Рішення № 72726688, 13.03.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/1468/17

2/687/39/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 березня 2018 року смт. Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

за участю секретаря Матушкіної М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці Хмельницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач, банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 11.01.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якої позичальник отримала кредит в розмірі 4819 грн. 02 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 22.10.2017 року в неї перед банком утворилася заборгованість у розмірі 12270 грн. 48 коп., з них: 3936 грн. 95 коп. заборгованість за кредитом, 2339 грн. 57 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 5368 грн. 92 коп. заборгованість за пенею, а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди в сумі 625 грн. 04 коп., яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутність, у разі неявки відповідача, дав свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач повторно не з'явилася в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

У відповідності до ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим розглянути справу в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

11.01.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості, за умовами якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 4819 грн. 02 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов’язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 припинила виконувати щомісячні зобов’язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв’язку із чим, станом на 22.10.2017 року в неї виникла заборгованість, яка за розрахунками ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 12270 грн. 48 коп., з них: 3936 грн. 95 коп. заборгованість за кредитом, 2339 грн. 57 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 5368 грн. 92 коп. заборгованість за пенею, а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості в сумі 625 грн. 04 коп. штраф (відсоткова складова).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, що порушення зобов’язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3936 грн. 95 коп. та процентам за користування кредитом в сумі 2339 грн. 57 коп., ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, сторонами передбачена сплата штрафу в розмірі 625 грн. 04 коп. за порушення строків погашення заборгованості

У той самий час, згідно пунктом 2.8 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості передбачено, що за порушення обов’язків по погашенню кредиту, позичальник сплачує пеню, розмір якої зазначений в Умовах і правилах.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф, а в стягненні пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 6901 грн. 56 коп., з них: 3936 грн. 95 коп. - заборгованість за кредитом, 2339 грн. 57 коп. заборгованість за процентами, а також штраф в сумі 625 грн. 04 коп. В решті позову слід відмовити.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 12270 грн. 48 коп. та задоволено на суму 6901 грн. 56 коп., тобто на 56,25 % (6901,56х100:12270,48). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 900 грн. 00 коп. (1600х56,25:100).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 551, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 6901 грн. 56 коп. заборгованості та судові витрати по справі в сумі 900 грн. 00 коп..

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: