Рішення № 72728614, 14.03.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/49/18

2/612/69/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК”, представник - ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” (надалі – ОСОБА_1), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

14.03.2011 між Банком та ОСОБА_3 укладено договір №б/н (надалі – ОСОБА_4), за яким вона отримала кредит у розмірі 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання ОСОБА_1 виконав повністю. Відповідач же, порушила умови Договору і, станом на 30.11.2017, має заборгованість перед Банком на загальну суму 39107,73 гривень, яку і просять стягнути на їх користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами – 1762,00 грн.

В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з’явилися, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. При цьому позивач на задоволенні позову наполягає, а відповідач позов визнала частково. На підставі ст. 549 ЦК України відповідач заперечує проти стягнення неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з’ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є публічним акціонерним товариством, юридичною особою та має банківську ліцензію на надання банківських послуг (а.с.34-37).

ОСОБА_3 є громадянкою України, про що свідчить фотокопія її паспорту(а.с.32).

14.03. 2011 між Банком та ОСОБА_3 укладено договір №б/н, за яким вона отримала кредит у розмірі 800,00 гривень на умовах, як викладено вище. За твердженням позивача ОСОБА_4 складається із заяви позичальника, додаткової інформації, довідки про умови використання кредитних карт «Універсальна 55 днів пільгового періоду», Умов та правил надання банківських послуг (надалі – Умови…) (а.с.6-31).

Свої зобов’язання щодо надання кредиту ОСОБА_1 виконав.

Банк зазначає, що в порушення умов Договору відповідач, станом на 30.11.2017 має загальну заборгованість перед Банком у розмірі 39107,73 гривень, яка складається із наступного:

- заборгованість за кредитом – 652,30 грн.,

- заборгованість по процентам за користування кредитом – 34851,25 грн.,

- заборгованість за пенею та комісією – 1265,72 грн.,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.,

- штраф (процентна складова) – 1838,46 грн.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджує наданим розрахунком (а.с.4-5).

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Умов …:

- п.2.1.1.5.5. позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;

- п.2.1.1.5.6 - у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу Банку боржник повинен виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

- п. 2.1.1.7.6 – при порушені позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже вимоги Банку щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотків за користування кредитом, суд вважає доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на їх користь пені та штрафів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Суд виходить з того, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

ОСОБА_5 про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що відповідач із розмірами та порядком нарахування пені та штрафів ознайомлена(а.с.7).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, із ст. 549 ЦК України вбачається і те, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки – 500 грн. як штраф (фіксована частина) не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов'язання.

Крім того, як передбачено ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Вбачається, що вищезазначені Умови… на які, як на підставу своїх вимог, посилається позивач, не містять підпису відповідача, а в заяві позичальника від 10.10. 2005 року відсутня домовленість щодо сплати штрафів за невиконання договору.

Судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що ці Умови…, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, чи брав на себе зобов'язання зі сплати неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 14 лютого 2018 (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18).

Таким чином судом встановлено що такі умови договору не відповідають вимогам закону, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі ч.1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору – 1762,00 грн.

На підставі ч.1 ст. 5, ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 207, ч.3 ст. 211, ч.ч.5,8 ст. 279, ст.ст. 526, 626,627,628, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ММ 541058, виданий Близнюківським РВ УМВС України в Харківській області 30 березня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешкаючої за адресою: вул. Центральна, буд.48 с. Криштопівка Близнюківського району Харківської області, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1“ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №29092829003111, заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.03.2011, станом на 30.11. 2017, у розмірі 35503 грн. 55 коп., яка складається із наступного: заборгованість за кредитом – 652,30 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 34851,25 грн., а крім того судові витрати - судовий збір у розмірі – 1762 грн. 00 коп., що разом складає 37265 (тридцять сім тисяч двісті шістьдесят п’ять) грн. 27 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Близнюківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Мороз