Постанова № 72717520, 12.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 817/1221/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби безпеки України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Недашківською К.М. в м. Рівне), у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Служби безпеки України, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 18 червня 2016 року №65-ос «По особовому складу» щодо оголошення йому догани; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 08 липня 2016 року №69-ос «По особовому складу» щодо позбавлення його класної кваліфікації; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 11 липня 2016 року №53-ос «По особовому складу» щодо скасування йому виплат надбавок; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 12 серпня 2016 року №84-ос «Про особовому складу» щодо зниження йому розміру надбавки до 1% посадового окладу; зобов'язання відповідача здійснити з 07.07.2016 донарахування та виплату належного йому грошового утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за відсутності в його діях дисциплінарного правопорушення, а відтак неправомірно позбавив належних йому щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 адміністративній позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 18 червня 2016 року №65-ос «По особовому складу» щодо оголошення ОСОБА_2 догани.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 08 липня 2016 року №69-ос «По особовому складу» щодо позбавлення ОСОБА_2 класної кваліфікації.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 11 липня 2016 року №53-ос «По особовому складу» щодо скасування ОСОБА_2 виплат надбавок.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 12 серпня 2016 року №84-ос «Про особовому складу» щодо зниження ОСОБА_2 розміру надбавки до 1% посадового окладу.

Зобов'язано Службу Безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, скасовані наказами від 08 липня 2016 року №69-ос, від 11 липня 2016 року №53-ос та від 12 серпня 2016 року №84-ос, за період з 07 липня 2016 року по 16 жовтня 2016 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що позивач вчинив дисциплінарне правопорушення, оскільки не повідомив свого начальника, та без згоди на це останнього вибув в м.Житомир у приватних справах. Допущене позивачем правопорушення та притягнення його до дисциплінарної відповідальності є правовими підставами для позбавлення та зменшення належних його надбавок.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать розписки в отриманні поштових відправлень.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити без участі сторін в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 28.03.1995 проходив військову службу в Службі безпеки України починаючи з 28.03.1995, що підтверджується довідкою від 18.09.2015 №70 (а.с. 19 том 1).

Згідно з наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №0328т та №0128т, позивач приймав безпосередню участь в заходах АТО, що підтверджується довідкою від 22.07.2015 №11/1/5-1120 (а.с. 20 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 09.07.2015 №48-ос, підполковника ОСОБА_2 призначено командиром групи (підполковник) 2 сектору 3 відділу 5 управління (Міжвідомчий центр спеціальної підготовки) (з дислокацією в м. Кременчук Полтавської області), звільнивши його з посади командира групи (підполковник) 6 відділу 2 управління (а.с. 21 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 18.06.2016 №65-ос «По особовому складу» позивачу оголошено догану (а.с. 65 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 08.07.2016 №69-ос «По особовому складу» позивача позбавлено класної кваліфікації (а.с. 71 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 11.07.2016 №53-ос «По особовому складу» позивачу скасовано виплату надбавок (а.с. 60 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 12.08.2016 №84-ос «Про особовому складу» позивачу знижено розмір надбавки до 1% посадового окладу (а.с. 108 том 1).

Не погоджуючись з прийнятими наказами, позивач звернувся за поновленням порушеного права до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про Службу безпеки України» №2229-XII від 25.03.1992 (далі - Закон України №2229-XII), умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» №551-XIV від 24.03.1999 (далі -Дисциплінарний статут).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Нормативно-правим актом, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, є Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» №548-XIV від 24.03.1999 (далі -- Статут внутрішньої служби).

Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Нормативно-правовим актом, який визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період, є Указ Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 7 листопада 2001 року №1053» №1262/2007 від 27.12.2007, яким затверджено Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (далі іменується - Положення №1262/2007).

Положення №1262/2007 застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Щодо наказу начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 18.06.2016 №65-ос «По особовому складу» про оголошення позивачу догани, судова колегія зазначає наступне.

Зі змісту наказу №65-ос вбачається, що останній винесено за неналежне виконання службових обов'язків та порушення військової дисципліни, що виявилося у порушенні позивачем порядку виїзду за межі населеного пункту, де військовослужбовець проходив військову службу, та у невиконанні вимог статутів Збройних Сил України про доповідь своєму безпосередньому начальнику про такий виїзд.

