Ухвала суду № 72717806, 12.03.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/488/17

Провадження 1-кп/483/8/2018

У Х В А Л А

12 березня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря судового засідання Басової Н.Г.,

прокурора Чорної Л.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

під час розгляду в судовому засіданні обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150100001100 від 29 вересня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України.

У судовому засідання захисником обвинуваченої адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про визнання недопустимими доказів, а саме листа Очаківського міжрайонного відділення Управління служби безпеки України в Миколаївській області від 29 вересня 2016 року № 64/25-894, яким повідомлено про виявлення факту незаконного розпаювання фермерського господарства "Сана".

Прокурор заперечила проти заявленого клопотання.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Дана норма КПК перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.

Відповідно до вимог ст. 89 ч. 1 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому, ч. 2 ст. 89 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд визнає доказ недопустимим у разі встановлення очевидної його недопустимості, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Суд вважає недоцільним визнання доказів недопустимими на стадії судового розгляду та дійшов висновку про необхідність вирішити питання допустимості доказів під час їх оцінки у сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 89 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2 про визнання недопустимим доказом листа Очаківського міжрайонного відділення Управління служби безпеки України в Миколаївській області від 29 вересня 2016 року № 64/25-894, – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.

Суддя