
Справа № 761/3089/18
Провадження № 2/761/4133/2018
У Х В А Л А
Іменем України
14 березня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
31.01.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 01.02.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.
У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої позовної заяви, не відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрати, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання даного позову до суду в загальному розмірі 1 409 грн. 60 коп.
Копію ухвали від 01.02.2018 року позивачка отримала 27.02.2018 року, про що свідчить власноруч написана нею розписка, наявна в матеріалах справи.
Однак, враховуючи строки доставки кореспонденції в межах м.Києва, позивачка у встановлений строк не усунула вищенаведених в ухвалі недоліків.
При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 23.01.2018 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що позивачка за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 01.02.2018 року.
В свою чергу, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід повернути позивачці, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя:
Судове рішення № 72726023, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 14.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/3089/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: