без постійного місця проживання, без зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов з Харківської місцевої прокуратури №2 обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у скоєнні вказаного злочину.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений буде переховуватися від суду та вчиняти інші злочини, також не допитані свідки, тому обвинувачений може чинити на них незаконний вплив; враховуючи особу обвинуваченого, який неодружений, осіб на утриманні не має. На теперішній час стаціонарна судово-психіатрична експертиза відносно обвинуваченого не проведена.

Обвинувачений не заперечував проти продовження запобіжного заходу.

Захисник підтримав думку обвинуваченого.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду та вчиняти інші злочини, по справі не допитані свідки тому обвинувачений може незаконно здійснювати на них вплив.

Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні вказаного злочину (від 7 до 15 років позбавлення волі); у ОСОБА_1 відсутні постійне офіційне місце роботи та офіційні джерела отримання прибутку, він не одружений, постійного та визначеного місця проживання він не має, що свідчить про відсутність тісних соціальних зв'язків; беручи до уваги, що на теперішній час стаціонарна судово-психіатрична експертиза, яка призначена обвинуваченому та яка здійснюється в м. Дніпро, ще не проведена, тому суд проходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів на теперішній час неможливе, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися, тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, без права внесення суми застави, що відповідає положенням п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства.

Суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд проходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 10 травня 2018 року включно, без права внесення застави.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова

Судді: Я.В.Губська

Д.В. Нев’ядомський