Встановлено, що підставою винесення даного наказу слугував рапорт першого заступника начальника Центру генерал-майора ОСОБА_3, адресований начальнику ЦСО «А» СБ України генерал-майору ОСОБА_4 від 17.06.2016, яким повідомлено, що підполковником ОСОБА_2 30.05.2016 було порушено вимоги щодо порядку отримання дозволу на виїзд у приватних справах за межі населеного пункту, на території якого дислоковано 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України (м. Кременчук), в якому підполковник ОСОБА_2 проходить військову службу. В порушення статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_2 про свій намір та про факт виїзду до м. Житомира своєму безпосередньому начальнику не доповів.

Рапорт містив прохання за неналежне виконання підполковником ОСОБА_2 своїх службових обов'язків та порушення службової дисципліни, накладення на підполковника ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Слід зазначити, що в рапорті начальника Центру генерал-майора ОСОБА_3 від 17.06.2016, який став підставою для винесення оскаржуваного наказу №65-ос, міститься посилання на рапорт начальника 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України ОСОБА_5 від 06.06.2016 щодо порушення позивачем статті 12 Статуту внутрішньої служби, та на рапорт старшого консультанта (з правових питань) юридичного сектору ЦСО «А» СБ України капітана юстиції ОСОБА_6 від 07.06.2016 щодо порушення позивачем статті 12 Статуту внутрішньої служби та пункту 3 Порядку виїзду співробітників-військовослужбовців Служби безпеки України у приватних справах за межі населеного пункту, на території якого дислоковано підрозділ, орган, заклад, установу Служби безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 19.08.2014 №518.

Отже, підставою для винесення наказу №65-ос став факт порушення позивачем вимог щодо порядку отримання дозволу на виїзд за межі населеного пункту, на території якого дислоковано управління - м. Кременчук, та неповідомлення про такий виїзд безпосереднього начальника (а.с. 66 том 1).

За приписами статті 12 Статуту внутрішньої служби, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до пункту 3 Наказу Служби безпеки України «Про затвердження Порядку виїзду співробітників-військовослужбовців Служби безпеки України у приватних справах за межі населеного пункту, на території якого дислоковано підрозділ, орган, заклад, установу Служби безпеки України» №518 від 19.08.2014 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2014 року за № 1098/25875) (далі - Наказ №518), за рішенням керівника дозвіл на виїзд за межі області, не пов'язаний з виїздом за межі України або на тимчасово окуповану територію України, співробітникам-військовослужбовцям структурних підрозділів, які дислоковані за межами населеного пункту, на території якого дислоковано підрозділ, орган, заклад, установу СБУ, може надаватися начальниками цих структурних підрозділів з обов'язковим повідомленням керівника.

Щодо обставини виїзду позивача 30.05.2016 з міста Рівне до міста Житомир, колегія суддів зазначає таке.

Оскаржуваний наказ №65-ос містить посилання на порушення позивачем військової дисципліни, у зв'язку з порушенням порядку виїзду за межі населеного пункту, де військовослужбовець проходить військову службу.

Судом встановлено, що позивач 30.05.2016 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» в період перебування його у відпустці.

Отримавши повістку Житомирського апеляційного адміністративного суду про виклик ОСОБА_2 до суду в якості позивача у судове засідання, призначене на 30.05.2016, позивач звернувся з письмовою заявою до завідуючого неврологічним відділенням КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» від 27.05.2016 з проханням надати дозвіл на виїзд до м. Житомир у зв'язку з викликом до суду (а.с. 28 том 1).

З дозволу останнього, позивач ОСОБА_2 виїхав до м. Житомира та був присутнім на судовому засіданні Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Окрім цього позивач про виїзд 30.05.2016 повідомив свого безпосереднього начальника ОСОБА_7 в телефонному режимі.

Відтак встановлено, що саме 30.05.2016 позивач на службі не перебував, оскільки під час використання частини відпустки перебував на лікарняному.

Даний факт підтверджується зокрема довідкою КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», рапортом начальника 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України ОСОБА_5 від 06.06.2016, в якому зазначено, що 30 травня 2016 року підполковник ОСОБА_2 на службі не перебував; 30.05.2016 місця постійної дислокації підрозділу підполковник ОСОБА_2 не залишав, оскільки фактично знаходився у відпустці, яка буде продовжена наказом начальника управління, після надання підтверджувальних документів.

Отже достовірно встановлено, що саме 30.05.2016 ОСОБА_2 місця постійної дислокації підрозділу (м. Кременчук Полтавської області) не залишав, оскільки перебував у відпустці у м. Рівне (за погодженням), яка була продовжена наказом начальника управління після надання підтверджувальних документів щодо перебування на стаціонарному лікуванні в м. Рівне, а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що його виїзд до м. Житомира для участі у судовому засіданні Житомирського апеляційного адміністративного суду 30.05.2016 не може являтися порушенням статті 12 Статуту внутрішньої служби.

