Постанова № 72719406, 06.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/980/17 Номер провадження 22-ц/786/562/18Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк»

на ухвалу та рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01 грудня 2017 року, постановленихв залі суду в м.Кременчуці суддею Рибалка Ю.В.,

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» про стягнення кредитної заборгованості,

п о с т а н о в и л а :

11.02.2017 року ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ТОВ «МЖК Житлобуд» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.12.2008 р. в сумі 1 021 475, 48грн., з яких: тіло кредиту– 275 016,94грн.; відсотки - 393 333,92 грн., пеня – 344 124, 62 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука віл 01.12.2017 року закрито провадження у справі в частині вимог ПАТ «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Роз’яснено позивачу, що розгляд вказаних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01.12.2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 – відмовлено.

ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційні скарги на вказані судові рішення.

Вважає, що, оскільки в поданій позовній заяві об’єднано позовні вимоги, які пов’язані між собою підставою виникнення, позов може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства як виняток зі ст.20 ЦПК України, оскільки ч.1 ст.543 ЦК України передбачено право кредитора, зокрема, вимагати виконання обов’язку від усіх боржників разом.

Тому просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі на рішення суду банк посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Не погоджується з висновком районного суду про пропущення строку позовної давності, оскільки відповідно до п.7.9 кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов’язань за цим договором. Зобов’язання за кредитним договором повністю відповідачем не виконані, а тому посилання на пропуск строку позовної давності є необгрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційної скарги. Посилаючись на норму ч.1 ст.530 ЦК України зазначив, що відповідно до Додаткової угоди №2 від 01.12.2008 року до кредитного договору термін користування кредитом встановлений до 12.11.2011р., а тому позивач мав право пред’явити позовні вимоги до 12.01.2014 року. Позивач, подавши позов у 2017 році, пропустив строк позовної давності, тому вважає правильним висновок районного суду про відмову в позові з цих підстав.

Перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 грудня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №31/33/08-НПБ, за умовами якого банк надав позичальнику 275 783,00 грн. на фінансування будівництва нерухомого майна (двокімнатної квартири) строком до 30 листопада 2038 року. /а.с.7-17/

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 26.08.2009 року змінено п.1.5. кредитного договору, яким передбачено, що кредит надається на фінансування будівництва нерухомого майна, а саме: офісного приміщення №7. Забезпеченням виконання зобов’язань за цим договором є іпотека майнових прав на офісне приміщення №7, яке буде побудовано у майбутньому, загальною площею 1034,99 кв.м., що розташоване за адресою: м.Кременчук, квартал 278,будинок №37./а.с.7-17,18/

Додатковою угодою №2 до кредитного договору від 12 січня 2011 року, пунктом 3.2. передбачено, що повне погашення заборгованість за кредитом та процентами повинно відбутися не пізніше 12 січня 2011 року: сума заборгованості 256632,50грн., нараховані відсотки – 2132,65 грн. /а.с.20/

Додатковою угодою №3 від 21.08.2012 року змінено п.1.6 кредитного договору, відповідно до якого забезпеченням виконання зобов’язань за цим договором є: - іпотека майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва – офісне приміщення №7, яке буде побудовано в майбутньому загальною площею 103,99 кв.м. і знаходиться за адресою: м.Кременчук, Квартал 278, будинок №37, та договір поруки №31.1/П02/12-НПБ від 21.08.2012 ./а.с.21-22/

За договором поруки №31.1/П02/12-НПБ від 21.08.2012 поручитель ТОВ «МЖК Житлобуд» зобов’язався солідарно відповідати перед банком в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 31/33/08-НПБ від 01.12.2008 р./а.с.23

Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» продав ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором №31/33/08-НПБ на суму 398 777,74грн. /а.с.34-37/

Закриваючи провадження у справі в частині вимог ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ МЖК «Житлобуд», районний суд виходив з положень ст.16 ЦПК України, відповідно до яких не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Такий висновок суду першої інстанції є обгрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги його не спростовують, а зводяться до заперечення такого та хибного тлумачення норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, не заслуговують на увагу доводи щодо спільного розгляду об’єднаних позовних вимог, заявлених до фізичної особи – позичальника і до юридичної особи – поручителя, оскільки згідно з ч.1 ст.554 ЦК України у них солідарна відповідальність, а тому такі вимоги є взаємопов’язаними і не можуть розглядатися окремо.

Відповідно до ст.16 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час постановлення ухвали) не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою( ч.2 ст.118 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржника ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, передбачена ч.1 ст.554 ЦК України солідарна відповідальність боржника і поручителя не виключає можливості заявити відповідні позовні вимоги окремо до боржника, який в даній справі є фізичною особою, та окремо - до поручителя – юридичної особи, а отже об’єднання в одному провадженні позовних вимог, які підлягають розгляду в порядку цивільного та господарського судочинства є підставою для закриття провадження щодо вимог до ТОВ «МЖК Житлобуд».

Щодо доводів апеляційної скарги в частині заперечення пропуску строку позовної давності.

Судом встановлено, та не заперечувалося відповідачем, що останній свої кредитні зобов’язання у визначений додатковою угодою від 12.01.2011 року строк не виконав. Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 25.07.2011 року у справі №2-1954/11 задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2 про стягнення коштів за кредитним договором від 01.02.2008 року та стягнуто станом на 14.03.2011р. 275 016,94грн. – тіла кредиту, 123760,80грн. – відсотки, 113 674,04 грн. – пеня./а.с.74-76/

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що умовами кредитного договору встановлено строк (термін) його виконання – 12 січня 2011 року, рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25.07.2011 року стягнуто заборгованість станом на 14.03.2011р., до нового кредитора – ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за цим договором, тому він мав право заявити позов протягом трьох років від дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили.

Посилання позивача на п.7.9 кредитного договору щодо дії до повного виконання зобов’язання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки таке формулювання строку дії договору не відповідає вимогам ст.252 ЦК України щодо визначення строку та терміну. Крім того, додатковою угодою №2 від 12 січня 2011 року термін дії договору сторонами був визначений датою укладення вказаної додаткової угоди.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

З урахуванням викладеного висновок районного суду про відмову банку в задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку позовної давності є правомірним та обгрунтованим.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому колегія суддів апеляційні скарги залишає без задоволення, а рішення та ухвалу місцевого суду – без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374,375, 381-384, 390-391 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу та рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2018 року.

Головуючий: Л.І. Пилипчук

Судді: /підписи/ ОСОБА_3

ОСОБА_4

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1