Ухвала суду № 72715573, 13.03.2018, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1112/1829/12 Провадження № 1-о/395/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

за участю секретаря Лисенка В.С., прокурора Любченко В.В., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомиргород заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Зазначеним вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3060,64 гривень та моральну шкоду у розмірі 700,00 гривень. Крім того, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної лікарні в рахунок погашення заподіяної ним моральної шкоди у розмірі 3137,40 гривень та стягнено з ОСОБА_1 на користь Маловисківської центральної районної лікарні 1137,60 гривень витрат в рахунок погашення заподіяної ним державі матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.02.2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2013 року вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року та Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 було залишено без змін, а касаційну скаргу засудженого – залишено без задоволення.

Засуджений ОСОБА_1 08 листопада 2016 року звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами та ухвалою цього ж суду від 22 листопада 2016 року вказану заяву було залишено без руху. 26 грудня 2016 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області заяву ОСОБА_1 від 08 листопада 2016 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було повернуто заявнику, оскільки останній не усунув недоліки, які були вказані в ухвалі суду.

05.05.2017 року ОСОБА_1 знову звернувся з заявою про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2012 року за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 в обґрунтування заяви зазначив, що вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року повинен бути скасований та ухвалений новий вирок, яким його в обвинуваченні скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України необхідно виправдати. Вважає, що нововиявленими обставинами є наявність доказу (письмового документу), який не був предметом розгляду в судовому засіданні першої інстанції та який встановлює та підтверджує факт штучного створення, підроблення доказів у справі, а саме висновок спеціаліста № 34/17. Так, дані матеріалів, що були надані разом з постановою про призначення судово-медичної експертизи, а саме: медичної картки стаціонарного хворого № 2549, медичної картки стаціонарного хворого № 10332, рентгенограми ОСОБА_4, копії протоколів відтворень обстановки і обставин події разом з фото таблицями з потерпілою ОСОБА_4, свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, акта № 407 від 22.07.11, не були внесені в протокольну (дослідницьку) частину висновку експерта.Крім цього, оскільки судово-медичні експерти не є спеціалістами в галузі променевої діагностики, неврології та травматології, судово - медичний експерт не повинен одноосібно вирішувати питання щодо наявності чи відсутності переломів, вивихів, черепно-мозкової травми.Тобто, в даному випадку, судово-медичним експертом не було дотримано вимог пунктів 3.3, 3.4 та 3.6 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6, зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.07.95 за № 254/790 та пунктів 4.4 і 4.10 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6.Таким чином, висновком спеціаліста № 34/17 від 03.03.17 складеного заступником начальника ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (який і являється ново виявленою обставиною у справі) було вказано на обставини, які вказують на неправильність акту № 407 від 14.07.11 судово-медичного обстеження потерпілої та висновку експерта № 634, які було складені лікарем судово-медичним експертом Смілянського відділення Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_7.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 від 05 травня 2017 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31.01.2018 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2012 року за нововиявленими обставинами було направлено на розгляд до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення заяви, оскільки обставини викладені в заяві ОСОБА_1 не є нововиявленими, а доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з висновками судово-медичних експертиз.

Заявник ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали вказану заяву.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Суд заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши заяву та матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 459 КПК України (в редакції станом на час розгляду справи) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Таким чином, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення справи.

В своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що нововиявленими обставинами є проведення судово-медичних експертиз без належного дослідження первинних медичних документів.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки зі змісту висновків судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування, вбачається, що експертизи проведені на підставі наданих медичних документів, перелік яких зазначено в описових частинах висновків експертів.

Тобто, обставини проведення судово-медичних експертиз за даним кримінальними провадженням, були відомі на момент розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку як суду, так і учасникам кримінального провадження, в тому числі і ОСОБА_1

Рішень суду щодо встановлення вини експерта за складання завідомо неправдивих висновків ОСОБА_1 суду не надано.

Під час судового розгляду предметом дослідження судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій були, в тому числі і докази, які ОСОБА_1 просить визнати неналежними (недопустими) у своїх клопотаннях, яким судами трьох інстанцій вже надана оцінка з точки зору їх належності та допустимості. З системного аналізу норм КПК України, що регулюють порядок розгляду заяв про перегляд вироків за нововиявленими обставинами, вбачається, що суд оцінює виключно ті обставини, на які посилається заявник та вважає їх нововияленими.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Конституції України в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішеннях у справах «Устименко проти України» (заява №32053/13) та «Желтяков проти України» (заява №4994/04) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Суть заяви ОСОБА_1 зводиться фактично до його незгоди з доказами в кримінальному провадженні, які раніше вже досліджувались та оцінювалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Будь-яких об’єктивних даних, а тим більше нових даних, які не були предметом розгляду судами, ОСОБА_1 не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухваленого відносно нього вироку за нововиявленими обставинами відсутні.

