Ухвала суду № 72717772, 12.03.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/488/17

Провадження 1-кп/483/8/2018

У Х В А Л А

12 березня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря судового засідання Басової Н.Г.,

прокурора Чорної Л.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

під час розгляду в судовому засіданні обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150100001100 від 29 вересня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України.

У судовому засідання захисником обвинуваченої адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про визнання недопустимими доказів, протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18 жовтня 2016 року разом із додатком № 1 до протоколу тимчасового доступу від 18 жовтня 2016 року.

Прокурор заперечила проти заявленого клопотання.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому, ч. 2 ст. 89 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд визнає доказ недопустимим у разі встановлення очевидної його недопустимості, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

За змістом ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд вважає недоцільним визнання доказів недопустимими на стадії судового розгляду та дійшов висновку про необхідність вирішити питання допустимості доказів під час їх оцінки у сукупності з іншими доказами в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 89 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2 про визнання недопустимим доказом протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18 жовтня 2016 року разом із додатком № 1 до протоколу тимчасового доступу від 18 жовтня 2016 року , – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.

Суддя