Ухвала суду № 72722144, 14.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/770/17 14.03.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 11-кп/784/174/18 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч.1 ст.185 КК України Франчук О.Д.

Доповідач апеляційного суду:

Маркова Т.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого - Маркової Т.О.

суддів - Гулого В.П., Фаріонової О.М.

за участю секретаря - Клімової Л.В.

розглянувши за матеріалами кримінального провадження №12017150120000540 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 жовтня 2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Побузьке, Голованівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, працюючого: ДПТ "Южавтодор" - слюсарем, зареєстрованого та фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 19 липня 2006 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі, від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 2 роки;

- 21 листопада 2006 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, 71 КК України на 5 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. 9 квітня 2010 року звільнений умовно-достроково з Казанківської ВК (№93) Миколаївської області, невідбутий строк 1 рік 8 місяців 18 днів;

- 23 жовтня 2013 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 309 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 13 липня 2017 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

учасники судового провадження

прокурор: Зайков О.В.

обвинувачений: ОСОБА_3

В с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначено йому покарання - 80 годин громадських робіт.

За сукупністю злочинів, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вище призначене ОСОБА_3 покарання у вигляді 80 годин громадських робіт та покарання призначене за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року у вигляді 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75, 76 КК України, виконувати самостійно.

Вирішено питання стосовно речових доказів.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду стосовно ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді 240 годин громадських робіт. На підставі ч. 4 ст. 70 КК У країни за сукупністю злочинів покарання, призначене за оскаржуваним вироком, та покарання, призначене за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13.07.2017, виконувати самостійно.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає зазначений вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_3 покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд, хоча і послався, але не повною мірою врахував, що ОСОБА_3, який має чотири непогашених судимості, зокрема за вчинення злочинів, пов' язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, знову вчинив умисний злочин середньої тяжкості. Попри застосовування раніше до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням належних висновків той не зробив, на шлях виправлення не став, будучи працездатною особою молодого віку, обрав для себе вчинення корисливих злочинів як засіб збагачення й задоволення власних потреб.

Зазначає, що щире каяття обвинуваченого, як обставина, що визнана судом пом'якшуючою покарання, не підтверджена матеріалами провадження й не вмотивована у вироку.

Судом у вироку не наведено жодних відомостей про вчинення ОСОБА_3 активних дій, надання ним будь-якої допомоги у встановленні невідомих слідству обставин справи, самостійному й добровільному відшкодуванні як матеріальної так і моральної шкоди потерпілим.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2017 року близько 13.00 год. ОСОБА_3 зі сходинкового майданчика розташованого між другим та третім поверхами в під'їзді будинку АДРЕСА_2 таємно вкрав дитячий візок "Twister" вартістю 1287 грн. В подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Зазначеними діями спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вищезазначену суму

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши дані про особу обвинуваченого, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна та кваліфікація дій за ч. 1 ст.185 КК України, сумнівів не викликають, ніким не оспорюється і цей висновок апеляційним судом не перевіряється.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, районний суд призначаючи ОСОБА_3 вид та розмір покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч.3 ст.12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, на теперішній час на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, прийняв до відома досудову доповідь інспектора Первомайського міськрайонного відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Суд врахував сукупність обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання - повне визнання винуватості, щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання та прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання передбачене санкцією ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 80 год. громадських робіт.

За наведених обставин, призначене обвинуваченому покарання за ч.1 ст.185 КК України відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, з чим погоджується і апеляційний суд.

Враховуючи викладене, достатніх підстав для призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання апеляційний суд не вбачає.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, на шлях виправлення не став не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при призначенні покарання були враховані судом першої інстанції.

Доводи прокурора про невідшкодування шкоди потерпілому є безпідставними, оскільки викрадене майно, а саме, дитячий візок, був повернутий потерпілому.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування вироку суду, у зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 424, 532 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області Білоуса О.В. залишити без задоволення.

Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: