Рішення № 72725696, 02.03.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1998/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Іркліївська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) звернулися до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач-1), ОСОБА_4 (далі - відповідач-2), третя особа - Іркліївська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 11 грудня 2012 року помер ОСОБА_5. Заповітом від 23 травня 2012 року ОСОБА_3 заповів все своє майно позивачу-1, позивачу-2, відповідачу-2. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на його майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Позивачі у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подали у зв’язку з скрутним матеріальним становищем, складними сімейними обставинами та в зв'язку з пропущенням вказаного строку. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивачі просили визначити їм додатковий строк терміном 2 місяці, після набрання рішенням суду законної сили.

У судове засідання сторони не з’явилися. Від представника позивачів надійшло клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, просив задоволити, а справу розглянути без його участі (а.с. 54). Відповідач-1 та відповідач-2 також подали клопотання, в яких позов визнали просили розглянути справу за їх відсутності (а.с. 55, 56). Третя особа надіслала лист, в якому погодилася з позовом та просила розглянути справу за відсутності її представника (а.с. 50).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

11 грудня 2012 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 14 грудня 2012 року серії І-СР № 205407 (а.с. 4).

Позива-1, позивач-2, відповідач-2 є дітьми ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 14 листопада 1970 року серії І-ЯК № 659343, від 7 березня 1968 року серії І-ЯК № 658017, виданого повторно від 1 серпня 1984 року серії ІІ-СР № 412252 відповідно

(а.с. 8, 9, 13).

Позивач-1 після укладення шлюбу з ОСОБА_6 набула прізвище чоловіка "Сидорчук", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 11 травня 1991 року серії ІІ-СР № 269379 (а.с. 8).

Згідно з довідкою виданою Придніпровською службою утримання будинків Черкаської міської ради від 14 червня 2017 року № 3143, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 з 21 січня 1971 року і до дня смерті. Разом з ним на день смерті були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3 (відповідач-1), син - ОСОБА_4 (відповідач-2) (а.с. 14).

При житті ОСОБА_3, а саме 23 травня 2012 року склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_7

23 травня 2012 року та зареєстрований у реєстрі за № 1-1855, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати йому за законом, заповів позивачу-1, позивачу-2, відповідачу-2 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5644 га, яка розташована в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, та належала ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується копією державного акта від 20 липня 2012 року серії ЯК № 357111 (а.с. 16).

Позивачі своєчасно у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подали, що пояснили скрутним матеріальним становищем, складними сімейними обставинами.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, тобто 11 грудня 2012 року.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого

статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, відповідач-1 та відповідач-2 є такими, що прийняли спадщину ОСОБА_3, оскільки на момент її прийняття проживали разом із спадкодавцем.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 11 червня 2013 року.

Позивачі до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися, що підтверджуються листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 7 листопада

2017 року (вих. № 1498/01-16) (а.с. 27), відповідно до змісту якого після смерті ОСОБА_3 заяви до нотаріальної контори не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року

№ 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Абзацем 4 п. 24 постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.

Враховуючи лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", суд вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, як на поважні, а саме скрутне матеріальне становище, складні сімейні обставини, заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що позивачі є спадкоємцями за заповітом, відповідачі та третя особа проти позову не заперечують, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачам додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_5, який помер 11 грудня 2012 року, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_5, який помер 11 грудня 2012 року, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В.Чубай