Зі змісту наказу №65-ос вбачається, що останній винесено за порушення позивачем порядку виїзду за межі населеного пункту, де військовослужбовець проходив військову службу, та у невиконанні вимог статутів Збройних Сил України про доповідь своєму безпосередньому начальнику про такий виїзд, відповідно до п."б" ст. 68 та п. "а" ст. 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45 Дисциплінарного статуту).

За правилами статті 68 Дисциплінарного статуту, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно п. "а" ст. 71 Дисциплінарного статуту повноваження робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану покладено на командир полку (корабля 1 рангу), бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).

Судом встановлено, що позивач не визнав своєї вини у вчиненні дисциплінарного правопорушення.

Відповідачем беззаперечних фактів, що підтверджують вчинення особою дисциплінарного правопорушення не наведено.

Рапорт ОСОБА_7, як безпосереднього начальника ОСОБА_2, адресований начальнику 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України полковнику ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного правопорушення був складений 12 грудня 2016 року, тобто після винесення оскаржуваного наказу №65-ос, та не мав для нього правового значення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незважаючи на те, що призначення службового розслідування є правом командира, а не його обов'язком, встановити ступінь вини позивача, передумови для вчинення такого правопорушення з метою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення без проведення службового розслідування неможливо.

Судом встановлено, що службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни не проводилось.

Отже накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді догани було здійснено з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ №65-ос про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо наказу начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України ОСОБА_5 від 11 липня 2016 року №53-ос «По особовому складу» щодо скасування ОСОБА_2 виплат надбавок, колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту наказу №53-ос вбачається, що позивачу скасовано виплату надбавок згідно з пунктами 2.3.2, 2.3.5, 2.3.24 Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 23.01.2008 №35/ДСК.

Підставою для його винесення слугував рапорт тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділу від 07.07.2016.

Так, пунктом 2.3.2 Наказу №35/ДСК «Надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби» встановлено, зокрема:

2.3.2.1. Надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям СБ України установлюється в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років залежно від виконуваних ними завдань, а саме: за безпосереднє здійснення заходів, пов'язаних з виконанням завдань державної безпеки; за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю; за службу на посадах слідчих; за безпосереднє розроблення, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів, що передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи. Зазначена надбавка для одного військовослужбовця встановлюється за однією з указаних підстав, а її граничний розмір не повинен перевищувати 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Військовослужбовцям СБ України, які не виконують вищезазначені заходи (спеціальні завдання) та не займають відповідні посади, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби встановлюється у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

2.3.2.2. Персональний розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ СБ України, за мотивованими рапортами керівників структурних підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

2.3.2.5. У разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби зменшується або вона скасовується.

Пунктом 2.3.5 Наказу №35/ДСК «Надбавка військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність» встановлено, зокрема:

2.3.5.1. Військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову, контр розвідувальну, оперативно-службову діяльність та інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади, виплачується надбавка у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

2.3.5.2. Персональний розмір указаної надбавки встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ СБ України за мотивованими рапортами керівників структурних підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

Пунктом 2.3.24. Наказу №35/ДСК «Преміювання» встановлено, зокрема:

2.3.24.1. Начальники органів, підрозділів, закладів та установ СБ України мають право щомісяця в межах фонду преміювання преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат роботи.

2.3.24.5. Виплата премій військовослужбовцям, зменшення її розміру або позбавлення у повному обсязі здійснюється за наказами Голови СБ України, його заступників, начальників органів, підрозділів, закладів та установ СБ України.

У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її позбавлення зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

2.3.24.9. Розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за: неналежне виконання службових обов'язків; порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку; порушення військової дисципліни.

При цьому усі вказані вище пункти Наказу №35/ДСК містять вимогу щодо наявності вмотивованих рапортів із зазначення конкретних причин позбавлення надбавок та премії.

В рапорті підполковника ОСОБА_8, адресованому начальнику 5 управління (МЦСП) ЦСО «А» СБ України полковнику ОСОБА_5 від 07.07.2016, міститься прохання скасувати позивачу додаткові види грошового забезпечення, передбачені Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, командиру групи 2 сектору 3 відділу підполковнику ОСОБА_2: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби (п. 2.3.2. Інструкції); надбавку військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність (п. 2.3.5. Інструкції); а також скасувати премію в повному обсязі (п. 2.3.24. Інструкції) у зв'язку з систематичним порушенням військової дисципліни і накладенням начальником Центру спеціальних операцій «А» СБ України дисциплінарного стягнення - догани за неналежне виконання службових обов'язків та порушення військової дисципліни, що виявилося у порушенні порядку виїзду за межі населеного пункту, де військовослужбовець проходить військову службу, та невиконанні вимог статутів Збройних Сил України про доповідь безпосередньому начальнику про такий виїзд (а.с. 58 том 1).

