Постанова № 72721862, 14.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/4577/16-ц 14.03.2018

Провадження №22-ц/784/305/18

Справа 488/4577/16-ц Головуючий першої інстанції: Селіщева Л.І.

Провадження № 22-ц/784/305/18 Суддя-доповідач апеляційного суду: Колосовський С.Ю.

Категорія: 27

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючий - Колосовський С.Ю.,

судді: Ямкова О.О., Царюк Л.М.

секретар судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі: представника позивача Банник Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Істок»

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2017 року

за позовом Кредитної спілки «Істок» ( далі - КС «Істок») до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2016 року КС «Істок» звернулася до суду з позовом, який в подальшому було уточнено (а.с.40) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 19 серпня 2010 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № КД-3468 (далі - Договір), за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 672 550 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом на строк до 17 серпня 2012 року.

На забезпечення виконання умов цього договору 31 серпня 2010 року між КС «Істок» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, предметом якого є магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, що належав іпотекодавцям на праві спільної часткової власності в рівних частках.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору виникла заборгованість за відсотками за кредитом, яка станом на 01 квітня 2016 року становила 323 293,40 грн.

11 вересня 2015 року позивач надіслав ОСОБА_3 лист про існування заборгованості та запропонував укласти договір про задоволення вимог кредитора за рахунок предмету іпотеки. Але відповіді від позичальника так і не надійшло.

25 лютого 2016 року КС «Істок» на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» продала належну ОСОБА_4 ? частку предмета іпотеки.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за відсотками за період з 01серпня 2013 року по 01 квітня 2016 року склала 323 293,41 грн., позивач просив в рахунок погашення названої заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, власником ? частки якого є ОСОБА_3, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку» та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом надання КС «Істок» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі покупцю, за ціною погодженою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, з отриманням витягу/довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наданням КС «Істок» усіх повноважень необхідних для здійснення такої реалізації.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2017 року у задоволені позову КС «Істок» відмовлено.

В апеляційній скарзі КС «Істок» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2010 року між КС «Істок» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КД-3468, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 672 550 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом на строк до 17 серпня 2012 року.

На забезпечення виконання умов цього договору 31 серпня 2010 року між КС «Істок» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, предметом якого є магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, що належав іпотекодавцям на праві спільної часткової власності в рівних частках.

За наданим КС «Істок» розрахунком, заборгованість ОСОБА_3 за відсотками за користування кредитом за період з 01серпня 2013 року по 01 квітня 2016 року склала 323 293,41 грн.

25 лютого 2016 року між КС «Істок» та ТОВ «БІНОМ СТ» був укладений договір купівлі - продажу ? частини магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, яка була предметом іпотеки та належала ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив також із того, що вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки неможливо без залучення іншого співвласника.

З таким висновком погоджується й колегія суддів.

Підставою для цього слугують як уточнений позов в резолютивній частині якого зазначена вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто без визначення частки, так і апеляційна скарга в тексті якого відсутні будь-які аргументи з цього приводу.

Враховуючи те, що ТОВ «БІНОМ СТ» до участі у справі не залучалось у якості відповідача хоча є співвласником спірного майна, то висновок суду слід вважати правомірним.

Участь співвласника у вирішенні даного спору є обов'язковою навіть і при трактуванні позовних вимог у первісній редакції, тому що за правилами ст.366 ЦК звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності можливе лише після виділення її у натурі.

Однак виходячи з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наявних у справі правовстановлюючих документів магазин продовольчих товарів по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності названих осіб, що також унеможливлює задоволення позову у обраний КС «Істок» спосіб навіть і за умови визнання позову ОСОБА_3 (ст.206 ЦПК). Хоча остання обставина потребує додаткової перевірки виходячи з того, що відповідач участі у судових засіданнях не приймав.

В той же час, інші підстави зазначені судом є недостатніми для відхилення позову, так як в матеріалах справи є довідка про заборгованість за кредитним договором відповідно до уточнених вимог і письмова вимога до боржника про необхідність сплати заборгованості з роз'ясненням наслідків її невиконання.

Проте цей недолік судового рішення не впливає на його законність в цілому з огляду на вищенаведені аргументи.

Оскільки суд ухвалив правильне по суті рішення, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Істок» залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2018р.

Головуючий: Судді: