Вирок № 72716578, 13.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7236/17

Провадження № 1-кп/442/129/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді: Курус Р.І.

з участю секретаря: Махняк М.І.,

прокурора: Кріцака Л.Ф.,

обвинуваченого: ОСОБА_1, його захисника - адвоката Галишина А.В.,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017140110001500 від 29.07.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стрілки Старосамбірського району Львівської області, українця, громадянина України, не працюючого, інваліда ІІІ групи з дитинства, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 28.07.2017 року о 20.00 год., знаходячись неподалік приміщення магазину "Магнат", що на вул. А. Мельника, 2 в м. Стебнику Львівської області, діючи умисно, під час сварки з ОСОБА_4, яка сталася на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому удар ножем в область живота, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення епігастральної ділянки живота з пошкодженням діафрагми та розвитком внутрішньої кровотечі, що згідно висновку експерта № 492 від 20.09.2017 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Крім цього, ОСОБА_1 28.07.2017 року о 22.30 год., знаходячись в під'їзді №1 житлового будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, під час сварки з ОСОБА_3, яка склалася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому один удар ножем в ділянку лівої сідниці та два удари ножем в область живота, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини в ділянці епігастралія зліва з пошкодженням печінки та внутрішньою кровотечою, рани у верхньо-зовнішньому квадранті лівої сідниці, що згідно висновку експерта № 415 від 22.08.2017 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю і суду пояснив, що хворіє на цукровий діабет і є інсулінозалежним. 28.07.2017 року в нього різко понижувався рівень цукру, у зв'язку з чим зайшов до букмекерської контори "Паріматч", маючи на меті випити кави з цукром та подивитись спортивні ігри. Там, знаходився також і ОСОБА_4, з яким він був візуально знайомим. Між ОСОБА_4 та адміністратором виник конфлікт, за якого він заступився, а відтак, між ним та ОСОБА_4 з приводу цього виникла сварка. В подальшому вони обоє помирились, пішли неподалік приміщення магазину "Магнат", де пили каву, а він вживав цукор. Обставин, за яких наніс удар ножем ОСОБА_4 не пам'ятає через пониження рівня цукру, але не заперечує, що це зробив саме він, про що сильно жалкує.

Пізніше він зайшов у під'їзд № 1, житлового будинку АДРЕСА_2 Там зустрів потерпілого ОСОБА_3, який почав на нього кричати, йому здалось, що його будуть бити, а тому наніс три удари ножем ОСОБА_3 Більше нічого пригадати не може. Зі слів ОСОБА_3 дізнався, що він шумів у під"їзді, ОСОБА_3 зробив йому зауваження, а він наніс йому тілесні ушкодження і пішов додому. На наступний день працівники поліції вилучили за місцем його проживання три ножі.

Відзначив, що в день вчинення злочинів не перебував в стані алкогольного сп'яніння, оскільки являється діабетиком і коли у нього знижується рівень цукру, він втрачає пам'ять, а коли приходить до себе, то нічого не пам'ятає. У вчиненому щиросердечно розкаюється, обіцяє в майбутньому більше злочинів не вчиняти, просить суворо його не карати, зваживши, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, до арешту мав постійне місце роботи, являється інвалідом ІІІ групи, є інсулінозалежним та має на утриманні матір-інваліда ІІ групи, яка потребує стороннього догляду. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

Крім повного визнання своєї винуватості ОСОБА_1, його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_4, який не заперечив факту вчинення щодо нього злочину ОСОБА_5, однак покази щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень відмовився надавати суду, вказавши, що такі викладені в обвинувальному висновку і він їх не оспорює. Зазначив, що будь-яких претензій до ОСОБА_1 з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень у нього немає, просить не позбавляти його волі;

-показаннями потерпілого ОСОБА_3, який вказав, що 28.07.2017 року, почувши шум на сходовій клітці, вийшов з квартири і побачив ОСОБА_1, зробив йому зауваження, між ними почалась сварка, в ході якої ОСОБА_1. наніс йому 3 удари ножем. Будь яких претензій до ОСОБА_1 з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень у нього немає, вони примирились, просить не позбавляти його волі;

-даними протоколу огляду місця події від 29.07.2017 року, згідно якого оглянуто сходову клітку в будинку АДРЕСА_1 в цьому ж будинку, в якій проживає ОСОБА_3, звідки вилучено змиви РБК та одяг потерпілого ОСОБА_3

том 1 а.с. 153-155

-даними протоколу огляду місця події від 29.07.2017 року, згідно якого оглянуто сходи магазину "Парі-матч" та швейної майстерні, що на вул. А.Мельника, 4-а в м. Стебнику, звідки вилучено марлевий тампон зі змивами РБК;

том 1 а.с. 156-162

-даними протоколу огляду місця події від 29.07.2017 року, згідно якого оглянуто подвір'я біля магазину "Маркет-ранок", що на вул. А.Мельника, 2 в м. Стебнику, звідки вилучено марлевий тампон зі змивами РБК;

том 1 а.с. 163-169

-даними протоколу обшуку від 29.07.2017 року, згідно якого оглянуто квартиру АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_1, та в якій було виявлено вилучено 3 ножі та одяг ОСОБА_1

том 1 а.с. 172-204

-висновком судово-медичної експертизи №492 від 20.09.2017 року, згідно якої у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження проникаючого колото-різаного поранення епігастральної ділянки живота з пошкодженням діафрагми та розвитком внутрішньої кровотечі. Дане тілесне ушкодження могло виникнути при контакті з предметом, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, яким міг бути ніж. Характер і локалізація даних ушкоджень допускає можливість їх виникнення 28.07.2017 року при обставинах, вказаних у постанові. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння

том 1 а.с. 206-207

-висновком судово-медичної експертизи №415 від 22.08.2017 року, згідно якої у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини в ділянці епігастралія зліва з пошкодженням печінки та внутрішньою кровотечою, рани у верхньо-зовнішньому квадранті лівої сідниці. Дані тілесні ушкодження були спричинені дією гострого предмета, яким міг бути і ніж. По ступеню тяжкості - проникаючі колото-різані поранення грудної клітки та живота - відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, рана в ділянці лівої сідниці - до легкого ступеня тілесних ушкоджень;

том 1 а.с. 208-209

-даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2017 року та диском до нього, на яких міститься відеозапис з камер спостереження з букмекерської контори "Парі-матч", що на вул. Мельника, 4-а в м. Стебнику Львівської області;

том 1 а.с. 216-210

-висновком судово- імунологічної експертизи №999/2017-ім від 08.09.2017 року, згідно якої кров від ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0; кров від ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров від ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на футболці (об'єкт 4), штанах джинсових (об'єкт 5) та штанах синіх (об'єкти 6, 7, 8) - речах ОСОБА_1 виявлено кров людини і антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Антигени А і В та ізогемаглютеніни анти-А, анти-В не виявлені, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в т.ч. як і від потерпілого ОСОБА_3 так і від ОСОБА_1

том 1 а.с. 230-234

-висновком судово-імунологічної експертизи №1000/2017-ім від 05.09.2017 року, згідно якої у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами із місця події виявлено кров людини і антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Антигени А і В та ізогемаглютеніни анти-А, анти-В не виявлені, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0, в т.ч. як і від потерпілого ОСОБА_3 так і від ОСОБА_1

том 1 а.с. 238-243

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.08.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_3, згідно останній відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1

том 2 а.с. 16-20

-висновком молекулярно-генетичної експертизи №10/700 від 01.11.2017 року, згідно якого (пункт 3) генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові у змивах з руків'я ножа «3» (об'єкт №5) є змішаними, містять генетичні ознаки трьох чи більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_1 (об'єкт №9) та не присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_4 (об'єкт №7) та ОСОБА_3 (об'єкт №8). Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові у слідах на клинку ножа «3» (об'єкт №6) є змішаними, містять генетичні ознаки двох чи більше осіб, серед яких присутні генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 (об'єкт №7) та ОСОБА_3 (об'єкт №8) та не присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_1 (об'єкт №9).

том 2 а.с. 34-47

-висновком експертизи холодної зброї №5/428 від 08.11.2017 року, згідно якого три ножі, вилучені по місцю проживання кубая В.Ю. не відносяться до холодної зброї, є кухонними ножами, які є різновидом ножів господарсько-побутового призначення, виготовлені промисловим способом.

том 2 а.с. 48-53

Отже, сукупністю даних досудового та судового слідства, котрі співпадають між собою та об'єктивно доповнюють одні одних, стверджено винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він умисно наніс удари ножем ОСОБА_4 та ОСОБА_3, спричинивши останнім тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілими.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 року, № 8 від 12 червня 2009 року та № 11 від 6 листопада 2009 року), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Отже, при обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини та характер його вчинення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав себе винним повністю, щиросердечно розкаюється, позитивно характеризується, до арешту мав постійне місце роботи і на час завершення розгляду кримінального провадження працевлаштувався, примирився з потерпілими, у яких відсутні будь-яких претензій щодо підсудного.

Враховуючи вищенаведене, особу ОСОБА_1, стан його здоров'я - являється інвалідом ІІІ групи з дитинства, є інсулінозалежним (том 1 а.с. 34-39, 41, 80, 83), сам утримує матір-інваліда ІІ групи довічно (том 1 а.с. 40, 81-82), прохання потерпілих не позбавляти волі підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Дрогобицької міської ради Львівської області, третьої особи на стороні позивача - Стебницької міської лікарні №1 до ОСОБА_1 (том 1 а.с. 117-119) та прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування - Дрогобицької міської ради Львівської області, третьої особи на стороні позивача - Дрогобицької міської лікарні №1 до ОСОБА_1 (том 1 а.с. 120-122) про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Статтею 18 закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров'я» визначено, фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Фінансування закладу охорони здоров'я відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Стебницька міська лікарня №1 та Дрогобицька міська лікарня №1, якими проводилось лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від дій ОСОБА_1, перебуває у комунальній власності та фінансується з Дрогобицької міської ради Львівської області.

Таким чином, оскільки злочинними діями ОСОБА_1 було завдано збитків на суму 3739,58 грн. та 7560 грн., а всього - які полягали у понесених витратах на лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно, а відтак зазначені кошти підлягають стягнення з ОСОБА_1 на користь Дрогобицької міської ради, проти чого ОСОБА_1 не заперечує.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - домашній арешт за місцем постійного проживання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

З речовими доказами необхідно поступити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертиз на користь держави.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та обрати йому покарання - п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - залишити домашній арешт за місцем постійного проживання.

Речові докази:

-три вилучені в ОСОБА_1 ножі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, - знищити;

-марлеві тампони зі змивами, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження в окремих конвертах, фрагмент тканини з дивану, зрізи нігтьових пластин - знищити (том 1 а.с. 130-131, 243, 250, том 2 а.с. 8, 9)

-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження та диск з відеозаписом слідчого експерименту, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при справі (том 1 а.с. 220, том 2 а.с. 10)

-пара туфель, штани з ременем, футболка, штани джинсові, штани сині, які належать ОСОБА_1, вилучений у ОСОБА_3 одяг, - які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати за проведення експертизи №10/700 від 01201.2017 року в сумі - 7882,16 грн. (том 2 а.с. 35) та експертизи №5/425 від 08.11.2017 року в сумі 790,96 грн. (том 2 а.с. 49).

Цивільний позов Дрогобицької місцевої прокуратури задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Дрогобицької міської ради (р/р 31414544700014, 24060300 (інші надходження), МФО 825014, ЗКПО 38007496) 11299,58 грн. (одинадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 58 копійок) витрат на лікування потерпілих від злочину.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: Курус Р.І.