Встановлено, що зазначений рапорт не є вмотивованим та таким, в якому наведені конкретні причини для скасування надбавок та премії, оскільки містить лише посилання на обставину щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Також рапорт не містить жодного погодження з відповідним фінансовим підрозділом, як того вимагає Наказ №35/ДСК.

Фактично наказ №53-ос винесено на підставі того, що позивачу оголошено догану відповідно до наказу №65-ос.

Оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відбулося із порушенням процедури, то і відсутні підстави для скасування відповідних надбавок та премії позивачу. Таким чином, наказ №35-ос підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо наказу начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 12 серпня 2016 року №84-ос «Про особовому складу» щодо зниження ОСОБА_2 розміру надбавки до 1% посадового окладу, судова колегія зазначає наступне.

З наказу №84-ос від 12.08.2016 вбачається, що позивачу скасовано виплату надбавок до 1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням згідно з пунктом 2.3.7 Інструкції 23.01.2008 №35/ДСК (а.с. 108 том 1).

Підставою для його винесення слугував рапорт начальника управління від 13.07.2016.

Пунктом 2.3.7. Наказу №35/ДСК «Надбавка військовослужбовцям підрозділів «А» СБ України» передбачено, зокрема:

2.3.7.2. Персональний розмір надбавки військовослужбовцям підрозділів «А» встановлюється, підвищується, знижується або скасовується за рапортами керівників підрозділів «А».

В матеріалах справи міститься рапорт ОСОБА_5, адресований начальнику ЦСО «А» СБ України генерал-майору ОСОБА_4 від 13.07.2016, в якому зазначено: 18 червня 2016 року наказом №65-ос накладено чергове третє дисциплінарне стягнення - догану за неналежне виконання службових обов'язків та порушення військової дисципліни, що виявилося у порушенні порядку виїзду за межі населеного пункту, де військовослужбовець проходить військову службу, та невиконанні вимог статутів Збройних Сил України про доповідь безпосередньому начальнику про такий виїзд; у зв'язку з тривалим невиконанням функціональних обов'язків а також систематичним порушенням військової дисципліни, просимо розглянути питання щодо зниження підполковнику ОСОБА_2 надбавки, передбаченої пунктом 2.3.7 Наказу №35/ДСК від 23.01.2008 (а.с. 178 том 1).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений рапорт містить лише посилання на факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відповідно до наказу №65-ос, а, загальне визначення у рапорті обставин щодо систематичного порушення позивачем військової дисципліни не може свідчити про вмотивованість та обґрунтованість такого рапорту, без посилання на конкретні накази.

При цьому слід зазначити, що в Журналі обліку ЦСО «А» СБУ з кадрових питань за 2016 рік №43 міститься відмітка про наказ №84-ос від 12.08.2016, проте назва такого наказу не відповідає тому, що оскаржується позивачем - «Наказ про виконання обов'язків тво заступника начальника» (а.с. 25 том 2).

Тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку в частині скасування наказу відповідача №84-ос від 12.08.2016 про скасування позивачу відповідних надбавок в порядку пункту 2.3.7 Наказу №35/ДСК, який є похідним від скасованого наказу від 18 червня 2016 року №65-ос.

Щодо наказу начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 08 липня 2016 року №69-ос «По особовому складу» щодо позбавлення ОСОБА_2 класної кваліфікації «спеціаліст підрозділу боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства і працівників правоохоронних органів 2 класу» , колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що підставою для його винесення слугував акт кваліфікаційної комісії Центру від 08.06.2016 №1(а.с. 71 том 1).

Порядок присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення класної кваліфікації військовослужбовців Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України і його відокремлених підрозділів», передбачений Інструкцією про порядок присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення класної кваліфікації військовослужбовців Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України і його відокремлених підрозділів» затвердженого Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 30.12.2011 №486/ДСК

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції, класна кваліфікація є основним критерієм оцінки професійної діяльності військовослужбовців ЦСО «А» та підрозділів «А».

За правилами пункту 1.4 Інструкції, класна кваліфікація присвоюється, підтверджується, понижується за результатами комісійного диференційованого іспиту. Військовослужбовець позбавляється класної кваліфікації за результатами іспиту.

Присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення класної кваліфікації здійснюється за наказами (пункт 1.5 Інструкції).

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції, військовослужбовці зобов'язані підтверджувати класну кваліфікацію один раз на два роки.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції, порядок роботи комісії, зокрема дата початку іспиту, встановлюється її головою та оголошується військовослужбовцям ЦСО «А» та підрозділів «А» розпорядженням начальника ЦСО «А» не пізніше ніж за три тижні до початку іспиту.

Не пізніше ніж за два тижні до дати початку іспиту начальники структурних підрозділів ЦСО «А» та підрозділів «А» подають до комісії погоджені з начальником ЦСО «А» списки військовослужбовців, які допущені до складання комісійного диференційованого іспиту, за формою згідно з додатком №1.

За десять днів до дати початку іспиту комісія складає розклад іспиту, який затверджується начальником ЦСО «А». у розкладі зазначаються дата, час і місце проведення теоретичного та практичного етапів іспиту для кожної спеціальності. Розклад оголошується військовослужбовцям, які допущені до складання іспиту, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку іспиту.

Судом встановлено, що розпорядженням від 20.02.2016 №47/ДСК призначено кваліфікаційну комісію з присвоєння класної кваліфікації на 2016 рік (а.с. 19 том 2).

У витягу з акту №1 від 08.06.2016 зазначено: кваліфікаційна комісія ЦСО «А» СБ України з присвоєння класної кваліфікації у складі: голови - ОСОБА_3, членів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, відповідно до Інструкції про порядок присвоєння, підтвердження, пониження, позбавлення класної кваліфікації військовослужбовців Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБ України і його відокремлених підрозділів, затвердженої наказом Центрального управління СБ України від 30.12.2011 №486/ДСК, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.01.2012 за №82/20395, протягом I півріччя 2016 року, провела комісійний іспит, зокрема, підполковника ОСОБА_2 (а.с. 64 том 1).

В акті №1 вказано раніше присвоєну класну кваліфікацію позивача - 2 клас, наказ НЦ від 17.04.2015 №24-ос; оцінка: теоретичний етап - зараховано, практичний етап - 4,25; висновок комісії - відповідно до пункту 2.12 позбавити 2 класу.

Разом із тим, в матеріалах справи міститься витяг з акту №3 від 23.12.2015, відповідно до якого підполковнику ОСОБА_2 за результатами іспиту присвоєно 2 клас (а.с. 148 том 1).

Наказом начальника Центру спеціалізованих операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України від 29.12.2015 №91-ос «По особовому складу», підполковнику ОСОБА_2 присвоєно класну кваліфікацію «спеціаліст підрозділу боротьби з тероризмом та захисту учасників кримінального судочинства і працівників правоохоронних органів 2 класу» (а.с. 159 том 1).

Тобто, позивач пройшов підтвердження класної кваліфікації у грудні 2015 року.

При цьому слід зазначити, що відповідно до акту №1 від 17.12.2015 на підставі підсумків іспиту комісія визначили оцінку з практичного етапу саме 4,3 бали, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними (а.с. 148 т.1).

Натомість, вже в червні 2016 року, в порушення вимог пункту 1.6 Інструкції комісією проведено іспит відносно позивача, за результатами якого останнього позбавлено класної кваліфікації.

Позивач вказує, що йому взагалі не було відомо про проведення іспиту у 2016 році.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено обґрунтованість підстав для проведення іспиту відносно позивача у 2016 році та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження: ознайомлення позивача з порядком роботи комісії та датою складання іспиту не пізніше ніж за три тижні до початку іспиту; підготовки списків військовослужбовців, які допущені до складання іспиту та надання таких списків комісії не пізніше ніж за два тижні до дати початку іспиту; складання розкладу іспиту за десять днів до дати початку іспиту; оголошення військовослужбовцям, які допущені до складання іспиту, розкладу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку іспиту.

Тому оскаржуваний наказ №69-ос як неправомірний підлягає скасуванню.

Суд також дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, скасованих наказами від 08 липня 2016 року №69-ос, від 11 липня 2016 року №53-ос та від 12 серпня 2016 року №84-ос, за період з 07 липня 2016 року по 16 жовтня 2016 року. Як встановлено з матеріалів справи, позивача звільнено з військової служби 16 жовтня 2016 року.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби безпеки України залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

Є.М. Мацький

Повне судове рішення складено "14" березня 2018 р.