Керуючись ст. 369, ст. ст. 371, 372, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 459, 466, 467 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія Справа № 1112/1829/12 Провадження № 1-о/395/1/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

за участю секретаря Лисенка В.С., прокурора Любченко В.В., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомиргород заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Зазначеним вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 3060,64 гривень та моральну шкоду у розмірі 700,00 гривень. Крім того, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної лікарні в рахунок погашення заподіяної ним моральної шкоди у розмірі 3137,40 гривень та стягнено з ОСОБА_1 на користь Маловисківської центральної районної лікарні 1137,60 гривень витрат в рахунок погашення заподіяної ним державі матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.02.2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2013 року вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року та Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 було залишено без змін, а касаційну скаргу засудженого – залишено без задоволення.

Засуджений ОСОБА_1 08 листопада 2016 року звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами та ухвалою цього ж суду від 22 листопада 2016 року вказану заяву було залишено без руху. 26 грудня 2016 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області заяву ОСОБА_1 від 08 листопада 2016 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було повернуто заявнику, оскільки останній не усунув недоліки, які були вказані в ухвалі суду.

05.05.2017 року ОСОБА_1 знову звернувся з заявою про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2012 року за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 в обґрунтування заяви зазначив, що вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року повинен бути скасований та ухвалений новий вирок, яким його в обвинуваченні скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України необхідно виправдати. Вважає, що нововиявленими обставинами є наявність доказу (письмового документу), який не був предметом розгляду в судовому засіданні першої інстанції та який встановлює та підтверджує факт штучного створення, підроблення доказів у справі, а саме висновок спеціаліста № 34/17. Так, дані матеріалів, що були надані разом з постановою про призначення судово-медичної експертизи, а саме: медичної картки стаціонарного хворого № 2549, медичної картки стаціонарного хворого № 10332, рентгенограми ОСОБА_4, копії протоколів відтворень обстановки і обставин події разом з фото таблицями з потерпілою ОСОБА_4, свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, акта № 407 від 22.07.11, не були внесені в протокольну (дослідницьку) частину висновку експерта.Крім цього, оскільки судово-медичні експерти не є спеціалістами в галузі променевої діагностики, неврології та травматології, судово - медичний експерт не повинен одноосібно вирішувати питання щодо наявності чи відсутності переломів, вивихів, черепно-мозкової травми.Тобто, в даному випадку, судово-медичним експертом не було дотримано вимог пунктів 3.3, 3.4 та 3.6 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6, зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.07.95 за № 254/790 та пунктів 4.4 і 4.10 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95 № 6.Таким чином, висновком спеціаліста № 34/17 від 03.03.17 складеного заступником начальника ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (який і являється ново виявленою обставиною у справі) було вказано на обставини, які вказують на неправильність акту № 407 від 14.07.11 судово-медичного обстеження потерпілої та висновку експерта № 634, які було складені лікарем судово-медичним експертом Смілянського відділення Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_7.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 червня 2017 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 від 05 травня 2017 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 31.01.2018 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2012 року за нововиявленими обставинами було направлено на розгляд до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення заяви, оскільки обставини викладені в заяві ОСОБА_1 не є нововиявленими, а доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з висновками судово-медичних експертиз.

Заявник ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали вказану заяву.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Суд заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши заяву та матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 459 КПК України (в редакції станом на час розгляду справи) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов:

1) їх існування на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Таким чином, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення справи.

В своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що нововиявленими обставинами є проведення судово-медичних експертиз без належного дослідження первинних медичних документів.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки зі змісту висновків судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування, вбачається, що експертизи проведені на підставі наданих медичних документів, перелік яких зазначено в описових частинах висновків експертів.

Тобто, обставини проведення судово-медичних експертиз за даним кримінальними провадженням, були відомі на момент розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку як суду, так і учасникам кримінального провадження, в тому числі і ОСОБА_1

Рішень суду щодо встановлення вини експерта за складання завідомо неправдивих висновків ОСОБА_1 суду не надано.

Під час судового розгляду предметом дослідження судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій були, в тому числі і докази, які ОСОБА_1 просить визнати неналежними (недопустими) у своїх клопотаннях, яким судами трьох інстанцій вже надана оцінка з точки зору їх належності та допустимості. З системного аналізу норм КПК України, що регулюють порядок розгляду заяв про перегляд вироків за нововиявленими обставинами, вбачається, що суд оцінює виключно ті обставини, на які посилається заявник та вважає їх нововияленими.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Конституції України в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішеннях у справах «Устименко проти України» (заява №32053/13) та «Желтяков проти України» (заява №4994/04) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Суть заяви ОСОБА_1 зводиться фактично до його незгоди з доказами в кримінальному провадженні, які раніше вже досліджувались та оцінювалися судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Будь-яких об’єктивних даних, а тим більше нових даних, які не були предметом розгляду судами, ОСОБА_1 не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухваленого відносно нього вироку за нововиявленими обставинами відсутні.

Керуючись ст. 369, ст. ст. 371, 372, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 459, 466, 467 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний