Вирок № 72720251, 14.03.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/154/18

Провадження №1-кп/622/22/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Кочнєва О.В.,

за участю секретарів – Попової В.М., Вишневської О.П.,

прокурорів – Кришталь С.В., Моргай А.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області об’єднане кримінальне провадження №12017220310000575, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого в силу ст. 89 КК України, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 та ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2017 року (точний час та дата не встановлені) ОСОБА_1 знаходився в с. Феськи Золочівського району Харківської області і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у інше приміщення (сарай), з метою реалізації якого він прийшов до будинку №1, розташованого за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Феськи, вул. Тваринників, буд.1, де, відчинивши рукою запираючий пристрій у вигляді «щеколди», та пройшов через дверцяти огорожі на територію господарчого двору, що належить ОСОБА_2 Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_1 підійшов до приміщення господарської будівлі та відчинив рукою запираючий пристрій у вигляді гачка та проник всередину, де продовжуючи реалізовувати свій умисел, викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме перфоратор «Темп» ПЄ 1050 вартістю 999,00 грн., сварочний апарат «Темп» MIG-190 UR вартістю 3373,00 грн. та кутову шлифовальну машину «Ритм» МШУ-2200-230 вартістю 872,00 грн. Після чого ОСОБА_3 зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме заливши вказане майно собі, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5244,00 грн. За вказаним епізодом ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Крім цього, на початку листопада 2017 року ОСОБА_1, вже скоївши злочин, передбачений ст.185 КК України, перебуваючи у приміщенні будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, вживав разом із останнім спритні напої. В подальшому з дозволу господаря обвинувачений залишився у вказаному домоволодінні на ночівлю. Прокинувшись наступного дня в ранковий час доби, ОСОБА_1 зайшов до приміщення кухні вказаного будинку, де виявив мобільний телефон торгівельної марки «Самсунг», моделі GT-E1200 білого кольору, який належить ОСОБА_4, після чого у обвинуваченого виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він ніким помічений не буде (ОСОБА_4 на той час ще спав), переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, ОСОБА_1 таємно викрав вказаний мобільний телефон, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме залишивши його собі. Згідно висновку товарознавчої експертизи №5438 від 11.12.2017 року матеріальна шкода, спричинена ОСОБА_4, завдана внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, склала 266,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаним з проникненням у житло, та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно, щиро розкаявся, у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про слухання справи на підставі вимог ч.3 ст.349 КПК України, процесуальні наслідки визнання своєї вини та слухання справи у такому порядку обвинуваченому були роз’ясненні, клопотань з цього приводу від нього не надходило. Прокурору відповідні наслідки у судовому засіданні 13.03.2018 року перед виходом суду до нарадчої кімнати також були роз’яснені, клопотань з цього приводу не надходило.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надали суду заяви від 27.02.2018 року, яку потерпілий ОСОБА_4 підтримав у підготовчому судовому засіданні 02.03.2018 року, в яких просили слухати справу без участі потерпілих під час підготовчого судового засідання та судового розгляду в подальшому, цивільний позов не заявляли, претензій матеріального плану до обвинуваченого не мають, при визначенні покарання полагалися на розсуд суду (а.с.11).

З урахуванням клопотання прокурора Моргай А.С., підтриманого обвинуваченим ОСОБА_1, які просили слухати справу у порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з`ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_1 надав пояснення, які повністю відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті.

Таким чином, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаним з проникненням у житло, та за ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.66 КПК України визнає щире каяття обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання, в ході досудового розслідування не встановлено.

При призначення покаранні суд виходить з того, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України та запропоноване прокурором покарання, з урахуванням досудової доповіді органу пробації, відповідає завданням кримінального судочинства та тяжкості скоєного обвинуваченим злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Матеріальна шкода, завдана злочином, відшкодована обвинуваченим шляхом повернення майна його законним володільцям, цивільні позови не заявлено.

По справі було проведено товарознавчу експертизу, по якій маються витрати на залучення експерта, які слід стягнути з обвинуваченого.

Речові докази по справі, які були визнані такими відповідним постановами слідчого від 10.12.2017 року та від 13.12.2017 року та передані на відповідальне зберігання власникам – потерпілим за кримінальним провадженням, слід залишити у власників, знявши будь-які обмеження у праві розпорядження вказаним майном.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 349, 351, 358, 364-366, 368, 373, 374, 392, 395 КПК України, ст. 66, ч.1 ст.70, ст.75, ч.1 та п.2 ч.2 ст.76, ч.2 та ч.3 ст. 185 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 та ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - у вигляді трьох років позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України – у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року випробувального строку не вчинить нового кримінального правопорушення-злочину і виконає, покладені на нього судом обов’язки.

На підставі положень ч.1 та ч.2 ст.76 КК України під час випробувального строку покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі, а саме перфоратор «Темп» ПЄ 1050, сварочний апарат «Темп» MIG-190 UR та кутову шлифовальну машину «Ритм» МШУ-2200-230, які знаходяться на відповідальному зберіганні у власника- потерпілого по кримінальному провадженню ОСОБА_2, а також мобільний телефон торгівельної марки «Самсунг», моделі GT-E1200 білого кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника-потерпілого по кримінальному провадженню ОСОБА_4, на підставі п.1 ч.6 ст.100 КПК України залишити власникам без встановлення жодних обмежень в праві власності на вказане майно.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на проведення товарознавчої експертизи №5438 від 11.12.2017 року у розмірі 296,61 грн. (двісті дев’яноста шість грн. 61 коп.) на наступні реквізити: р/р – 31419544700005, код доходів 24060300, код банку – 37999680, МФО – 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором та потерпілими в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_5.